Рішення № 27815978, 27.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/33/95/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк (ідентифікаційний код 23182908)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська», м.Жданівка (ідентифікаційний код 32953421)

про стягнення боргу за договором №8746 від 07.09.2011р. в сумі 19112,77грн.

за участю представників:

від позивача: Пянко Л.М. за довіреністю №2582/04 від 20.11.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Державне підприємство «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська», м.Жданівка про стягнення боргу за договором №8746 від 07.09.2011р. в сумі 19112,77грн.

Ухвалою від 19.10.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/95/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт №8746 від 07.09.2011р. в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19112,77грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання робіт №8746 від 07.09.2011р., акту здавання-приймання виконаної роботи від 30.11.2011р., претензії №1150/04 від 15.05.2012р. та доказів її отримання, заявки, протоколу узгодження договірної вартості роботи, рахунка-фактури №8746 від 07.09.2011р., податкової накладної №326 від 11.11.2011р., банківської виписки.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 14, 16, 526, 625, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.3 ст. 194 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач виклав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

07.09.2011р. між Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр Держігрпромнагляду України» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (замовник) укладено договір на виконання роботи №8746 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу: технічний огляд електровозів 2АМ-8Д (7 од.), кранів КЕД-7 (2 од.), зарядних пристроїв ЗУК і ТПЕ-200-УХЛ5 (7 од.) з розробленням регламентів на продовжуваний строк безпечної експлуатації вартістю 29112,77грн. (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Доказів визнання недійсним Договору в судовому порядку сторонами суду не представлено.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2011 року, а в частині невиконання зобов'язань, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За п.1.4. Договору замовник зобов'язується оплатити роботу та прийняти її.

У відповідності до п.2.1. Договору загальна вартість роботи, передбаченої п.1.1. цього договору є договірною і складає 29112,77грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 4852,13грн., що підтверджується протоколом узгодження договірної вартості роботи (додаток №1 до цього договору). Ціна договору є звичайною ціною. Ціна договору відповідає рівню ринкових цін.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що замовник протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від виконавця рахунка та підписання договору зобов'язується здійснити 100% передоплату договірної вартості роботи, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку на передоплату.

За п.3.1. Договору виконавець з дня отримання 100% передоплати договірної вартості роботи розпочинає роботу за умови, що замовник надав виконавцю необхідну документацію для виконання роботи відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Дата отримання коштів від замовника, є дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем відповідно до банківської виписки, копія якої наявна в матеріалах справи, на виконання умов Договору 11.11.2011р. частково сплачено позивачу 10000,00грн. авансу.

Однак, не отримавши повної суми авансу, виконавець приступив до виконання робіт.

Так, 30.11.2011р. сторонами складено акт здавання-приймання виконаної роботи на суму 29112,77грн., який підписаний з обох сторін та підпис з боку замовника скріплений відбитком печатки підприємства. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем 16.05.2012р. направлено на адресу відповідача претензію №1150/04 з вимогою сплатити заборгованість за Договором у розмірі 19112,77грн., яка останнім отримана 22.05.2012р.

Відповідно до змісту вищевказаної претензії позивач просив розглянути претензію та перерахувати грошові кошти в сумі 19112,77грн. на його поточний рахунок. Також зазначив, що претензія розглядається відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України у місячний строк, який обчислюється з дня отримання претензії.

Відтак, кінцевий строк виконання замовником зобов'язання за Договором щодо оплати наданих послуг становить 22.06.2012р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оплатив позивачу вартість виконаних послуг, внаслідок чого з 23.06.2012р. виникла заборгованість у розмірі 19112,77грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 19112,77грн. відповідачем суду не представлено.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 19112,77грн. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, та є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріла справи, позивачем за платіжним дорученням №2712 від 12.10.2012р. сплачено судовий збір у розмірі 1911,28грн., тоді як за подання вищезазначеного позову до сплати належить сума судового збору у розмірі 1609,50грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи чинного законодавства України, з Державного бюджету України належить до повернення позивачу сума судового збору у розмірі 301,78грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 901, 903, 907 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська», м.Жданівка про стягнення боргу за договором №8746 від 07.09.2011р. в сумі 19112,77грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (86391, Донецька область, м.Жданівка, шахта «Жданівська», ідентифікаційний код 32953421) на користь Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (83015, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд.167А, ідентифікаційний код 23182908) заборгованість у розмірі 19112,77грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн.

Повернути Державному підприємству «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 301,78грн., перерахований згідно платіжного доручення №2712 від 12.10.2012р., у зв'язку зі сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2012р.

Суддя Сич Ю.В.