Постанова № 27813898, 01.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8218/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Береговець Р.М.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикамволь" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сумикамволь» (далі - позивач, ТОВ «Сумикамволь») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012 року:

- №0000512250/0/43876, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3410708,00грн.;

- №0000522250/0/43877, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 253572,00грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що висновки відповідача про завищення валового доходу за 1 квартал 2012р. на суму 111042грн., у зв'язку з неотриманням в повному обсязі компенсації у зв'язку з продажем товарів на експорт, є безпідставними. Оскільки при реалізації товарів на експорт за ціною, яка є нижчою від ціни придбання товару (робіт послуг) з податком на додану вартість, але вищою ніж ціна придбання без податку на додану вартість, товариство отримує дохід, і компенсує понесені витрати по придбанню (з податком на додану вартість) реалізуємих товарів за рахунок того, що сума податку на додану вартість включається до податкового кредиту та буде відшкодована з державного бюджету або включена до зарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у майбутніх періодах, та крім того товариством отримано дохід за рахунок продажу товарів за ціною, яка є вищою ніж ціна придбання без податку на додану вартість. Факт того, що ТОВ «Сумикамволь» належним чином підтвердила господарські операції з експорту товарів податковим органом, повністю підтверджується та не заперечується в акті перевірки.

Також позивач вважає, що зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на суму 2646620грн. за 2-4квартал 2011р. не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, пп.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Вважає, що ТОВ «Сумикамволь» у відповідності до вказаних норм, результат, який був отриманий позивачем за наслідками попереднього податкового звітного періоду правомірно було включено до валових витрат 1 кварталу 2012р.

Необґрунтованим вважає і висновок податкового органу про зменшення підприємству (через не пов'язаність з господарською діяльністю) відсотків по кредиту за рахунок сплати кредитних коштів в погашення іншого кредиту за 1 квартал 2012р. у розмірі 103291грн.

Позивач зазначає, що з метою недопущення збоїв у господарській діяльності ТОВ «Сумикамволь», а також для належного її забезпечення, та для поповнення обігових коштів підприємства було укладено інший договір по відкриттю кредитної лінії №46/2011 від 30.12.2011 року в тому числі для фактичного покриття витрат по кредитному договору №41/2010. Даний договір був укладений з метою використання коштів в господарській діяльності. Відсотки за договором №46/2011 були сплачені у відповідності до чинного законодавства, тобто до суми витрат не включались витрати на погашення основної суми отриманих позик, а лише відсотки за їх користування.

Щодо завищення задекларованої суми собівартості реалізованих товарів за 2-4 квартал 2011р. позивач відмічає, що під час перевірки не зазначено, які саме чинники, що формують собівартість реалізованого товару (продукції, робіт, послуг) не підтверджені первинними документами, що унеможливлює встановлення дійсних обставин справи та є порушенням пункту 5.2. наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010р., яким затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок, згідно якого податковий орган зобов'язаний по кожному факту порушення чітко викласти зміст порушення, норми, які були порушені, а також послатися на первинні документи, які підтверджують факт порушення, або відсутність яких і є порушенням податкового законодавства.

Безпідставним також вважає позивач є висновок ДПІ у м. Сумах про завищення адміністративних витрат в сумі 149056грн., оскільки в акті перевірки не вказано, які саме послуги із наданої до перевірки розшифровки не підтверджені первинними документами. Водночас, для перевірки, крім розшифровки адміністративних витрат, надавалися первинні документи, які підтверджували понесені витрати по винагороді за консультаційні, інформаційні, аудиторські послуги, а саме: податкові накладні, акти приймання-передачі робіт (послуг), акти виконаних робіт (послуг), рахунки-фактури. У вказаних первинних документах чітко зазначені замовник (ТОВ «Сумикамволь») та виконавці послуг.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав письмове заперечення (т.1, а.с. 128-131), в якому просив суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, оскільки, насамперед, проведеною перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображеного показника за І квартал 2011 року в сумі 3667432грн. встановлено заниження задекларованих ТОВ «Сумикамволь» показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 111042грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 111042грн., так як позивачем, на порушення п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, не отримано у повному обсязі компенсацію у зв'язку з продажем товарів на експорт, так як доходами від продажу не відшкодовано понесені витрати по придбанню (з податком на додану вартість) реалізуємих товарів.

Також перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. встановлено їх завищення всього у сумі 4402150грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 1110922грн., за 2-3квартали 2011 року у сумі 2904893грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 3749085грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 3299685грн.

Так, проведеною перевіркою відображеного показника за період 2 квартал 2011р. - 1 квартал 2012 р. встановлено завищення задекларованих показників у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у сумі 3019078грн. за рахунок відображення у складі собівартості суми не підтверджені відповідними документами щодо придбання (виготовлення) реалізованих товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідач відмічає, що ТОВ «Сумикамволь», на порушення п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено собівартість реалізованих товарів за рахунок включення витрат, понесених до 01.01.11 року всього у сумі 1132077грн., у тому числі за 2 квартал 2011р. у сумі 485939грн., за 2-3 квартал 2011 року у сумі 1132077грн.

Крім того проведеною перевіркою відображеного показника за II-IV квартал 2011 року та І квартал 2012 року встановлено завищення задекларованих ТОВ «Сумикамволь» показників у рядку 06.1 «адміністративні витрати» всього у сумі 149056грн. за рахунок відображення у складі адміністративних витрат суми не підтверджені відповідними документами по винагороді за консультаційні, інформаційні, аудиторські витрати. Згідно розшифровки адміністративних витрат, які задекларовано ТОВ «Сумикамволь» встановлено, що до складу витрат підприємством віднесено суму, яка не підтверджена відповідними документами по винагороді за консультаційні, інформаційні, аудиторські витрати. Згідно наявних первинних документів відсутні виконавці таких послуг та відповідні документи, щодо отриманих вищезазначених послуг.

Також відповідач відмітив, що ТОВ «Сумикамволь», на порушення п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України включено до складу фінансових витрат нараховані відсотки по отриманим кредитним коштам в сумі 103291грн., які були перераховані в погашення заборгованості по раніше отриманому кредиту, тобто витрати на сплату відсотків не були використані в господарській діяльності позивача.

Крім того, на думку відповідача позивачем в порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень та п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, було протиправно до від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2012р. включено від'ємне значення попереднього звітного періоду в сумі 2646620грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, додатковому обґрунтуванні до позову (т.1, а.с.119-122), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1,а.с.128-131), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Сумикамволь» зареєстроване юридичною особою (ідентифікаційний код 31397268), взяте на облік в ДПІ у м. Сумах, як вбачається з акта перевірки від 04.09.2012р. №2548/2250/31397268/30 (т.1, а.с.9-10).

У період з 17.07.2012р. по 28.08.2012 року спеціалістами ДПІ у м. Сумах була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Сумикамволь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012 року, та валютного законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., в ході якої були виявлені серед іншого порушення позивачем:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.135.4 ст.135, п.п.139.1.4 п.139.1 ст139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 253371грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 71098грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 249984 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 253567грн., 1 квартал 2012 року у сумі 4грн.;

- 14.1.27, п.14.1 ст. 14, п. 138.2. ст. 138, пп.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 150.1. ст. 150, п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3410708 грн., в тому числі за І квартал 2012 року у сумі 3410708грн.

За наслідками вищевказаної перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 04.09.2012 року за №2548/2250/31397268/30 (т.1, а.с.9-44), ДПІ у м. Сумах 18 вересня 2012 року були винесені серед іншого податкові повідомлення-рішення:

- №0000512250/0/43876, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у розмірі 3410708,00грн. (а.с.45);

- №0000522250/0/43877, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 253572,00грн., в тому числі за основним платежем 253571грн. та штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1грн. (а.с.46).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.9-44) та розрахунку, наданого відповідачем (т.2, а.с.194-195) стало:

- завищення позивачем, в порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, на думку посадових осіб податкового органу, задекларованої суми собівартості реалізованих товарів за рахунок включення витрат, понесених до 01.04.2011р., на суму 1130725грн. за 2-4квартал 2011р.;

- завищення позивачем, в порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, на думку посадових осіб податкового органу, задекларованої суми собівартості реалізованих товарів, за рахунок відсутності документального підтвердження у сумі 2469304грн. за 2-4квартал 2011р.;

- завищення позивачем, в порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, на думку посадових осіб податкового органу, адміністративних витрат за рахунок відсутності документального підтвердження винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські витрати в сумі 149056грн.;

- зменшення відсотків по кредиту за рахунок сплати кредитних коштів в погашення іншого кредиту у сумі 103291грн. за 1 квартал 2012р.;

- порушення, на думку податкового органу вимог п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, через не отримання позивачем у повному обсязі компенсації, у зв'язку з продажем товарів на експорт, так як доходами від продажу не відшкодовано понесені витрати по придбанню з (податку на додану вартість) реалізуємих товарів за 1 квартал 2012р. в сумі 111042грн.;

- включення на порушення п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012р. від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 2646620грн.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.13), підставою для висновку податкового органу про заниження ТОВ «Сумикамволь» в 1 кварталі 2012р. валового доходу в сумі 111042грн., стало не отримання позивачем, на думку посадових осіб податкового органу, у повному обсязі компенсації, у зв'язку з продажем товарів на експорт, так як доходами від продажу не відшкодовано понесені витрати по придбанню з (податку на додану вартість) реалізуємих товарів, чим порушено п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Здійснюючи перевірку операцій, вчинених в 1 кварталі 2012р. та співставляючи втрати при реалізації товару на експорт, ДПІ у м. Сумах зробила висновок, що доходами від продажу товарів на експорт не відшкодовано понесені витрати позивача по придбанню з податком на додану вартість реалізуємих товарів.

В судовому засіданні встановлено, що товари (полупальто жіноче, плащ жіночий, куртка жіноча), придбавались позивачем у ТОВ «Сумитекстильторг» з податком на додану вартість, що підтверджується копіями видатковими накладних, податкових накладних (т.1, а.с.94-114).

Відповідно до пп. 195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України в редакції чинній на час вчинення операцій в 1 кварталі 2012р., за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що придбаний у ТОВ «Сумитекстильторг» товар був реалізований до Російської федерації на експорт, який підтверджений належним чином оформленими митними деклараціями, а тому вказані операції були оподатковані позивачем за нульовою ставкою. Вказане підтверджується митними деклараціями, рахунками-фактурами (т.1, а.с.57-93).

Приймаючи до уваги вказане, сума податку на додану вартість, сплачена в ціні придбаного товару у ТОВ «Сумитекстильторг», та підтверджені належним чином оформленими податковими та видатковими накладними (т.1, а.с.94-114), згідно п. 198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України відноситься до суми податкового кредиту платника податків.

Згідно пп.пп. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, при реалізації товарів на експорт за ціною, яка є вищою ніж ціна придбання без податку на додану вартість, підприємство отримує дохід, і компенсує понесені витрати по придбанню з податком на додану вартість реалізуємих товарів за рахунок того, що сума податку на додану вартість включається до податкового кредиту, яка може бути відшкодовано з державного бюджету згідно п. 2004.ст. 200 Податкового кодексу України або включена до зарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у майбутніх періодах.

В даному випадку варто відмітити, що ціна придбання товару у ТОВ «Сумитекстильторг» (без податку на додану вартість) є меншою, ніж ціна його реалізації. Наприклад, згідно видаткової накладної від 26.03.2012р. №От-00000023 (т.1, а.с.104), вартість полупальто жіночного «Віката» (без ПДВ) складає за 1 одиницю 192,38грн., за вантажно-митною декларацією від 26.03.2012р. №805130000/2012 (т.1, а.с.79-81), за якою вказане пальто реалізовано на експорт до Російської федерації, складає (з урахуванням нульової ставки з податку на додану вартість) - 203,69грн., згідно видаткової накладної від 15.03.2012р. №От-00000020 (т.1, а.с.101), вартість полупальто жіночного «Віката» (без ПДВ) складає за 1 одиницю 192,38грн., за вантажно-митною декларацією від 15.03.2012р. №805130000/2012 (т.1, а.с.75-77), за якою вказане пальто реалізовано на експорт до Російської федерації (з урахуванням нульової ставки з податку на додану вартість) складає 202,89грн. Вказане також підтверджується складеним відповідачем в ході перевірки реєстром первинних документів щодо втрат при реалізації товару на експорт по ТОВ «Сумикамволь» (т.3, а.с.133-135).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Сумикамволь» від операцій на експорт було отримано дохід за рахунок продажу товарів за ціною, яка є вищою ніж ціна придбання без податку на додану вартість. Факт того, що TOB «Сумикамволь» належним чином підтвердило господарські операції з експорту товарів податковим органом повністю підтверджується та не заперечується ні в акті перевірки (т.1, а.с.13), ні представником відповідача в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, в судовому засіданні не був підтверджений висновок податкового органу про не отримання ТОВ «Сумикамволь» в 1 кварталі 2012р. компенсації від продажу товарів на експорт та заниження валового доходу в сумі 111042грн.

