Ухвала суду № 27821248, 15.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15324/11/0170/14

15.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО"- Барбаховська Олена Миколаївна, довіреність № б/н від 08.10.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кірєєв Д.В. ) від 29.05.12 у справі № 2а-15324/11/0170/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО" (вул. Самокіша буд. 30, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2011 р.№0011422301, №0011462301,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просило протиправним та скасувати податкові повідомленя-рішення №0011422301, №0011462301 від 03.11.2011 року, якими позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 231753 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49522 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2012 року позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО"- задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 03.11.2011 року № 0011422301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО" нараховано податок на додану вартість в сумі 154502 грн., застосовані фінансові (штрафні санкції) в сумі 77251,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 03.11.2011 року зменшене від'ємне значення ПДВ в сумі 49522,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі протягом 5 робочих днів з 11.10.2011р. на підставі наказу "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" від 05.10.2011р. № 3543, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Чанг.КО" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ "Арктика" за лютий 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2011р. №15072\23-4\37111753. В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2011р. (рядок 19 декларації ПДВ) у сумі 49522,00грн., в порушення п.14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185,188.1 ст.188, п.п 187.1.а п. 187 ст.187, п.198.1 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.198.2 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, в результаті чого завищено податкового кредиту на суму 204024 грн. ПДВ.

На підставі висновків акту позапланової невиїзної перевірки ДПІ в м. Сімферополі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011422301 від 03.11.2011 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 154502,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 77251,00 грн., усього 231753,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням № 11462301 від 03.11.2011 року у рядку 19 та рядку.20.2 декларації по ПДВ за липень 2011 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49522,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування ґрунтуються на тому, що фінансово-господарська діяльність позивача та його контрагентів здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами та правочини укладені між ними є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

У акті перевірки відповідач наполягає на тому, що податковий кредит був сформований ТОВ "Чанг.КО"за липень 2011 року від постачальника ТОВ "Арктика"на підставі нікчемних правочинів.

Посадовими особами податкового органу зроблений висновок, що при формуванні структури податкового кредиту ТОВ "Чанг.КО"з ТОВ "Арктика" за липень2011р. у порушення п.14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185,188.1 ст. 188, п.п 187.1.а п. 187 ст.187, п. 198.1 ст.198, п.198.6 ст.198, п. 198.2 ст. 198, п.201.1 ст. 201ПК України встановлено завищення податкового кредиту у сумі 204024 грн. ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що безпідставним є висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Арктика", з огляду на наступне.

Згідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Матеріалами справи безперечно підтверджується фактичне виконання угод, укладеними з ТОВ "Арктика", первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджені в отримані товарів, робіт (послуг) та оприбутковані їх за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на складах, відповідно балансових рахунків.

Придбання товарів, робіт (послуг), зазначених у акті перевірки, у ТОВ "Арктика", сплачено через банківський рахунок грошовими коштами на підставі платіжних доручень, які знайшли своє відображення в регістрах бухгалтерського обліку підприємства. Отримані придбані товари, роботи (послуги), використовувались у господарській діяльності підприємства. Підтвердженням цього є накладні на реалізацію нафтопродуктів.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. "а"п.198.1 ст.198 розділу V Податкового Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що постачання товарів -це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

ґ) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

Визначення терміну "товари"приведене у п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу, згідно з яким товари -матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.п.14.1.2 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу поняття "активи"вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"№ 996 від 16.07.1999 року, згідно зі статтею 1 розділу I якого активи -ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 розділу V Податкового Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду (п. 201.9 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу).

Судом першої інстанції зроблено безперечний висновок про те, що позивачем не були порушені норми пп. 14.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, перевіряючи правомірність зазначених висновків податкового органу по справі була проведена судово - бухгалтерська експертиза, з висновків якої вбачається, що за актом перевірки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 15072/23-4/37111753 від 24.10.2011 року, висновки щодо зменшення від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року на суму 49522,00 грн. та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 154502,00 грн. первинним документами бухгалтерського та податкового обліку TOB "Чанг.КО" не підтверджені. По другому питанню експертом зроблений висновок, що первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ "Чанг.КО" (прибутковими накладними, ТТН, виписками банку, актами приймання (видачі) нафтопродуктів на зберігання, видатковими накладними) у повному обсязі в сумі 1224146,33грн. з ПДВ підтверджується факт отримання, транспортування, зберігання та використання у господарської діяльності дизельного палива обсягом 140977 л, придбаного у ТОВ "Арктикау липні 2011р.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що реальність проведених господарських операцій підтверджується матеріалами справи - товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, видатковими накладеними, договорами, податковими накладними.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача та визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0011422301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО" нарахований податок на додану вартість в сумі 154502,00 грн., застосовані фінансові (штрафні санкції) в сумі 77251,00 грн. та податкове повідомлення -рішення від 03.11.2011 року № 0011462301, яким у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року зменшене від'ємне значення ПДВ в сумі 49522,00 грн.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кірєєв Д.В. ) від 29.05.12 у справі № 2а-15324/11/0170/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанг.КО" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2011 р.№0011422301, №0011462301 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова