Рішення № 27820747, 05.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/4771/12 03.12.2012 05.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/3154/12 Головуючий у 1-ї інстанції Тихонова Н.С

Категорія 31 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Галущенка О.І., Ямкової О.О.,

при секретарі: Орельській Н.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 жовтня 2012 року

за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про відшкодування майнової та компенсації моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та компенсації моральної шкоди, завданої їй внаслідок злочину.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що 20 березня 2008 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer 1.61», проявив необачність до умов дорожньої обстановки, та здійснив наїзд на неї, коли вона рухалася по неурегульованому перехрестю, чим заподіяв їй тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.

За вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 серпня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, та з нього на користь позивачки стягнуто 6 601 грн. 57 коп. майнової шкоди і 10 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди.

Посилаючись на те, що з часу винесення вироку суду, вона проходила додаткове лікування та реабілітацію, позивачка просила про стягнення з відповідача на її користь 9 270 грн. 48 коп. на відшкодування майнової шкоди, суму якої збільшила усно в судовому порядку до 11 791 грн. 01 коп., та 10 000 грн. компенсації моральної шкоди, яка заподіяна їй у зв'язку тривалістю перенесених фізичних та моральних страждань.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено. Ухвалено про стягнення на її користь з відповідача ОСОБА_3 11 791 грн. 01 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 192 грн. 70 коп. на відшкодування судових витрат та з нього стягнуті судові витрати на користь держави. В задоволені позову про відшкодування компенсації моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду і повернути справу на новий розгляд, фактично оскаржив його в частині задоволення позову про стягнення майнової шкоди.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивачка вважала її доводи необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 серпня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, унаслідок якого потерпілою ОСОБА_2 булі отримані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. За зазначеним вироком суду позов ОСОБА_2 про відшкодування компенсації моральної шкоди задоволено частково, постановлено про стягнення із засудженого на її користь 10 000 грн. 00 коп.. Також постановлено про стягнення із засудженого на користь позивачки 6 601 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (а.с.5-6).

Як слідує із матеріалів цивільної справи, шкода, що була стягнута за вироком суду, відповідачем відшкодована потерпілої у повному обсязі, та додатково відшкодована страховою компанією, якою була застрахована його цивільна відповідальність (а.с.50-53, 83, 91-92).

Разом з тим, з консультативного висновку і висновку експерта № 2520/934-08р. (а.с.13-14, 42-43) убачається, що позивачка ОСОБА_2, після отримання тілесних ушкоджень і проведення первісної операції, потребувала додаткового реабілітаційного та санаторно-курортного лікування, а також проведення повторної операції.

Тому суд першій інстанції, дійшов правильного висновку, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_3 та продовженням лікування позивачкою ОСОБА_2 є причинно-слідчий зв'язок, та є усі підстави для відшкодування на її користь додатково понесеної майнової шкоди.

Водночас, ухвалюючи рішення про стягнення 11 791 грн. 01 коп. на відшкодування завданої позивачу майнової шкоди, суд першій інстанції керувався тим, що заявлений позивачкою розмір відшкодування підтверджено допустимими письмовими доказами, які є наслідком дій відповідача, з вини якого відбулося ДТП, а тому він повинен її відшкодовувати у повному обсязі.

Однак з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

За положеннями ст. 1187, ч. 1 ст. 1195 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

За матеріалами справи, позивачкою ОСОБА_2, після подачі позову в кримінальному провадженні та винесення судом вироку, а саме: 16 липня, 11 серпня, 11 грудня і 13 грудня 2008 року, а також в жовтні 2008 року, лютому та серпні 2009 року, понесені додаткові витрати на загальну суму 1 886 грн. 87 коп. на придбання ліків, що були нею безпосередньо використані на лікування травми. Витрати щодо придбання кремів, гелів, мила, ликів для лікування дитячих та інших простудних захворювань, без зазначення адреси набувача, внесення особисто позивачкою благодійних внесків на добровільних засадах, а також витрати на прийняття сауни, вакуумного масажу та масажу обличчя, гідроколонотерапії, споживання кисневої пінки і фіточаю без призначення лікаря щодо лікування заподіяної в процесі злочину травми, та квитанції видані на ім'я іншої особи, не можуть вважатися додатковими витратами потерпілої на придбання ліків та проведення реабілітаційної терапії (а.с.7-12, 82).

Суд на зазначене уваги не звернув та не встановив дійсний розмір майнової шкоди, яка заподіяна з вини відповідача та підлягає відшкодуванню на користь потерпілої.

З урахуванням установлених обставин, письмових доказів на підтвердження розміру шкоди і вимог закону, колегія суддів вважає, що на користь позивачки підлягають відшкодуванню понесені нею витрати на придбання ліків і відповідних процедур в розмірі 1 886 грн. 87 коп., витрати на придбання 13 серпня 2008 року путівки для проведення реабілітаційного лікування в санаторії «Інгул» на суму 2 784 грн. 00 коп. (а.с.11), проведення реабілітаційного курсу лікування 10 вересня 2009 року на суму 2 825 грн. 00 коп. (а.с.12) та витрати на придбання 2 березня 2010 року путівки до санаторія на суму 828 грн. 00 коп. (а.с.82).

Таким чином, судом допущено порушення норм матеріального права та його висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення в частині задоволення вимог про стягнення майнової шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням вищевикладеного, на користь позивача в рахунок погашення майнової шкоди з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути 8 323 грн. 87 коп..

Інші доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, не стосуються висновків суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодуванні компенсації моральної шкоди, а тому обґрунтованість та законність судового рішення в цієї частині колегією суддів не перевірялася, виходячи із меж поданої відповідачем апеляційної скарги.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 жовтня 2012 року в частині розміру майнової шкоди змінити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8 323 грн. 87 коп. майнової шкоди.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді