Постанова № 27814318, 30.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3612/12

"30" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Булахтіна Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражний керуючий Брикса Андрій Олегович про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (далі -Бучацька МДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»(далі -ДП «Ковалівський спиртовий завод», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражний керуючий Брикса Андрій Олегович про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 23802,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Бучацькій МДПІ (Монастириське відділення), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2009 року порушено справу про банкрутство ДП «Ковалівський спиртовий завод», ухвалою від 18.01.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли кредиторські вимоги Бучацької МДПІ у розмірі 4324544,25 грн., на даний час триває процедура розпорядження майном.

Після порушення провадження у справі відповідач нарощує новий податковий борг, частина якого вже стягнута в судовому порядку. Станом на 10.10.2012 року не заявлена до стягнення у судовому порядку сума податкового боргу за період з 19.02.2012 року становить 23806,16 грн. (по узгоджених грошових зобов'язаннях), у тому числі по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - 1604,00 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати (донарахований за наслідками перевірки) -8071,20 грн., земельному податку з юридичних осіб -14126,96 грн. Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ДП «Ковалівський спиртовий завод»податковий борг у розмірі 23802,16 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 18), причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечення проти позову не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражний керуючий Брикса Андрій Олегович у судове засідання не прибув, при цьому ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана третій особі рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, не була вручена адресату з незалежних від суду причин (а. с. 19), а тому в розумінні статей 33, 35 КАС України слід вважати, що така ухвала вручена належним чином, третя особа повідомлена про дату час та місце судового розгляду.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, адміністративну справу розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача, третьої особи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Ковалівський спиртовий завод»21.08.2003 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, виданим Монастириською районною державною адміністрацією (а. с. 6). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Монастириському відділенні Бучацької МДПІ.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2009 року порушено справу про банкрутство ДП «Ковалівський спиртовий завод», справа № 15/Б-1176 (а. с. 7). Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.01.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли кредиторські вимоги Бучацької МДПІ у розмірі 4324544,25 грн., на даний час триває процедура розпорядження майном боржника (а. с. 7-8).

Після порушення провадження у справі про банкрутство № 15/Б-1176 ДП «Ковалівський спиртовий завод»нарощує новий податковий борг через несплату поточних податкових зобов'язань та грошових зобов'язань, донарахований за результатами перевірок.

Згідно з розрахунком суми, що стягується, станом на 10.10.2012 року не заявлений до стягнення податковий борг, який виник за період з 19.02.2012 року по 30.09.2012 року, становить 23806,16 грн., у тому числі по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - 1604,00 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати (донарахований за наслідками перевірки) -8071,20 грн., земельному податку з юридичних осіб -14126,96 грн.

Податковий борг по податку на прибуток у розмірі 1604,00 грн. виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, поданих за ІІ-ІV квартали 2011 року, І квартал 2012 року, півріччя 2012 року (а. с. 12-14) на загальну суму 841,00 грн. та несплатою узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні Бучацької МДПІ № 0000061500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 763,00 грн. (а. с. 23), прийнятому на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 05.03.2012 року № 72/15-01/00375059 (а. с. 24). Податкове повідомлення-рішення вручене посадовій особі платника податків, що підтверджується розпискою на його корінці (а. с. 23), у встановленому законом порядку не оскаржене.

Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8071,20 грн. виник через несплату пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб згідно з актом від 02.03.2012 року № 160/23-00375059 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ДП «Ковалівський спиртовий завод», код за ЄДРПОУ 00375059 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року»(а. с. 10-11).

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 14126,96 грн. виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а. с. 15-16) за період з січня по серпень 2012 року в розмірі щомісячних платежів 1765,87 грн.

Узгодженні суми грошових зобов'язань ДП «Ковалівський спиртовий завод» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі -ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктами 57.1, 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати сум податкових зобов'язань самостійно, визначених платником податків, та грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірок податковим органом. Податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктами 57.1, 57.3 статті 57, статтею 287 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством; пеня -сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ДП «Ковалівський спиртовий завод»у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 23802,16 грн.

При вирішенні справи та прийнятті постанови суд також враховує таке.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На думку суду, з даної правової норми слідує, що положення ПК України не регулюють питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення провадження справи про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами, як це випливає зі змісту статті 7, пункту 15 статті 11, статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 2343-ХІІ від 14.05.1992 року, з змінами і доповненнями (далі -Закон № 2343-ХІІ).

У даній справі податковий борг ДП «Ковалівський спиртовий завод»складають своєчасно не сплачені грошові зобов'язання по вимогах поточного кредитора Бучацької МДПІ, у розумінні абзацу шостого статті 1 Закону № 2343-ХІІ, тобто за вимогами кредитора до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

За змістом абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення господарської діяльності боржника. Останній продовжує здійснювати господарські операції, відтак, у нього виникають права та обов'язки, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів, виконання яких забезпечується на загальних підставах. Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Такі висновки узгоджуються з приписами пункту 87.10статті 87 ПК України, згідно з якими з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»без застосування норм цього Кодексу. Отже, порушення справи про банкрутство щодо відповідача не є перешкодою для звернення податкового органу до суду у порядку, передбаченому ПК України про стягнення податкового боргу, який виник після порушення справи про банкрутство.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»(село Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375059) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить державному підприємству «Ковалівський спиртовий завод», кошти у розмірі податкового боргу в сумі 23802 (двадцять три тисячі вісімсот два) гривні 16 (шістнадцять) копійок, у тому числі:

- по податку на прибуток підприємств у сумі 1604 (одна тисяча шістсот чотири) гривні 00 (нуль) копійок, які перерахувати на рахунок № 31110002700375, державний бюджет Монастириський район, код платежу 11020100, код одержувача 37382571, банк одержувача -Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, МФО 838012;

- по податку на доходи фізичних осіб у сумі 8071 (вісім тисяча сімдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок, які перерахувати на рахунок № 33216800700394, місцевий бюджет Монастириський район Ковалівська сільська рада, код платежу 11010100, код одержувача 37382571, банк одержувача -Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, МФО 838012;

- по земельному податку з юридичних осіб у сумі 14126 (чотирнадцять тисяч сто двадцять шість) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок, які перерахувати на рахунок № 33216811700394, місцевий бюджет Монастириський район Ковалівська сільська рада, код платежу 13050100, код одержувача 37382571, банк одержувача -Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 1 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.