Постанова № 27814281, 27.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4316/2012

15 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Булаєнко О.О.,

за участю представника позивача Штангея А.М. -за довіреністю, представника відповідача Дарашкевич Д.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до закритого акціонерного товариства «Канівбуд»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2012 року Канівська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області (далі -позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «Канівбуд»(далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 41 410 грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, перебуваючи на обліку в Канівській ОДПІ, має непогашений податковий борг перед бюджетом зі сплати земельного податку 41410 грн. 02 коп., з якої 36328 грн.39 коп. - земельний податок, 887 грн. 47 коп. - штрафні санкції, 4194 грн. 16 коп. - пеня.

В судове засідання представник позивача прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову зазначивши, що позивач має право звернення до суду про стягнення боргу з квітня 2012 року, а в іншій частині ним пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, які викладені в письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Канівбуд»зареєстроване як юридична особа 28.12.1994 року виконавчим комітетом Канівської міської ради, ідентифікаційний код 05516470, взяте на облік як платник податків 14.02.2000 року.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року

№ 2535-XII, який втратив чинність з 1 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI) визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян)(далі -Закон № 2535-XII) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

25.01.2008 року відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку, у якому самостійно визначив податкове зобов'язання на 2008 рік у сумі 14 418 грн. 63 коп.

27.01.2009 року відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку, у якому самостійно визначив податкове зобов'язання на 2009 рік у сумі 16 612 грн. 18 коп.

25.01.2010 року відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку, у якому самостійно визначив податкове зобов'язання на 2010 рік у сумі 17 592 грн. 78 коп.

31.01.2011 року відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку, у якому самостійно визначив податкове зобов'язання на 2008 рік у сумі 17 592 грн. 78 коп.

20.02.2012 року відповідач подав позивачу податкову декларацію з плати за землю, у якій самостійно визначив податкове зобов'язання на 2012 рік у сумі 17 592 грн. 78 коп.

Пункт 287.3 ст. 287 ПКУ визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Аналогічні положення містяться в ст. 17 Закону № 2535-XII.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі - Закон України № 509) на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі: обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, інших платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Крім того, відповідно до п. 2.1.4 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі - Закон України № 2181-ІІІ) контролюючими органами є податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Повноваження позивача щодо здійснення контролю та проведення перевірок визначені також ст. ст. 20, 75 ПКУ.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закон України № 2181-ІІІ визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем проведено документальну невиїзну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку протягом граничних строків сплати відповідачем, яким встановлено затримку зі сплати земельного податку в сумі 887 грн. 99 коп. станом на 28.11.2008 року, про що складено акт № 134/15-031/05516470 від 20.04.2010 року.

За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення -рішення №0001441501/1 від 21.04.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов'язання сплаченого з затримкою у сумі 88 грн. 80 коп.

Також, позивачем проведено документальні позапланові невиїзні перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку протягом граничних строків сплати відповідачем, якими встановлено затримку зі сплати земельного податку у 2008, 2009 та 2012 роках, про що складено акти № 265/15-056/05516470 від 07.08.2012 року та № 334/15-056/05516470 від 07.09.2012 року.

За результатами перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення -рішення №0002691501, № 0002701501 від 08.08.2012 року та № 0003411501 від 08.09.2012 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% - 20% узгодженої суми податкового зобов'язання сплаченого з затримкою у сумі 344 грн. 32 коп., 100 грн. та 393 грн. 80 коп. відповідно.

У відповідності до пп. «а»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено першу податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/205 від 24.10.2008 року про сплату боргу в сумі 5 051 грн. На підставі п. п. «б» п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено другу податкову вимогу форми «Ю2»№ 2/2 від 05.01.2009 року про сплату боргу в сумі 25 376 грн. 20 коп. Дані вимоги вручені відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та підписом представника відповідача.

20.11.2008 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на майно закритого акціонерного товариства «Канівбуд».

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем пропущено встановлений термін звернення до суду про стягнення податкового боргу з огляду на те, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 100.1 ст. 100 ПКУ визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

У березні 2012 року відповідач самостійно подав заяву про розстрочення податкового боргу по земельному податку в сумі 56 152 грн. 84 коп.

Канівською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області 30.03.2012 року прийняте рішення № (30) 22 про розстрочення податкового боргу з 27.04.2012 року по 27.12.2012 року.

У той же час судом встановлено, що відповідач умови договору про розстрочення податкового боргу не виконував.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку податковий борг відповідача становить 41410 грн. 02 коп., з яких 36328 грн. 39 коп. основний борг, 887 грн. 47 коп. штрафні санкції, 4194 грн. 16 коп. пеня та відсотки за користування розстрочкою податкового боргу.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума заявлена позивачем підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Канівбуд», що знаходиться за адресою: 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 172, ідентифікаційний код 05516470 з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19000, м. Канів, вул. 206 Дивізії, 10а, ідентифікаційний код 21367331 податковий борг в сумі 41 410 (сорок одна тисяча чотириста десять) грн. 02 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар