Ухвала суду № 27820582, 03.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-587/12/2770

03.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Першого заступника прокурора м. Севастополя- Гукасян Христина Артушівна, посвідчення № 698 від 19.05.11;

представник позивача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя- Летюча Діана Генадіївна, довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.12;

представник відповідача, Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації- Герасімова Анастасія Вячеславівна, довіреність № 70 від 28.05.12;

представник заявника апеляційної скарги, Міністерства оборони Російської Федерації- Лаврентьєва Катерина Юріївна, довіреність № 79 від 31.01.12;

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 10.05.12 у справі № 2а-587/12/2770

за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя (вул. Павличенко, 1, м.Севастополь, 99011)

в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м.Севастополь, 99011)

до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації (вул. Хрусталева, 40, м.Севастополь, 99050)

заявник апеляційної скарги Міністерство оборони Російської Федерації (вул.Знаменка,19 м. Москва, Російська Федерація,119160)

про стягнення заборгованості в розмірі 1295958,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Перший заступник прокурора м. Севастополя звернувся з адміністративним позовом в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації, в якому просив стягнути заборгованість в розмірі 1295958,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10 травня 2012 року позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості в розмірі 1295958,00 грн. - задоволено. Стягнуто з Міністерства Оброни Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя у дохід державного бюджету Ленінського району м. Севастополя заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 177 729,00 грн. перерахувавши на р/р 31112029700007, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100; заборгованість з податку на прибуток у розмірі 75 331,00 грн. та пеню в сумі 42 898,00 грн. перерахувавши на р/р 31111008700007, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 11021000.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача та заявника апеляційної скарги на задоволенні апеляційної скарги наполягали.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації (далі - 64 УНР) створене при Морський інженерній службі Чорноморського Флоту на підставі директиви начальника Головного штабу ВМФ №11/2713С від 13.01.1958 pоку, з 15.02.1958 року з місцем дислокації у м. Севастополі; входить до складу цього військового формування. Територія 64 УНР є військовим містечком № 307, яке входить до Переліку і параметру об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в м.Севастополі, додатка № 2 до Угоди між Російською Федерацією і Україною щодо параметрів розділу Чорноморського флоту.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

З матеріалів справи вбачається, що 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації перебуває обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з 10.01.1992 року (арк.с.37) та є платником податку на додану вартість відповідно.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя декларацію з податку на додану вартість № 108430 (арк.с.11-12), відповідно до якої відповідачем було самостійно суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, а саме в розмірі 1 177 729,00 грн.

Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, граничний строк сплати податку на додану вартість за вищевказаної декларацією закінчився 30.01.2012 року, проте, 64 УНР вказану суму сплатив.

Також з матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя декларацію з податку на прибуток підприємств №114825 (арк.с.17-18), відповідно до якої відповідачем було самостійно сплачено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті, а саме в розмірі 110 426,00 грн.

Згідно з п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового Кодексу України платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, граничний строк сплати податку прибуток за вищевказаною декларацією закінчився 19.02.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств № 122860 (арк.с.26-27), відповідно до якої відповідач зменшив вказаний у декларації № 114825 від 06.02.2012 року платіж, відповідно до уточненого звіту за грудень 2011 року на 35 095,00 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статті 129 Податкового Кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зі змісту облікової картки платника податку -64 УНР, вбачається, що станом на 24.02.2012 року по платежу № 11021000 -податок на прибуток підприємств, несплаченою залишилася сума податкового зобов'язання 75 331,00 грн., у зв'язку з чим, відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем була нарахована пеня в сумі 42 898,00 грн.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Порядок реєстрації платників податків на додану вартість та анулювання їх реєстрації врегульовано Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1369/20107 від 29.11.2011 року .

Статтею 181 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлюється коло осіб, які обов'язково реєструються в якості платників податку, а також закріплюється право інших осіб, що не підлягають обов'язковій реєстрації, зареєструватися платником податку на додану вартість за власним бажанням шляхом надання заяви.

Також нормами Положення встановлений вичерпний перелік обставин, на підставі яких податковий орган має право відмовити у прийнятті заяви платника про реєстрацію в якості платника на додану вартість за власним бажанням.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді справи, що відповідач добровільно надав заяву до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з проханням зареєструвати його в якості платника податку на додану вартість.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу України та розділом V Положення здійснюється за заявою платника або за ініціативою контролюючого органу.

Підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу, посилання на які містить розділ V Положення, у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не було.

Матеріали справи не містять доказів того, що 64 Управлінням начальника робіт виявлялось бажання припинення правовідносин з державою зі сплати податку на додану вартість впродовж всього періоду діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 64 УНР декларував та сплачував до бюджету України поточні зобов'язання з податку на додану вартість, продовжує сплачувати їх й на сьогодні (арк.с.9-10, 16).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки платник 64 Управління начальника робіт перебуває в якості платника податку на додану вартість, ініціювання набуття статусу платника було здійснено ним самостійно, податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств було визначено відповідачем самостійно, отже підлягає сплаті останнім, але в разі відмови платника погашати його самостійно підлягає примусовому стягненню у визначеному законодавством порядку.

Також судом першої інстанції правомірно встановлено, що пред'явлення адміністративного позову про стягнення до головної юридичної особи -Міністерства оборони Російської Федерації в особі платника податків-представництва, який здійснює господарську діяльність на території України, 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації, є правомірним, з огляду на наступне.

Статтею 2 Угоди "Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України"визначено, що підприємства, організації та установи ЧФ РФ -це розташовані на території України об'єкти Чорноморського флоту Російської Федерації, які укомплектовані військовослужбовцями та цивільними особами та займаються виробничо-господарською, оздоровчою та іншою подібною діяльністю в інтересах Чорноморського флоту Російської Федерації.

Відповідно до ст.6 Угоди господарська діяльність підприємств, організацій та установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити законодавству України.

Перелік та характеристики об'єктів, які використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у місті Севастополі закріплений Додатком № 2 до Угоди між Україною та Російською Федерацією від 28.05.1997 року "Про параметри розподілу Чорноморського флоту". Згідно цьому Додатку 64 Управління начальника робіт було віднесено до об'єктів морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації.

Додатком 2 до Угоди "Про параметри розподілу Чорноморського флоту"64 УНР, таким чином, віднесено не до військових формувань, а до об'єктів Чорноморського флоту МО РФ, якими є підприємства, організації, установи.

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Кодексу № 2755 платниками податку з числа нерезидентів є: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно з пунктом 5 статті 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації "Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків"незалежно від наведеного визначення "постійне представництво"особа, інша ніж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в п. 6 цієї статті, діє від імені підприємства і має, і звичайно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти або утримує запаси товарів і виробів, що належать підприємству, з яких здійснюється регулярна поставка цих товарів і виробів від імені підприємства, то це підприємство розглядається як таке, що має постійне представництво в цій Державі щодо будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства. (відповідно до п. 6 ст. 5 Угоди Підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в другій Договірній Державі, лише якщо воно здійснює підприємницьку діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом).

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність усіх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 10.05.12 у справі № 2а-587/12/2770 за позовом Першого заступника прокурора м.Севастополя в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості в розмірі 1295958,00 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова