Постанова № 27814298, 03.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 2-а-4853/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Желіховської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про відновлення виконавчого провадження,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні (далі - позивач, УПФУ в м.Херсоні) звернулось із позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, УДВС ГУЮ у Херсонській області), в якому просить зупинити виконавче провадження по справі № 2-а-5989/11 ВП 31176710 до моменту прийняття рішення по справі, скасувати постанову від 20.08.2012 р. про відновлення виконавчого провадження.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні УДВС ГУЮ у Херсонській області перебував виконавчий лист про зобов'язання УПФУ в м.Херсоні нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 07.03.2011 р. по 22.07.2011 р. УПФУ в м.Херсоні здійснено відповідний перерахунок, про що направлено на адресу УДВС ГУЮ у Херсонській області лист, на підставі якого державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Проте позивачем 27.08.2012 р. отримано постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 20.08.2012 р. Дану постанову позивач вважає протиправною з наступних підстав.

На думку позивача, відповідач не врахував, що ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" закріплено правило, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в той час як Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено застосування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання приписів зазначених правових норм Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 28.12.2011 р. № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", якою встановлено, що дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання проводиться у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Саме у такому розмірі і здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2, а її виплата буде здійснена в разі надходження відповідного фінансування із Державного бюджету. Позивач вважає, що постанова державного виконавця щодо відновлення виконавчого провадження винесена без урахування всіх суттєвих обставин справи та є такою, що підлягаю обов'язковому скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги із зазначених підстав та просив задовольнити позов.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-а-5989/11 від 30.12.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2012 р. щодо зобов"язання УПФУ в м.Херсоні здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 надбавки, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період, починаючи з 07.03.2011 р. по 22.07.2011 р.

Боржником - УПФУ в м.Херсоні на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2, про що видано розпорядження № 148216 від 06.04.2012 р. та повідомлено відповідача про виконання вимог виконавчого документа.

Постановою державного виконавця від 07.06.2012 р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2 а-5989/11.

При здійсненні контролю за законністю виконавчого провадження вказану постанову скасовано постановою начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області 16.08.2012 р. та зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження.

20.08.2012 р. державним виконавцем на підставі ч.1 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.ст.255, 257 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ст.17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ст.30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до ст.49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягував, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

З оскаржуваної постанови про відновлення виконавчого провадження від 20.08.2012 р. вбачається, що підставою для її винесення стала постанова начальника відділу ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 16.08.2012 р. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.06.2012 р. При цьому постановою від 16.08.2012 р. державного виконавця зобов'язано відновити виконавче провадження.

Виходячи зі змісту ст.ст.51, 86 Закону № 606-ХIV суд вважає, що в даному випадку відновлення виконавчого провадження є обов'язком, а не правом державного виконавця.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності із вимогами чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України прийняв рішення про відновлення виконавчого провадження.

Доводи представника позивача щодо негайного виконання постанови суду лише в частині присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету у межах суми стягнення за один місяць, відсутність бюджетного фінансування для повного виконання виконавчого документа судом не приймаються до уваги, так як ці доводи не стосуються постанови про відновлення виконавчого провадження від 20.08.2012 р., оскільки, як вже зазначалося, підставою для її винесення стала постанова начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 16.08.2012 р. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, яка не скасована, а тому є обов"язковою для виконання державним виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги УПФУ в м.Херсоні є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167, 181 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про відновлення виконавчого провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 грудня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 11.5