Ухвала суду № 27818271, 28.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року справа №2а/0570/8378/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Костроміній А.С.,

за участю сторін:

від позивача Щербак О.Г.,

від відповідача 1: Харьковської обласної митниці: Профатило О.Г.,

від відповідача 2: не з*явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківської обласної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/8378/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Харківської обласної митниці , Головного Управління Державної казначейської служби України Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківської обласної митниці , Головного Управління Державної казначейської служби України Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. позов задоволено.

Відповідач Харківська обласна митниця не погодилась з рішеннями суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, якою просила скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстровано як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 301273 (ідентифікаційний код 30600592), здійснює свою діяльність відповідно до Статуту товариства в новій редакції, затвердженого Протоколом загальних зборів учасників № 48 від 08.12.2009.

23 червня 2011 року між ТОВ «Лемтранс» (покупець) та Фірмою «Анателла трейдинг лимитед» (продавець) був укладений Контракт № 35/М-2011 на поставку металопродукції. Кількість товару, його асортимент, строки поставки та ціна визначаються у Специфікаціях до Контракту. Оплата здійснюється за тону в доларах США на умовах DAF ст. Соловей. Вартість упаковки та маркування включається до вартості металопродукції. Після перерахування авансу на поточний рахунок продавця ціна на товар стає фіксованою та зміні не підлягає.

01 березня 2012 року сторонами була підписана Специфікація № 21 до Контракту 35/М-2011, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар «Сталь гарячекатана в листах, згідно ГОСТ 19281-89», марка сталі 09Г2С-14, товщиною 4, 7 мм., за ціною 735,00 доларів США за тону. Виробником товару є ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (Росія). Умови платежу: 100% оплата протягом 5-ти днів з дати поставки товару на станцію вантажоотримувача.

Для реалізації умов зовнішньоекономічного контракту № 35/М-2011 та Специфікації № 21 до нього ТОВ «Лемтранс» протягом березня 2012 року ввозився товар «сталевий лист», для здійснення митного оформлення якої в режимі імпорту до Харківської обласної митниці були подані наступні вантажні митні декларації: 807070000/2012/221465 від 19.03.12, 807070000/2012/221466 від 19.03.12, 807070000/2012/221488 від 20.03.12.

Найменування товару та його ціна були визначенні у відповідності до Специфікації № 21 від 01.03.2012р. до контракту № 35/М-2011 та інвойсів. Митна вартість визначена за 1-м методом (за ціною угоди) такого визначення.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем, через свого декларанта, було подано митному органу наступні документи по кожній ВМД: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; інвойси, а також інші необхідні для здійснення митного оформлення товару документи, обов'язковість подання яких передбачена митним законодавством та перелік яких наведений в постанові КМУ № 80. Додатково до обов'язкових документів були надані експортні декларації країни відправлення, сертифікати якості, декларації митної вартості, транспортні (залізничні накладні) дозвільні документи, листи від контрагента, висновок експерта, рахунки виробника.

Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 надано поняття вантажної митної декларації та порядок її подання.

Декларантом позивача на зворотному боці наданих декларацій митної вартості здійснено написи про те, що у зв'язку з простоєм транспортних засобів з вантажем та неможливістю надати додаткові документи відразу, просять видати рішення митної вартості товару. Додаткові документи для підтвердження митної вартості будуть надані в установлений законом час.

Проте відповідач Харківської обласної митниці не врахувала зазначені обставини та прийняв рішення про визначення митної вартості товару з використанням 3 методу (за ціною на подібні (аналогічні) товари № №:

- 807000003/2012/001125/2;

- 807170000/2/00207;

- 807170000/2/00211;

видавши при цьому картки відмови в подальшому митному оформленні № №:

- 807170000/2/00206 від 20.03.12;

- 807170000/2/00206 від 20.03.12;

- 807170000/2/00211 від 21.03.12.

Рішеннями про визначення митної вартості товару № 807170000/2012/221499 від 20.03.12, №807170000/2012/221498 від 20.03.12, №807170000/2012/221543 від 21.03.12 до декларацій митної вартості, була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення, із застосуванням методу №3, передбаченого ст. 266 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи свої дії, Харківська обласна митниця зазначила, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів є вищою, ніж заявлено позивачем.

У картці відмови також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України -подання ВМД з коригуванням вартості.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф", у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України встановлені методи визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України.

Статтею 267 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Також судом першої інстанції встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 визначено, що є необхідним для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, які не є обов*язковими для подання

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Харківською обласною митницею за наслідками проведення процедури узгодження безпідставно не прийнято до уваги документи, що надані позивачем до ВМД 807070000/2012/221465 від 19.03.12, 807070000/2012/221466 від 19.03.12, 807070000/2012/221488 від 20.03.12. Надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження вартості митного оформлення товару.

Згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Згідно ст. 264 Митного кодексу України у разі необхідності підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки. Відповідно до п.п. 13, 14Наказу ДМСУ від 17.03.08. №230, протягом дії гарантійних зобов'язань декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості, а митний орган такі відомості перевіряє та приймає рішення про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. Крім того, відповідно до п. п. 11 Наказу ДМСУ від 24.06.2009 року № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» за результатами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України під гарантійні зобов'язання, митний орган може прийняти рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, та скасування раніше виданого митним органом рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 273 МК України,- у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних

вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або

подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, , що є протиправними дії Харківської митниці, які мають наслідком прийняття оскаржуваних карток відмови та рішення.

У відповідності до п. 48 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування; органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно стягнув з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в сумі - 211 118, 75 грн., на користь ТОВ "Лемтранс".

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/8378/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Харківської обласної митниці , Головного Управління Державної казначейської служби України Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування рішень - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/8378/2012 - залишити без змін.

Ухвала ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 28 листопада 2012 року, повний текст буде виготовлений 03 грудня 2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: М.Г.Сухарьок

Судді: С.В.Білак

Т.Г.Гаврищук