Постанова № 27817804, 30.11.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2012 р. Справа № 5019/2638/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.10.12 р.

у справі № 5019/2638/11 (суддя Церковна Н.Ф. )

за заявою Фізичної особи-підприємця Мазур Галини Йосипівни

до Фізичної особи-підприємця Мазур Галини Йосипівни

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - Чепелюк О.О. (довіреність №15649 від 14.12.2011р.);

кредитора (апелянта) - Демчук Ю.М. (довіреність б/н від 20.06.2011р.); Предчук Т.В. (довіреність б/н від 18.09.2012р.);

арбітражного керуючого - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.10.2012 року у справі №5019/2638/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Фізичної особи - підприємця Мазур Галини Йосипівни; підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця Мазур Галини Йосипівни припинено; провадження у справі №5019/2638/11 припинено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що місцевий господарський суд не звернув уваги на подане ПАТ "Дельта Банк" клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури для надання останньому можливості провести фактичне звернення стягнення на іпотечне майно, що належить майновому поручителю Мазуру Я.І.

Крім того, скаржник вважає, що ліквідатором при складанні звіту не було враховано та не надано оцінки можливості погашення заборгованості боржника перед ним, як кредитором, шляхом реалізації предмету іпотеки, що призвело б до значного зменшення кредиторської заборгованості боржника.

Відтак, на думку скаржника, в разі прийняття рішення про ліквідацію боржника, у відповідності до ст.609 ЦК України зобов'язання буде вважатися припиненим, як до боржника, так і до майнового поручителя, а отже буде втрачено можливість погашення заборгованості у будь-якій частині.

Представник боржника безпосередньо в судовому засіданні вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Арбітражний керуючий в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності арбітражного керуючого.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 07.11.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №5019/2638/11 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.

Враховуючи викладене, справа №5019/2638/11 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників боржника та кредитора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до вимог статті 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст.41 Закону про банкрутство відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності".

Необхідно зазначити, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 47 вказаного Закону.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

При цьому, з урахуванням положень частини 3 статті 6 цього Закону, якими передбачені підстави порушення справи про банкрутство, однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, саме як у суб'єкта підприємницької діяльності, в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в цьому Законі строку грошових зобов'язань перед кредиторами, тобто вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог у заяві про порушення справи про банкрутство боржника - фізичної особи - підприємця, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом.

Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до вказаної статті Закону є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка ґрунтується на веденні ним підприємницької діяльності.

Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник Мазур Галина Йосипівна зареєстрована як фізична особа-підприємець державним реєстратором Рівненської міської ради 12.10.1992р. (номер запису про державну реєстрацію 2 608 017 0000 011936), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів 1974304941, місце проживання: 33018, Рівненська область, м. Рівне, вул. Спартака буд.14, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.8).

15 листопада 2011 року фізична особа-підприємець Мазур Г.Й. звернулася до господарського суду Рівненської області з заявою про визнання її банкрутом в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(т.1, а.с.4-6).

Як встановлено судами обох інстанцій, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про його банкрутство стала наявність у підприємця кредиторської заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 1 237 422 грн. 90 коп., що перевищує триста мінімальних заробітних плат. Дана заборгованість підтверджена рішенням господарського суду Рівненської області від 15.08.2011 року у справі № 5019/1132/11, виконавчим написом нотаріуса № 1561 від 28.04.2011 року, постановою державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 26.05.2011 року (т.1, а.с.13-23).

Крім того, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником додані документи, що підтверджують наявність, розмір та вартість його майна. Зокрема, боржником надано господарському суду першої інстанції звіт про оцінку основного та допоміжного обладнання для гри у боулінг ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 03.11.2011 року, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 03.11.2011 року становить 403 800,00 грн. (т.1, а.с.60-81).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.11.2011 року на підставі статтей 7, 11, 12, 47, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця Мазур Галини Йосипівни (вул. Спартака, буд.14,Рівне, 33018, ІК 1974304941); введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів; накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ФОП Мазур Г.Й. (т.1, а.с.1).

Оскільки у встановлений ч.2 ст.48 Закону про банкрутство строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, місцевим господарським судом відповідно до постанови від 14.12.2011 року ФОП Мазур Галину Йосипівну визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру Фізичної особи - підприємця Мазур Галини Йосипівни строком на 6 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Прокопчука О.М. Зобов'язано ліквідатора Прокопчука О.М. направити постанову суду всім відомим кредиторам банкрута. З метою виявлення інших кредиторів банкрута зобов'язано ліквідатора Прокопчука О.М. протягом десяти днів з дня прийняття постанови подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання фізичної особи-підприємця Мазур Галини Йосипівни банкрутом, оформлене відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено кредиторам строк пред'явлення вимог до банкрута - до 14.02.2012 року (т.1, а.с.119-120).

Відповідно до ч. 6 ст.48 Закону про банкрутство, копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Направлення кредиторам зазначеної копії постанови господарського суду здійснюється за рахунок громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.

Ліквідатором у відповідності до вимог Закону України про банкрутство подано оголошення до офіційного друкованого органу - газети "Голос України" №247-248 (5247-5248) від 29.12.2011 року про визнання ФОП Мазур Г.Й. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.2, а.с.69).

