Постанова № 27830099, 26.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2012 р. (14 год. 50 хв.) Справа №2а-9434/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1268,79 грн., з яких 1200,00 грн. - єдиний податок та 68,79 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковими повідомленнями-рішеннями. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснює у встановлені законодавством строки сплату єдиного податку та штрафу за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.05.2010р. № 0028851702/0 та № 0028861702/0.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, 31.05.2012р. надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією, але конверт повернувся з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 13.03.2006 року як фізична особа-підприємець, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 5) та з 22.03.2006р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі за № 17686 (а.с. 6).

Стосовно позовних вимог про стягнення єдиного податку в розмірі 1200,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзацами 2 та 4 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пункт 5 зазначеного Указу передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

В матеріалах справи є заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.09.2009 року (а.с.8) та відповідачем отримане свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 (а.с. 7). Ставка єдиного податку на 2010р. - 200 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за 2010р. за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1200,00 грн. (а.с. 3).

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.1.10. ст.1 Закону № 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача були направлені: перша податкову вимогу № 1/2127 від 03.06.2010р. (а.с. 13) та друга податкову вимогу № 2/5617 від 12.10.2010р. (а.с.14).

Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З матеріалів справи вбачається, що інспекторами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 09.09.2010р. складений Акт про неможливість вручення першої податкової вимоги № 6816/24-1 (а.с.13 зворотній бік) та 31.12.2010р. складений Акт про неможливість вручення другої податкової вимоги № 12/22/24-1 (а.с.13 зворотній бік) у зв'язку із чим згідно з вимогами Закону № 2181 зазначені податкові вимоги розміщені на дошці податкових оголошень

Сума заборгованості в розмірі 1200,00 грн. відповідачем на час розгляду справи не погашена, що підтверджується матеріалами справи та довідкою про стан розрахунків платника податків з бюджетом та підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно позовних вимог про стягнення 68,79 грн. штрафу за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.05.2010р. № 0028851702/0 та № 0028861702/0 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2010р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з доходів фізичних осіб, управління оподаткування фізичних осіб ДПІ в м. Сімферополі, інспектором податкової служби 1 рангу ОСОБА_2 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, Податкового кодексу України, п. 2 ч. 6 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності №746/99 в редакції від 28.06.1999р., в порядку пункту 79.1 статті 79 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складений акт про результати документальної невиїзної перевірки сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 13.05.2012р. № 2881/17-2/НОМЕР_1 (а.с.11).

Перевіркою встановлено, що відповідачем не сплачено суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб протягом строків, визначених п. 2 ч. 6 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності №746/99 в редакції від 28.06.1999р., відповідальність за що передбачена п. 122.1 ст. 122 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту 13.05.2010р. прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосований штраф, а саме: в розмірі 298,28 грн. за рішенням № 0028851702/0 та в розмірі 27,51 грн. за рішенням № 0028861702/0 (а.с. 9, 10).

Наведені вище податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України в Рішеннях №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999 та №3-рп/20014 від 05.04.2001, у яких зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Суд звертає увагу, що податкові повідомлення рішення № 0028851702/0 та № 0028861702/0 були прийняті 13.05.2010р. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, проте Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011р.

Зазначене свідчіть, що наведені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Податкового кодексу України до набрання ним чинності, та вони не містять посилання на будь-яку іншу норму права.

З урахуванням наведеного у суду не має правових підстав для стягнення штрафу в розмірі 68,79 грн. за податковими-повідомленнями-рішеннями від 13.05.2010р. № 0028851702/0 та № 0028861702/0, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів сплати заборгованості з єдиного податку в розмірі 1200,00 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з єдиного податку в розмірі 1200,00 грн., тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

На підставі викладено, керуючись статтями ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (95044, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя (код платежу 5318050203 на р/р 34211379700005 ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) заборгованість з єдиного податку в розмірі 1200,00 грн.

3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.