Суд також не може погодитись з висновком податкового органу, про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у сумі 103291грн., які сплачені ТОВ «Сумикамволь» як відсотки по кредиту за рахунок сплати отриманими кредитними коштами в погашення іншого кредиту.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.19-20), відповідач, посилаючись на п.139.1.4 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, вважає, що відсотки, які були сплачені за користування кредитними коштами за договором №46/2011 та увійшли до складу валових витрат ТОВ «Сумикамволь», не можуть бути використані в господарській діяльності позивача. Однак, вказане судом не може бути прийнято до уваги, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 29.10.2010р. ТОВ «Сумикамволь» та публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк» уклали договір про відкриття кредитної лінії №41/2010 (т.1, а.с.145-153), за яким позивачу у тимчасове користування були надані грошові кошти в розмірі 700000грн. ТОВ «Сумикамволь» за умовами договору був зобов'язаний своєчасно повернути вказані кошти та сплати проценти за їх користування.

Варто відмітити, що посадовими особами відповідача, як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.19), не заперечується того факту, що вказаний договір був укладений з ціллю поповнення обігових коштів підприємства позивача (п.1.6 договору), з метою використання їх у господарській діяльності ТОВ «Сумикамволь».

Станом на 01.01.2011р. за ТОВ «Сумикамволь» перед публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» значилась кредиторська заборгованість по вказаному договору про відкриття кредитної лінії №41/2010 від 29.10.2010 року в сумі 2650000грн., що вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.19).

30.12.2011р. позивач та публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк» уклали інший договір про відкриття кредитної лінії №46/2011 (т.1, а.с.134-144), за яким позивачу у тимчасове користування були надані грошові кошти в розмірі 5145000грн., ТОВ «Сумикамволь» за умовами даного договору був зобов'язаний своєчасно повернути вказані кошти та сплати проценти за їх користування. В пункті 1.6 договору як і в попередньому договорі було вказано ціль надання кредиту - поповнення обігових коштів позивача (т.1, а.с.134).

Дійсно, згідно виписок банку (т.1, а.с.154-164) ТОВ «Сумикамволь», отримуючи кредитні кошти за кредитним договором №46/2011 від 30.12.2011р. в сумі 2650000грн., одночасно погасило тіло кредиту за договором №41/2010 від 29.10.2010р. в зазначеній сумі. Також ТОВ «Сумикамволь» сплачено відсотки за користування кредитними коштами за договором №46/2011 від 30.12.2011р. в сумі 103291грн. 27коп., які перераховані згідно банківських виписок в грудні 2011р. - лютий 2012р. Саме дана сума - 103291грн. 27коп. сплачених відсотків і була включена позивачем до складу валових витрат у 1 кварталі 2012р. (тобто до витрат не включались витрати на погашення основної суми отриманих позик), що також вбачається і з акта перевірки (т.1, а.с.19-20).

Відповідно до пп.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, серед іншого, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

За приписами пп. 139.1.9, пп.139.1.4 п.139. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, а також витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу).

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що дійсно обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

З матеріалів справи вбачається (т.1, а.с.19-20,134-164), що проценти за кредитним договором №46/2011 від 30.12.2011р., включені до складу валових витрат в 1 кварталі 2012р. в загальній сумі 103291,27грн. були нараховані позивачем у період фактичного користування кредитними коштами. Крім того, отримані позивачем на підставі кредитного договору кошти з метою поповнення обігових коштів підприємства позивача (п.1.6 договору) були використані, зокрема, на погашення тіла кредиту за договором №41/2010 від 29.10.2010р., укладеного також для поповнення обігових коштів ТОВ «Сумикамволь» для використання у господарській діяльності позивача. Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти, отримані за договором №46/2011 від 30.12.2011р. були отримані для забезпечення безперебійної, належної господарської діяльності ТОВ «Сумикамволь», в тому числі і для погашення заборгованості по договору №41/2010 від 29.10.2010р., укладення якого з використанням у господарській діяльності не заперечується посадовими особами відповідача. Адже, у випадку порушення умов договору,s  Ђ† Ђѓ xOxtашення щомісячних платежів, а також суми за договором в цілому (пункт 4.7 Договору №41/2010) банк може відмовити позичальнику у «транші», що призведе до вилучення з обороту майна позивача або інших предметів застави, що являється гарантією виконання договору.

