Постанова № 27814421, 22.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3478/12

"22" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Свірської А.О.,

представника відповідача Задорожного І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІ-СТАР» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІ-СТАР» (далі - ТзОВ «МІ-СТАР», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Тернопільська ОДПІ, відповідач), в якому просить:

- скасувати наказ Тернопільської ОДПІ від 25.09.2012 року № 2094 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МІ-СТАР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року;

- визнати протиправними дії Тернопільської ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 2094 від 25.09.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Тернопільською ОДПІ 25.09.2012 року прийнято наказ № 2094 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МІ-СТАР», який 25.09.2012 року було вручено позивачу. ТзОВ «МІ-СТАР»вважає, що дії Тернопільської ОДПІ з ініціювання перевірки є незаконними, наказ прийнятий з порушенням вимог законодавства за відсутності будь-якої легітимної підстави.

Оскаржуваний наказ прийнятий на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України) та з метою перевірки дотримання платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року. Предметом перевірки є весь період діяльності ТзОВ «МІ-СТАР»з моменту взяття на облік платником податків і по всіх питаннях діяльності позивача.

Проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України можливе у випадках встановлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскаржуваний наказ не містить посилань на конкретні запити, на які ТзОВ «МІ-СТАР»не були надані письмові пояснення. Позивач надав у встановлені терміни письмові відповіді на всі запити відповідача. У поясненнях ТзОВ «МІ-СТАР»зверталась увага на відсутність у податкового органу підстав для отримання інформації у платника податків та недотримання порядку звернення із письмовим запитом про подання інформації, оскільки у Тернопільської ОДПІ були відсутні належні докази стосовно порушення позивачем вимог законодавства.

Щодо іншої підстави для проведення перевірки, передбаченої підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, то позивач зазначив, що від'ємне значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, декларувалось ним лише в березні 2012 року, про що подавались до податкового органу уточнюючі розрахунки за цей період у квітні 2012 року, травні 2012 року, червні 2012 року.

На думку позивача, у Тернопільської ОДПІ не було правових підстав для призначення позапланової перевірки ТзОВ «МІ-СТАР»з питань правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач наводить положення Конституції України, ПК України, норми Порядку отримання періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та додаткових поясненнях від 19.10.2012 року № 19/10/12 (а. с. 63-69), просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у запереченнях проти адміністративного позову від 11.10.1012 року № 22037/7/10-15/1494 (а. с. 56-57), вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки та оскаржуваний наказ № 2094 від 25.09.2012 року правомірними.

Зазначив, що у вересні 2012 року на адресу ТзОВ «МІ-СТАР»надіслано запити про надання інформації та її документального підтвердження на підставі проведеного аналізу податкової звітності: з податку на прибуток за І півріччя 2012 року (запит від 05.09.2012 року № 18378), з податку на додану вартість за грудень 2011 року (запит від 05.09.2012 року № 18442/7/15-20), а також направлялись інші запити. TзOB «МІ-СТАР»не надано інформації, визначеної в запитах, тому виникли підстави для проведення позапланової документальної перевірки, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Крім того, згідно поданих уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за березень 2012 року підприємство задекларувало від'ємне значення з податку на додану вартість більше 100 тис. грн. у зв'язку з цим виникла підстава проведення позапланової виїзної документальної перевірки, передбачена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Представник відповідача вважає, що Тернопільська ОДПІ діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що TзOB «МІ-СТАР»зареєстроване як юридична особа 07.10.2009 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців на бланку серії АА № 073004 від 29.08.2012 року (а. с. 14). Позивач взятий на облік як платник податків у Тернопільській ОДПІ та зареєстрований платником податку на додану вартість.

25.09.2012 року начальником Тернопільської ОДПІ прийнято наказ № 2094 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МІ-СТАР», код ЄДРПОУ 36688284» (а. с. 10). На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «МІ-СТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року, термін перевірки з 25.09.2012 року тривалістю 10 робочих днів. Інших підстав для проведення перевірки в наказі не визначено, посилань на будь-які запити чи відповіді на них не наведено.

Також судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ направлялись керівнику ТзОВ «МІ-СТАР»такі запити: від 28.08.2012 року № 173833/7/22-50 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Агроніка І», товариством з обмеженою відповідальністю «Грей Ленд Красилів»та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Індастріал Груп»за період з 01.12.2011 року по 30.06.2012 року (а. с. 19-20); від 05.09.2012 року № 18378 про надання письмових пояснень щодо правомірності відображення в декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року господарських операцій (а. с. 24); від 05.09.2012 року № 18442/7/15-20 про надання інформації та документальних підтверджень щодо господарських операцій, проведених у грудні 2011 року та в січні-липні 2012 року (а. с. 28); від 11.09.2012 року № 18942/5/22-50 про надання інформації та документальних підтверджень щодо господарських операцій та взаєморозрахунків, проведених з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Індастріал Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр», товариством з обмеженою відповідальністю «Грей Ленд Красилів», товариством з обмеженою відповідальністю «Агроніка І»(а. с. 32).

На кожен з запитів Тернопільської ОДПІ позивачем були надані відповіді, зокрема, від 10.09.2012 року № 10/09/12 (а. с. 21-22), 19.09.2012 року № 19/09/12 (а. с. 25-27), 21.09.2012 року № 21/09/12 (а. с. 29-31), 26.09.2012 року № 26/09/12-1 (а. с. 33-35) відповідно.