Як вбачається з матеріалів справи, з грошовими вимогами до боржника в межах ліквідаційної процедури звернувся один кредитор - ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 1692208,83 грн. (т.1, а.с.125-129), які були визнані ліквідатором боржника Прокопчуком О.М., з яких, у відповідності до приписів п.1 ст.49 Закону про банкрутство, вимоги третьої черги - 1318656,60 грн., вимоги п'ятої черги - 373552,23 грн. (т.2, а.с.27).

Статтею 32 Закону України про банкрутство встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки сторін у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор 03.10.2012 року звернувся до господарського суду Рівненської області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ФОП Мазур Г.Й. (т.2, а.с.156-157).

Згідно ст.25 Закону України про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до п.2 ст.25 Закону арбітражним керуючим - ліквідатором прийнято бухгалтерську документацію ФОП Мазур Г.Й. по акту приймання-передачі №2 від 27.03.2012 року (т.2, а.с.174).

Також ліквідатором у відповідності до вимог Закону України про банкуртство, були закриті поточні рахунки громадянина-підприємця в ПАТ "Акцент-Банк", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (т.2, а.с.168-169).

На виконання вимог ст.25 Закону ліквідатором були здійснені заходи щодо виявлення та розшуку майна боржника. Зокрема, відповідно до довідки Відділу Державтоінспекції Управління МВС України в Рівненській області від 22.05.2012 року за №35/8-3111 за громадянкою Мазур Г.Й. станом на 18.05.2012 року зареєстрований автобус "ПАЗ 32054-07", номерний знак ВК0545АА (т.2, а.с.75), який в свою чергу був включений ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута.

Інших активів банкрута в ході ліквідаційної процедури виявлено не було, що підтверджується наявними в матеріалах справи запитами та відповідями Головного управління Держкомзему у Рівненській області, Інспекції Державного технічного нагляду Рівненської обласної державної адміністрації та Комунального підприємства "Рівненське бюро технічної інвентаризації" про відсутність рухомого та нерухомого майна (т.2, а.с.161-162, 164).

Таким чином, ліквідатором в ході ліквідаційної процедури сформовано ліквідаційну масу, проведено її реалізацію на загальну суму 429241,00 грн., з яких, основне та допоміжне обладнання для гри в боулінг - 408141,00 грн., автобус "ПАЗ 32054-07", 2006 року випуску - 21100,00 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи договорами про купівлю-продаж, протоколами проведення аукціону, звітом про оцінку майна тощо (т.2, а.с.28-38, 124-144).

Відповідно до п.7 ст.48 Закону про банкрутство, кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Грошові кошти, що були отримані від реалізації майна боржника, ліквідатором на виконання вимог п.7 ст.48 Закону, були розміщені на депозитному рахунку приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О.В., що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами про отримання коштів від реалізації майна підприємця-банкрута у депозит, повідомленнями нотаріуса (т.2, а.с. 26, 71, 86, 118).

05 червня 2012 року та 11 вересня 2012 року ліквідатор звернувся до господарського суду Рівненської області з клопотаннями про розподіл коштів, отриманих від реалізації майна банкрута ФОП Мазур Г.Й., а саме, основного та допоміжного обладнання для гри у боулінг та автобуса "ПАЗ 32054-07", 2006 року випуску (т.2, а.с.6-8, 116-117).

Ухвалами господарського суду Рівненської області від 20.06.2012 року та від 26.09.2012 року клопотання ліквідатора задоволені (т.2, а.с.81-82, 154-155). Зокрема, було зобов'язано нотаріуса здійснити розподіл коштів, отриманих від продажу майна фізичної особи - підприємця Мазур Г.Й., перерахувати відповідні грошові кошти арбітражному керуючому Прокопчуку О.М. в якості винагороди ліквідатора та відшкодування понесених витрат, суб'єктам оціночної діяльності - за оцінку майна, на оплату за проведення аукціону з реалізації майна, на оплату послуг нотаріуса, кредитору - ПАТ "Дельта Банк", як часткове погашення боргу.

Таким чином, в результаті здійснених місцевим господарським судом розподілу коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, в порядку ст.ст. 48,49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було відшкодовано витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури та частково погашено кредиторські вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Як встановлено судами обох інстанцій, непогашеними залишились грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 1 345 851,50 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд не може не погодитись з місцевим господарським судом, що ліквідатором вжито усіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника, у спосіб передбачений законодавством їх оцінено та реалізовано, вірно у відповідності до ст.ст.48-49 Закону розподілено кошти та здійснено витрати у ліквідаційній процедурі.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ст.40 Закону України про банкрутство, підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Оскільки ліквідатором не виявлено майна для задоволення всіх вимог кредитора, при цьому, відсутність нерухомого майна та транспортних засобів підтверджено довідками відповідних органів, а будь-яких інших майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, не виявлено, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, та відповідно припинення провадження у даній справі на підставі ст.ст. 32, 40 п.6, 47-49, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги подане ним клопотання про продовження ліквідаційної процедури для надання даному кредиторові можливості провести фактичне стягнення на іпотечне майно, що належить майновому поручителю Мазуру Г.Й., колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Частиною 1 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

При цьому, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.2 ст.543 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.49 Закону про банкрутство, після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Судом першої інстанції вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, що затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення підприємницької діяльності боржника не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього, в свою чергу, не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.10.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.