Таким чином, враховуючи наявність зв'язку витрат (сплачені відсотки за договором №46/2011 від 30.12.2011р.), задекларованих позивачем в 1 кварталі 2012р. у сумі 103291грн. з господарською діяльністю, дані витрати, на переконання суду, входять до складу інших витрат, визначених підпунктом пп. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, суд не вбачає порушення в діях позивача вимог пп. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, а тому висновок податкового органу в частині завищення ТОВ «Сумикамволь» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 103291грн. є безпідставним.

Висновок податкового органу про завищення позивачем за 2-4квартал 2011р. адміністративних витрат в розмірі 149056грн. та задекларованої суми собівартості реалізованих товарів у сумі 2469304грн. також не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Насамперед слід відмітити, що собівартість придбаних та реалізованих товарів, яка відноситься до витрат операційної діяльності (пп.138.1.1 ст. 138), згідно п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу та складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

До складу інших витрат, згідно пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в тому числі включаються і адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких серед іншого включають винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами пп. 139.1.9 п.139. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідач в акті перевірки (т.1, а.с.17,19), зазначає, що ТОВ «Сумикамволь», на порушення пп.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, завищено собівартість реалізованих товарів за рахунок відображення у складі собівартості суми, не підтверджені відповідними документам у сумі 3019078грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року у сумі 2469304грн., за 1 квартал 2012р. у сумі 549774грн. (п.7 п.3.1.2 акта), а у складі адміністративних витрат відображено суму, яка не підтверджена відповідними документами по винагороді за консультаційні, інформаційні, аудиторські витрати, а згідно наявних первинних документів відсутні виконавці таких послуг та відповідні документи щодо отримання вищезазначених послуг.

В той же час варто відмітити, що згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р. податковий орган у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Однак, в акті перевірки відповідачем, на порушення вказаних норм, не було зазначено, які саме чинники, що формують собівартість реалізованого товару (продукції, робіт, послуг) не підтверджені первинними документами, ДПІ у м. Сумах не зазначено, які саме первинні документи були відсутні при перевірці ТОВ «Сумикамволь, та в чому полягає не підтвердження правомірності формування валових витрат, в акті перевірки не вказано, які саме послуги, зазначені в розшифровці адміністративних витрат (т.1, а.с.166-184), не підтверджені первинними документами. В ході перевірки всі первинні документи були перевірені суцільним порядком (т.1, а.с.132-133), будь-яких актів про відмову у наданні документів перевіряючими не складались.

В письмовому запереченні також не наводиться перелік не наданих первинних документів, що підтверджують факт порушення, в судовому засіданні представник відповідача не міг зазначити, якими саме первинними документами не були підтверджені зазначені адміністративні витрати та собівартість реалізованих товарів, більш того, зазначив, що фактично вказані первинні документи були в наявності.

Варто також відмітити, що в судовому засіданні висновок податкового органу про відсутність у первинних документах виконавців послуг та відповідних документів щодо отримання вищезазначених послуг був спростований наданими позивачем накладними, актами приймання-передачі робіт (послуг), актами виконаних робіт (послуг), рахунками-фактурами, в яких чітко зазначені замовник (ТОВ «Сумикамволь») та виконавці послуг (т.1, а.с.165-251, т.2, а.с.1-190), які були надані і в ході перевірки (т.1, а.с.132-133).

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах також не було надано достовірних та належних доказів правомірності своїх рішень в цій частині.

Таким чином, в судовому засіданні не був доведений факт завищення позивачем за 2-4 квартал 2011р. адміністративних витрат в розмірі 149056грн. та задекларованої суми собівартості реалізованих товарів у сумі 2469304грн.

Суд також не може погодитись з висновками податкового органу про завищення позивачем валових витрат за рахунок завищення задекларованої суми собівартості реалізованих товарів за 2-4квартал 2011р. на суму 1130725грн.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.18), податковий орган зазначає, що ТОВ «Сумикамволь», на порушення п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено собівартість реалізованих товарів за рахунок включення витрат, понесених до 01.01.11 року всього у сумі 1132077грн., у тому числі 2 квартал 2011 року у сумі 1132077грн. Різницю в сумі 1130725грн. відповідач вираховує по залишкам запасів по 23 рахунку «Виробництво».

