Постанова № 27829826, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. Справа №2а-76/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

секретар судового засідання - Белова І.С.,

за участю представників: позивача - Бульдяк М.Р., Буздакова О.М.,

Петрашкевич Ю.П.,

відповідача - Володькіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання недійсними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішеня,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішеня від 08.07.2011 року №0002942301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №645 від 16.05.2011 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за грудень 2010 року прийнято в порушення норми Податкового кодексу України, тобто, з пропуском граничного терміну, визначеного п.п.200.11 Податкового кодексу України для проведення такої перевірки.

Товариство, отримавши податкові накладні, правомірно сформувало податковий кредит у періоді отримання накладних на суму 125 191 грн. та задекларувало вказані у цих накладних суми у Декларації з ПДВ у відповідних періодах.

Придбання активів, які засвідчені відповідними документами та виданими податковими накладними №7 від 01.10.2010 року на суму 83333,33 грн., №9 від 25.11.2010 року на суму 41762,80 грн. та №11 від 25.11.2010 року на суму 94, 87 грн. свідчить про призначення їх для використання в господарській діяльності товариства та відповідно до Закону є підставою для включення до складу податкового кредиту, а висновок податкового органу про те, що у товариства відсутні підстави для включення суми ПДВ в розмірі 125 191 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2010 року від ПП «РемБудІнтелект» є безпідставними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, пояснивши, що товариством оскаржується податкове повідомлення-рішення , прийняте за висновками акту щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 125 191 грн., на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «РемБудІнтелект».

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що начальником Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим 16.05.2011 року було видано наказ №645 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" за грудень 2010 року з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, на підставі пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з 17.05. 2011 року тривалістю 15 робочих днів.

Підставою для призначення зазначеної перевірки стало заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів суми податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 245 337 грн.

Норма п.п.78.1.8 ст.78 ПК України, на яку йдеться посилання в оскаржуваному позивачем наказі передбачає наявність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме:

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 розділу V Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України(п.200.8 ст. 200). Згідно до п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки(п. 200.11 ст. 200). Отже, за змістом наведених норм, документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування можливо призначити та відповідно провести в чітко встановлений строк. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації 19.01.2011 року. Протягом 30 календарних днів, що настали за граничним терміном отримання такої податкової декларації, податковим органом не було проведено камеральну перевірку заявлених у ній даних. І відповідно, протягом протягом 30 календарних днів, що настали за граничним терміном проведення камеральної перевірки відповідачем не було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування ним бюджетного відшкодування. Таким чином, оскаржуваний наказ винесено з порушенням встановленого порядку для призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку для визначення достовірності нарахування ним бюджетного відшкодування. В зв'язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню. На підставі вказаного наказу посадовою особою Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим з 17.05.2011 року по 06.06.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2011 року №1512/23-4/23219161/33 з встановленим порушенням п.п.п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено від'ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 125258,00 грн. За результатами такої перевірки, Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим винесено податкове повідомлення - рішення від 08.07.2011 року №0002942301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн. Перевіряючи обґрунтованість визначення у вказаному податковому повідомленні - рішенні відповідно до заявлених вимог суми в розмірі 125 191 грн. судом встановлено наступне. Як встановлено в акті перевірки, в порушення п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту декларації за грудень 2010 року позивач включив суму ПДВ у розмірі 125 191 грн. в зв'язку з встановленням декількох порушень по взаємовідносинах з ПП «Рембудінтелект». Так, в акті визначено, що в результаті перевірки з використанням програми підсистемного співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що до рядку 16.4 Декларації з ПДВ за грудень 2010 року включено суми ПДВ по податковим накладним, які позивачем отримано від ПП «Рембудінтелект» на загальну суму ПДВ 125191 грн.: податкова накладна №7 від 01.10.2010 року на суму ПДВ 83333,33 грн., податкова накладна №9 від 25.11.2010 року на суму ПДВ 41762,80 грн., податкова накладна №11 від 25.11.2010 року на суму ПДВ 94,87 грн. До перевірки не надано листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штемпелі вхідної кореспонденції. Неможливість включення суми ПДВ у розмірі 125191 грн. до складу податкового кредиту, також в акті перевірки пов'язується з виконанням будівництва на об'єкті «Центр водного спорту в смт. Берегове, смт. Сімеїз без дозвільних документів, тому така діяльність не відноситься до господарської діяльності. Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.5.1. п.п. 7.5. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Зі змісту наведених норм не вбачається, що підставою для нарахування податкового кредиту відповідного звітного періоду є податкові накладні, виписані лише у цьому періоді. Так податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та є підставою для нарахування податкового кредиту. Дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, одним з видів діяльності позивача, які визначені в його Статуті є будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, ремонтно-будівельні роботи, реконструкція та капітальне будівництво будинків, приміщень, споруд. Згідно виписаних на адресу позивача ПП «Рембудінтелект» податкових накладних на виконанні будівельно-монтажні роботи та попередню оплату робіт - податкова накладна №7 від 01.10.2010 року на суму ПДВ 83333,33 грн., податкова накладна №9 від 25.11.2010 року на суму ПДВ 41762,80 грн., податкова накладна №11 від 25.11.2010 року на суму ПДВ 94,87 грн. , позивачем було включено вказані суми ПДВ до податкового кредиту за грудень 2010 року. Згідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року вказані податкові накладні було отримано позивачем 01. 12.2010 року. За таких обставин, позивач, за умови не включення податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, до податкового кредиту цих періодів, не позбавлений був можливості включити їх в податковий кредит наступного періоду по реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року. Що стосується відсутності у позивача дозволу на виконання будівельних робіт і це на думку перевіряючого підтверджує неправомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року, то суд зазначає, що за умови чіткого визначення законом певних підстав для формування податкового кредиту відсутність будь-якого іншого документу, наявність якого взагалі не пов'язана з відносинами, що виникають у сфері справляння податків і зборів, не може свідчити про порушення позивачем п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що в частині визначення в ньому суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125191 грн. його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню і податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №0002942301 в частині визначення суми -125191 грн. визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 30, 12 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, ст. ст. 159 -163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 16.05.2011 року №645 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 08.07.2011 року №0002942301 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125191 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 30, 12 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.