Крім того, судом встановлено, що ТзОВ «МІ-СТАР»декларувалось від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі більше 100 тис. грн. у березні 2012 року, про що платником податків подавались до Тернопільської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період березень 2012 року в квітні 2012 року, даний показник становив 287047,00 грн.; в травні 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період березень 2012 року, даний показник становив 410750,00 грн.; в червні 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період березень 2012 року, даний показник становив 1611767,00 грн. (а. с. 36-50).

В інших звітних податкових періодах, крім вказаного вище, починаючи з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року, які визначені в оскаржуваному наказі як період перевірки, сума від'ємного значення з податку на додану вартість більше, ніж 100 тис. грн. позивачем не декларувалася. Такі обставини не заперечував представник відповідача.

Оцінюючи правомірність рішення, дій відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, при розгляді адміністративної справи судом підлягали з'ясуванню питання чи при прийняті оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень діяв в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами, чи обрав встановлений законом спосіб правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень. Також суд з'ясовував, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до осіб, стосовно яких вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України (стаття 68 Конституції України).

Згідно з підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби визначений в статті 73 ПК України та в Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (далі -Порядок № 1245).

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абзац одинадцятий пунктом 73.3 статті 73 ПК України).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 12 Порядку № 1245 визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення;

в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм слід прийти до висновку, що у разі коли запит складено з порушеннями вимог закону, зокрема, коли в ньому не наведені законодавчі підстави для отримання інформації, передбачені пунктом 73.3 статті 73 ПК України та пунктом 12 Порядку № 1245, не визначено перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, або запит підписаний не керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, то платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи Тернопільською ОДПІ направлялись позивачу запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 28.08.2012 року, 05.09.2012 року (два запити), 11.09.2012 року. Такі запити були підписані уповноваженими особа органу державної податкової служби, було визначено перелік інформації, яка запитувалась, проте жоден з запитів не містив законодавчої підстави для отримання інформації, передбаченої пунктом 73.3 статті 73 ПК України та пунктом 12 Порядку № 1245.

ТзОВ «МІ-СТАР»своєчасно протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надавались відповіді від 10.09.2012 року, 19.09.2012 року, 21.09.2012 року, 26.09.2012 року з проханням уточнити правові підстави для надіслання запиту платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація у цьому Кодексі вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року № 2657-XII встановлено, що податкова інформація -сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, письмовий запит податкового органу має містити не тільки посилання на відповідну норму права, яка надає право податковому органу на надіслання відповідного запиту, а й безпосередньо на відомості і дані, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і на підставі яких податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Виявлення факту порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, передбачає фіксацію органом державної податкової служби в запиті реальної події або результату діяльності платника податку, що вказують на ці порушення.

Відсутність належних доказів стосовно порушення позивачем вимог відповідного законодавства, не дає органам державної податкової служби права на отримання інформації.

З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд вживав заходи, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС України, зокрема, суд зобов'язував відповідача надати всі матеріали, що були підставою для надіслання запитів ТзОВ «МІ-СТАР», у тому числі докази щодо виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; актів про результати перевірок інших платників податків, які свідчили б про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На вимогу суду відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правової підстави для звернення з відповідними запитами до позивача, тобто не надано суду доказу щодо виявлення хоча б одного факту, який свідчив би про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, при складанні та направленні запитів ТзОВ «МІ-СТАР»Тернопільською ОДПІ були порушені вимоги статті 73 ПК України та пункту 12 Порядку № 1245. Відповідач в даному випадку не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законами України. А тому слід вважати, що платник податків був звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит згідно з абзацом одинадцятим пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Також судом враховуються вимоги пунктів 85.1 статті 85 ПК України, відповідно до яких забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпунктами 78.1.1, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного наказу Тернопільською ОДПІ № 2094 від 25.09.2012 року було ненадання інформації ТзОВ «МІ-СТАР»на запити податкового органу, які, як встановлено судом, складені з порушенням встановлених законом вимог, бо не містили законодавчої підстави для отримання інформації. Тобто в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження фактичні підстави для прийняття оскаржуваного наказу на проведення перевірки ТзОВ «МІ-СТАР», оскільки відсутні факти перевірок інших платників податків чи інша податкова інформація, що свідчили б про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та не встановлено факту ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Крім того, з аналізу положень статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 85.2 статті 85 ПК України слід прийти до висновку, що оскільки при наданні запиту платнику податків податковий орган, крім іншого, має визначити конкретний перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, то відповідно при наявності підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка має проводитись лише з питань, які були предметом запиту.

У спірному випадку, згідно з оскаржуваним наказом № 2094 від 25.09.2012 року призначено проведення перевірки ТзОВ «МІ-СТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року, тобто за усіма сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та за весь період діяльності з моменту державної реєстрації юридичної особи та взяття на облік платником податків. Такі дії не узгоджуються з вимогами положень статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення чинного законодавства, суд приходить до переконання, що наказ Тернопільської ОДПІ № 2094 від 25.09.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МІ-СТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 року по 30.06.2012 року прийнятий неправомірно, суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб та не в порядку, що встановлені законом при реалізації своїх владних повноважень.

Оскільки наказ про проведення перевірки є протиправним, то і дії, які вчинялися щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МІ-СТАР», є протиправними.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що Тернопільська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірності прийнятого наказу та вчинюваних дій. Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби № 2094 від 25 вересня 2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МІ-СТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 9 жовтня 2009 року по 30 червня 2012 року.

Визнати протиправними дії Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МІ-СТАР»на підставі наказу № 2094 від 25 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.