При цьому варто відмітити, що під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміють витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III Податкового кодексу. Даний розділ згідно п.1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України набрав чинності з 1 квітня 2011р. та починаючи з вказаного терміну правило першої події, як це було передбачено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» вже перестало діяти. Згідно п.138.4 ст. 138 розділу ХІХ Податкового кодексу України, яка почала діяти з 1 квітня 2011р. до внесення в неї змін Законом України від 24.05.2012р. №4834-VІ, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Тобто при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку з 1 квітня 2011р. має право врахувати витрати, включені до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) одночасно з визнанням доходів від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

При цьому відповідач стверджує, що позивач, який включив до валових витрат, у відповідності до вимог чинного, на час декларування, законодавства, у 1 кварталі 2011р. витрати нематеріального характеру в сумі 1130725грн., включені до собівартості реалізованих товарів тобто в періоді, в якому вони були понесені, повторно їх включив і в 2 кварталі 2011р., коли отримано дохід від їх реалізації.

В той же час, роблячи вказаний висновок, ні в акті перевірки (т.1, а.с.18), ні в письмовому запереченні (т.1, а.с.128-131) ДПІ у м. Сумах не наводить доказів на підтвердження вказаних висновків. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що таких доказів ДПІ у м. Сумах надати не може, оскільки для цього необхідно буде проводити повторну перевірку, крім того, з акта перевірки не вбачається, що ДПІ у м. Сумах брались до уваги витрати, що формують собівартість реалізованих товарів.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат за рахунок завищення задекларованої суми собівартості реалізованих товарів за 2-4квартал 2011р. на суму 1130725грн. також є безпідставним та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.20), та пояснень представника ДПІ у м. Сумах підставою для зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в сумі 2646620грн., стало те, що за рахунок вказаних вище порушень Податкового кодексу України, та які описані в акті перевірки в пп.3.1.1 (валовий дохід) та п.3.1.2 (валові витрати), які виявлені за результатами перевірки за 2-4 квартал 2011р., відповідачем було встановлено завищення, на порушення пп.150.1 ст. 150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, задекларованого ТОВ «Сумикамволь» показника у рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012р.

З матеріалів справи вбачається, що за звітний період - I квартал 2012 року з урахуванням поданої уточнюючої декларації (т.2, а.с.197-203), ТОВ «Сумикамволь» в податковій декларації з податку на прибуток відображено: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 3931617грн. (рядок 01), витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 7342325грн. (рядок 04), інші витрати 4551884грн. (рядок 06), в т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду - 2646620грн. (рядок 06.5), об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 3410708грн. (рядок 07 - від'ємне значення) (т.2, а.с.198).

При цьому, попереднім звітним періодом, від'ємне значення об'єкта оподаткування якого враховано у 1 кварталі 2012р., є 2011р.

Не приймаючи до уваги доводи відповідача, суд відмічає, що відповідно до п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно підпункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подачі декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012р., пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи, що в судовому засіданні був спростований висновок податкового органу про допущення позивачем порушення в частині формування валових витрат та валового доходу за 2-4 квартал 2011р., суд приходить до висновку, що ТОВ «Сумикамволь» маючи від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 квартал 2011р. в сумі 2646620грн. правомірно включило його у відповідності до зазначених пп.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу витрат наступного податкового періоду - 1 кварталу 2012р. наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, а висновок ДПІ у м. Сумах про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у розмірі 2646620грн., суперечить вимогам Податкового кодексу України та є необґрунтованим.

Що стосується санкцій (т.1, а.с.46), застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2012р. за №0000522250/0/43877 в розмірі 1грн., суд зазначає, що відповідно до пп.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п.7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем суми податку на прибуток, застосування санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням також є безпідставними.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012р. №0000522250/0/43877 та №0000512250/0/43876 суперечать вимогам Податкового кодексу України, є необґрунтованими, прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України належить стягнути на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146грн. (т.1, а.с.2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикамволь" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 18.09.2021року

- №0000512250/0/43876, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у розмірі 3410708,00грн.;

- №0000522250/0/43877, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 253572,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикамволь" (ідентифікаційний код 31397268, 40031, м. Суми, вул. Курська,147) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний тескт постанови складено 06.11.2012 року.