Рішення № 27815798, 28.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.12р. Справа № 1/5005/7771/2012За позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної казначейської служби України, м. Київ

про стягнення 18 518 грн. 49 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Харєбова В.А., дов. № 09-19/10343 від 11.09.2012 р.;

від відповідача: Снітько Е.В., дов. № б/н від 11.02.2011р.;

третя особа: не з'явилася.

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство юстиції України звернулося до господарського суду з позовом в інтересах держави Україна, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" на користь Державного бюджету України матеріальну шкоду в сумі 18 518 грн. 49 коп., яка виплачена за рішенням Європейського суду за заявою № 36772/04 з Державного бюджету України внаслідок тривалого невиконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2003р. про зобов'язання ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" виплатити заборгованість по заробітній платі.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної казначейської служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виконання вказаного рішення Європейського суду заподіяно державі матеріальні збитки у розмірі 18 518 грн. 49 коп., які відповідно до ст.ст. 1166, 1191 ЦК України підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що у повному обсязі виконати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.03р. не було можливості, оскільки майно ЗАТ «ДЗМД»було арештоване та продаж його був заборонений відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», про що йдеться в самому рішенні Європейського суду з прав людини та було повідомлено стягувачу ДВС Баглійського РУЮ м. Дніпродзержинська листом від 22.12.05р. Одночасно відповідачем повністю сплачена заборгованість перед Красовським В.П., залишок якої в сумі 2 637 грн. 10 коп. виплачений останньому 19.07.2009р. Зазначає, що оскільки факт неможливості виконання судового рішення у примусовому порядку державною виконавчою службою у встановлені строки не підтверджений, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача та компенсацією, сплаченою державою на користь заявника за тривале невиконання з боку органів державної влади України судового рішення. Також відповідач звертає увагу суду на відсутність його вини у тривалому невиконанні судового рішення та, як наслідок, підстав для задоволення позову.

Третя особа явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечила.

16.10.2012 року від Державної казначейської служби України надійшли пояснення, відповідно до яких 09.09.2009р. за бюджетною програмою 3601170 "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України" КЕКВ 1343 забезпечено перерахування коштів у сумі 18 518 грн. 49 коп. на виконання рішення Європейського суду № 36772/04, виданого 12.03.2009р. на користь Красовського В.П.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Європейського суду від 12.03.2009р. у справі "Красовський проти України" за заявою № 36772/04, поданою Красовським В.П. (далі - заявник), встановлено порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. в частині тривалого невиконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2003р. та зобов'язано сплатити заявнику заборгованість за рішенням суду, яку ще необхідно виплатити заявнику станом на дату винесення рішення суду, та 1 600 євро відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з вищенаведеного рішення, заявник перебував у трудових відносинах з ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", однак у зв'язку з неповними розрахунками по заробітній платі він змушений був звернутись до національного суду за захистом свого порушеного права.

Рішеннями Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2003р. позовні вимоги задоволені та зобов'язано ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" виплатити заборгованості по заробітній платі та іншим патежам.

Рішенням Європейського суду встановлено, що рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2003р. не виконане у повному обсязі, що розцінено Європейським судом як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, внаслідок чого зобов'язано державу Україна сплатити заявнику заборгованість за рішенням суду, яку ще необхідно виплатити заявнику станом на дату винесення рішення суду, та 1 600 євро відшкодування моральної шкоди.

На виконання вказаного судового рішення з Державного бюджету України на особистий рахунок заявника сплачено 18 518 грн. 49 коп. (еквівалентно 1 600,00 євро, що підтверджується довідкою НБУ від 15.11.12р., згідно якої станом на 09.09.2009р. 1 євро дорівнювало 11,574058грн).

Виплата грошових коштів у вказаній сумі з Державного бюджету України підтверджується платіжним дорученням від 09.09.2009р. № 1213.

Таким чином, виплачена за рішенням Європейського суду за заявою № 36772/04 з Державного бюджету України сума у розмірі 18 518 грн. 49 коп. є збитками Державного бюджету України, заподіяними внаслідок протиправної поведінки Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", а саме тривалого невиконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України»міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) Україною ратифіковано 17.07.1997 року.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (далі -Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій України»(чинний на час спірних відносин), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є в тому числі, рішення судів та інші юридичні факти.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Статтею 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного (ч. 1 ст. 8 вказаного Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.

Органом представництва згідно зі ст. 1 вказаного Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.

Органом представництва згідно зі статтею 1 Закону та Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є Міністерство юстиції України.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, неправомірні дії ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" спричинили збитки державі Україна у розмірі 18 518 грн. 49 коп., які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Міністерства юстиції України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем зобов'язань перед заявником та зволіканні із виконанням рішення національного суду, винесеного на його користь, наслідком чого є звернення останнього до Європейського суду. У разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків, порушення прав Красовського В.П. виключалось, разом зі зверненням останнього до Європейського суду та винесенням рішення проти України.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) на користь Державного бюджету України (рахунок 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, одержувач Державна казначейська служба України) 18518 грн. 49 коп. (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять грн. 49 коп.) збитків.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 1 609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Рішення підписано -30.11.12р.