Постанова № 27814253, 27.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 2-а-4648/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Васильєва Ю.М., Кузьоми В.В., Горб О.В.,

представників відповідача - Коренка Є.М., Мунді А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. № 0000072300,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім") звернулось з адміністративним позовом до Каховської об"єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), у якому просить частково визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. № 0000072300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Продексим, ЛТД" в розмірі 70208 грн.

Свої вимоги мотивує безпідставністю висновків відповідача про безтоварність операцій з ТОВ "Продексим, ЛТД", так як поставка нафтопродуктів підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 70208 грн. за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "Продексим, ЛТД" на поставку нафтопродуктів в червні-липні 2011 року. Представники позивача вважають, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ТОВ "Продексим, ЛТД". На думку представників позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" правомірно включило ПДВ по відносинам з ТОВ "Продексим, ЛТД" до податкового кредиту.

Представники відповідача заперечували проти позову, мотивуючи тим, що ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" правомірно зменшено податковий кредит, сформований за наслідками господарських відносин з ТОВ "Продексим, ЛТД" у сумі 70208 грн. Під час перевірки використано акт від 21.10.2011 р. № 3572/23-5/36236014 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Продексим, ЛТД" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПВКП "Аверс" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., яким операції, вчинені між ТОВ "Продексим, ЛТД" та ПВКП "Аверс", визнано нікчемними. Отримання та перевезення нафтопродуктів по ланцюгу постачання від ПВКП "Аверс" на ТОВ "Продексим, ЛТД", а потім на ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" не підтверджується документально. Тому висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Просять відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Горностаївський райагрохім" зареєстроване як юридична особа 02.09.2004 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради за № 1 499 105 0002 000397, із 19.09.2004 р. перебуває на обліку платників податків та зареєстрований платником ПДВ.

Каховською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2012 р., про що складено акт перевірки від 22.09.2012 р. № 106/2201/33015354.

У висновку акту перевірки зазначено: перевіркою встановлено порушення:

1. пп.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 32117 грн., в т.ч. січень 2011 року - 583 грн., лютий 2011 року - 11667 грн., липень 2011 року - 1508 грн., січень 2012 року - 10437 грн., лютий 2012 року - 6985 грн., червень 2012 року - 937 грн.;

2. пп.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), підприємством завищено податковий кредит у вересні 2011 року в сумі 70208 грн. в результаті визнання угод нікчемними по операціях придбання товару, який фактично не передавався та не використовувався в господарській діяльності платника податку для отримання прибутку. При цьому, документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Продексим, ЛТД" визнані недійсними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за вересень 2011 року в сумі 70208 грн.

Під час проведення перевірки ревізорами був використаний акт від 21.10.2011 р. № 3572/23-5/36236014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Продексим, ЛТД" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПКВП "Аверс" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р."

У вказаному акті зазначені наступні обставини: встановлено відсутність реальної можливості поставок нафтопродуктів від ПВКП "Аверс" до ТОВ "Продексим, ЛТД". Отримання та перевезення нафтопродуктів по ланцюгу постачання від ПВКП "Аверс" на ТОВ "Продексим, ЛТД", а потім до контрагентів-покупців не підтверджується документально.

Представники відповідача у судовому засіданні підтвердили, що податковим органом зроблено висновок, що оскільки усі угоди контрагента позивача - ТОВ "Продексим, ЛТД" за травень 2011 року визнані нікчемними, відповідно нікчемними є і угоди із ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім''. А тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 70208 грн. по постачальнику ТОВ "Продексим, ЛТД", що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету.

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. № 0000072300.

Суд зазначає, що ТОВ "ТД "Гороностаївський райагрохім" оскаржується зазначене податкове повідомлення-рішення лише в частині збільшення грошових зобов"язань з податку на додану вартість по відносинах з ТОВ "Продексим, ЛТД" на суму 70208 грн., а тому суд повинен надати оцінку правомірності нарахування грошових зобов"язань за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "Продексим, ЛТД".

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім'' та ТОВ "Продексим, ЛТД" виникли на підставі договору товарного кредиту № 06/01/11-1 від 06.01.2011 р.

Договором передбачено, що кредитор (ТОВ "Продексим, ЛТД") зобов"язується поставити горючо-змащувальні матеріали (ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім''), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити ТМЦ.

Відповідно до даного договору ТОВ "Продексим, ЛТД" поставило ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" у червні-липні 2011 року нафтопродукти, були виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім'' до складу податкового кредиту вересня 2011 року було включено суму податку на додану вартість у розмірі 70208 грн.

Транспортування нафтопродуктів підтверджується товарно-транспортними накладними.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Нафтопродукти, отримані від ТОВ "Продексим, ЛТД" використані позивачем у господарській діяльності.

Судом також встановлено, що ТОВ "Продексим, ЛТД" у деклараціях з податку на додану вартість у складі податкових зобов"язань відобразило ПДВ по операціям з позивачем, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

. Факт того, що ТОВ "Продексим, ЛТД" на момент здійснення продажу нафтопродуктів позивачу мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у акті від 21.10.2011 р. № 3572/23-5/36236014.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ "Продексим, ЛТД" на час здійснення господарських відносин з ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Каховська ОДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ТОВ "Продексим, ЛТД" на момент придбання у нього нафтопродуктів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Продексим, ЛТД", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ТОВ "Продексим, ЛТД" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Продексим, ЛТД"є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Каховська ОДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Продексим, ЛТД" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Продексим, ЛТД" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Крім того, як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача, єдиною підставою для нарахування грошових зобов"язань з податку на додану вартість у сумі 70208 грн. та визнання нікчемними правочинів, вчинених позивачем з ТОВ "Продексим, ЛТД" став акт перевірки від 21.10.2011 р. № 3572/23-5/36236014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Продексим, ЛТД" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПКВП "Аверс" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р."

Між тим, правомірність висновків даного акту та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. № 0003752301 були підставою судового розгляду у справі № 2а-76/12/2170 за позовом ТОВ "Продексим, ЛТД" до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р., податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. № 0003752301 визнано недійсним.

Суд, приймаючи таке рішення, прийшов до висновку про протиправність висновків ДПІ у м.Херсоні стосовно безпідставності включення ТОВ "Продексим, ЛТД" до податкового кредиту травня 2011 року сум ПДВ по господарським операціям з ПВКП "Аверс". У постанові суду зазначено, що поставка нафтопродуктів від ПВКП "Аверс" до ТОВ "Продексим, ЛТД" підтверджена первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, суд вважає протиправними посилання відповідача на акт перевірки від 21.10.2011 р. № 3572/23-5/36236014 як на підставу визнання безтоварними операцій позивача з ТОВ "Продексим, ЛТД".

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує Каховська ОДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки Каховської ОДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Каховська ОДПІ не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" щодо часткового визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. № 0000072300 в частині збільшення суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 70208 грн. обгрунтованими.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об"єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 01.11.2012 р. № 0000072300 в частині збільшення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 70208 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 грудня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1