Постанова № 27814419, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року 15:43 № 2а-13169/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення, за участю:

представника позивача: Цімоха В.М.

представника відповідача: Приходька О.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»(далі -ТОВ «Укрзерногруп») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»платником податку на додану вартість.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про відсутність у ТОВ «Укрзерногруп»оподатковуваних операцій є безпідставними, оскільки у деклараціях з податку на додану вартість за період з травня 2011 року по липень 2012 року ТОВ «Укрзерногруп»відобразило податкові зобов'язання та податковий кредит, сформовані за наслідками господарських операцій з поставки та придбання товарів та послуг.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Укрзерногруп»платником податку на додану вартість, оскільки згідно поданих позивачем декларацій за період з травня 2011 року по квітень 2012 року вбачається, що ТОВ «Укрзерногруп»протягом останніх 12 послідовних податкових місяців подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп», ідентифікаційний номер 36854165, зареєстроване платником ПДВ з 02 грудня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02 грудня 2010 року № 100288874, виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 368541626589.

Рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 17960/10/18-510 від 04 вересня 2012 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»з підстав зазначених у підпункті «г»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, в зв'язку з тим, що платник подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Зазначене рішення прийнято на підставі довідки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 03 вересня 2012 року № 1333/Д/15-220і, згідно якої платник подав декларації з податку на додану вартість за період з травня 2011 року по квітень 2012 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Судом досліджено надані представником позивача первинні документи, на підтвердження здійснення позивачем господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, з придбання товарів за період з травня 2011 року по квітень 2012 року. Також позивачем подано в якості доказів податкові декларації з ПДВ за період з травня 2011 року по липень 2012 року та надано суду докази отримання податковим органом таких податкових декларацій з податку на додану вартість.

Судом, зокрема, досліджено податкові декларації позивача з податку на додану вартість та встановлено, що протягом спірного періоду, з травня 2011 року по квітень 2012 року, позивачем здійснювались оподатковувані операції, за наслідками яких у нього в певних місяцях виникали податкові зобов'язання, а саме:

у травні 2011 року -889 611 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року подано відповідачу 09 червня 2011 року);

у червні 2011року -1 858 014 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року подано відповідачу 20 липня 2011 року);

у липні 2011року -1 898882 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року подано відповідачу 15 вересня 2011 року);

у серпні 2011 року -1 131 662 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року подано відповідачу 20 вересня 2011 року);

у вересні 2011 року - 2 874 198 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року подано відповідачу 22 листопада 2011 року);

у жовтні 2011 року -2 176 126 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року подано відповідачу 25 листопада 2011 року);

у листопаді 2011 року -1 779 770 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року подано відповідачу 06 грудня 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подано відповідачу -28 грудня 2011 року);

у грудні 2011 року -1 762 205 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року подано відповідачу 20 січня 2012 року);

у січні 2012 року -1 308 668 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року подано відповідачу 20 лютого 2012 року);

у лютому 2012 року -1 832 541 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року подано відповідачу 19 березня 2012 року);

у березні 2012 року - 2 226 636 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року подано відповідачу 20 квітня 2012 року);

у квітні 2012 року -2 968 658 грн. (податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року подано відповідачу 21 травня 2012 року).

Отже, протягом дванадцяти послідовних податкових місяців з травня 2011 року по квітень 2012 року позивач, в більшості випадках, вчасно подавав до податкового органу податкові декларації з ПДВ, які підтверджують наявність у нього господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Представник відповідача факт подання позивачем вказаних декларацій не заперечував та не приймав жодного рішення за вказаний період щодо невизнання будь-якої із вказаних декларацій з податку на додану вартість.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2011 року у справі № 21-43а11 за позовом приватного підприємства «Саньсун»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування акту та зобов'язання вчинити дії.

Позивач надав суду докази реальності операцій з придбання ним товарів за період з травня 2011 року по квітень 2012 року, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Так, судом встановлено, що в період з 01 вересня 2010 року по 25 квітня 2012 року позивачем укладені договори з ПП «Оліяторг», ПАТ «Концерн АВЕК і КО», ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», ПВКФ «Пані Крістіна», ПАТ «Київський маргариновий завод», ТОВ «Віста», ТОВ «Хліб столиці», ТОВ «ФЕЯ», ПП «Торговий дім «Золота миля», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ЗАТ «Птахофабрика Київська», ТОВ «Інформаційне агентство «Медіа», ФГ «Закревського-2010», ПП «Укрресурс-плюс», ФГ «Король», ТОВ «Хлібопродукт», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна Лтд», ВАТ «Роздільнянський «Агропостачсервіс», ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», ТОВ «Гора-Україна», ПрАТ «Київмлин», СВК ім. Б.Хмельницького, ТОВ «Прайм-Продукт», ПрАТ «Чумак», ТОВ «СП «Укрпродекспо-ЮГ», ТОВ «Західагротранс-Сервис», Зовнішньоекономічним товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервес», ДП ПАТ «Київхліб «Хлібокомбінат № 11», ДП ПАТ «Київхліб «Хлібокомбінат № 10», ДП ПАТ «Київхліб «Дослідний хлібозавод», ДП ПАТ «Київхліб «Хлібокомбінат № 2», СГ ТОВ «Зоряне», ТОВ «Баліс», ТОВ «Дніпроолія», ТОВ «Нива-1200», ТзОВ «Годен-Груп», ТОВ «Укролія», Відокремленим підрозділом ПАТ «МЗВКК»Миронівського м'ясопереробного заводу «Легко», ТОВ «Компанія КАМА», ПрАТ «Одесахімоптторг», СП «Морімото і компанія», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Агромікс БР», ТОВ «Кернел-Трейд», ЗАТ «Птахофабрика Київська», ТОВ «Агро-Ленд+», ТОВ «ТЕК-Агрогруп», ТОВ «Укрбіо Транс Сервіс», ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія», ТОВ «Праймагро», ТОВ «АПК Ресурс», ТОВ «НВП «Агро-Ритм», ТОВ «Агрохолдинг», ТОВ «Вест Фодер», ТОВ «СФГ ім. Гречко», ТОВ «Агрополіс-Плаза», АФГ «Сатурн», ТОВ «ПТК-ЮГ», ТОВ «Полігрйн Агро».

На підтвердження реальності укладених договорів позивачем надані додаткові угоди до договорів, специфікації, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товару, банківські виписки за період з 16 травня 2011 року по 28 квітня 2012 року.

Таким чином, суд встановив, що позивач здійснював господарські операції, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до підпункту «г»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація в якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12-ти послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 184.2. статті 184 Податкового кодексу України свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулює Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394.

Відповідно до пункту 5.6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з пунктом 5.6.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, є рішення суду, яке набрало законної сили.

При цьому, суд зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р., № 1172/11/13-10.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено суду правомірність та обгрунтованість прийняття оскаржуваного рішення та не спростовано доводи позивача про наявність у позивача у спірному періоді господарських операцій з постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»платником податку на додану вартість визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачем, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 17960/10/18-510 від 04 вересня 2012 року про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»платником податку на додану вартість.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногруп»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складений 30 листопада 2012 року.