Постанова № 27817761, 27.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.12 Справа № 5008/823/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Кузя В.Л.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського товариства «Ласточка»без номера від 31.10.2012 року (вх. №547 від 12.11.2012 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської від 17.10.2012 року

у справі № 5008/823/2012

за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського товариства «Ласточка», с. Бафта, Ужгородський район, Закарпатська область

про стягнення 80994,84 грн.

Представники сторін:

від позивача: Козак Н.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2012 року у цій справі (суддя Мокану В.В.) позов задоволено, стягнено з Приватного сільськогосподарського підприємства «Ласточка»(надалі ПСГП «Ласточка») на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»(надалі ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України») 80944,84 грн., в тому числі 50562,10 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов'язань згідно договору поставки від 21.08.2008 року, 30380,74 грн. 3% річних та 1618,90 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ПСГП «Ласточка»оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, відповідач зазначає, що як сільськогосподарський виробник він потрапив у тяжку фінансову ситуацію. Також скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області відстрочено виконання рішення господарського суду про стягнення боргу до 01.11.2012 року. Апелянт вважає рішення місцевого господарського суду незаконним, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позовних вимогах.

Позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що наявність рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №18/98, яке не змінене, не скасоване та набуло законної сили, з відповідача стягнено заборгованість у розмірі 536701,52 грн. по договору поставки та 5000 грн. штрафу, а також ухвали цього ж суду від 05.04.2012 року про відстрочку виконання рішення до 01.11.2012 року, не позбавляє ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»права стягнути інфляційні втрати та 3% річних. Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

21 серпня 2008 року між ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»(Постачальник) та ПСГП «Ласточка»(Покупець) укладено договір поставки насіння №8-07 (надалі Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин (Насіння), а Покупець зобов'язувався прийняти це Насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому Договорі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №18/98, яке не змінено, не скасовано та набрало законної сили з ПСГП «Ласточка»стягнено на користь ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»541701,52 грн. заборгованості (536701,52 грн. основного боргу та 5000 грн. штрафу) за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за вкладеним між сторонами Договором. Зазначеним рішенням господарського суду встановлено факт порушення ПСГП «Ласточка»права позивача на оплату вартості поставленого товару за Договором та взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості поставленого Насіння, а тому не потребують додаткового доведення.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень вищезазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому вказана норма права не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, покладених в основу оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 17.10.2012 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2012 року у цій справі без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на ПСГП «Ласточка».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.12.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Кузь В.Л.