Постанова № 27813873, 30.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3804/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 18-55 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління юстиції у Кіровоградській області

про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на посаді,

за участю:

секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,

позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -Суворова О.М.,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління юстиції в Кіровоградській області №1824/к від 15.10.2012 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки його звільнено на підставі п.7 ст.30 Закону України «Про державну службу», якою, як підставу для звільнення передбачено притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». При цьому позивач зазначає, що постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. його визнано винним в порушенні ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.1722 КУпАП і на підставі ст.38 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а, відтак, на думку позивача, його не притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, а тому й відсутні підстави для звільнення.

В судове засідання з'явився позивач, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні, оскільки звільнення позивача є законним, так як постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.1722 КУпАП і на нього не було накладено стягнення лише у зв'язку з закінченням строків визначених ст.38 КУпАП, тобто позивачем вчинено дію, яка є несумісною з перебуванням особи на державній службі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 05.12.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 наказом Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 01.11.2007 р. №2073/02 призначений на посаду державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з 05 листопада 2007 р. (а.с.42).

05 листопада 2007 р. ОСОБА_1 прийнято присягу державного службовця, про що зроблено запис №8 до трудової книжки ОСОБА_1 серії Б-ІІ №7308498 (а.с.9, зі зворотного боку).

Наказом Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 17.10.2008 р. №737/к ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з 17 жовтня 2008 р. (а.с.43).

22 березня 2012 р. слідчим прокуратури м. Кіровограда розглянуто матеріали перевірки за заявою директора Кіровоградської філії кредитної спілки «Реал Кредит»Лимар Т.І. та за заявою голови правління КС «Реал Кредит»ОСОБА_4. щодо проведення перевірки правомірності дій заступника начальника Ленінського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1 при вимаганні у голови правління кредитної спілки «Реал Кредит»ОСОБА_4 хабара в сумі 1 000 грн. і винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2012 р., а матеріали перевірки направлено до УСБУ в Кіровоградській області для вирішення питання щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (а.с.31-34).

27 березня 2012 р. оперуповноваженим 2 сектору відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 складено протокол №5 про порушення вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»та вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1722 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.26-30).

Згідно з абз.5, 6 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011 р. №3206-VI, корупційне правопорушення -умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність; корупція -використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.22 зазначеного Закону, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

Наказом Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 02.04.2012 р. №199/03 призначено проведення службового розслідування стосовно заступника начальника Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_1, якого на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання повноважень за посадою (а.с.49-50).

Наказом Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 05.06.2012 р. №989/к ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 06.06.2012 р. (а.с.51).

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.09.2012 р. закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.1722 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.10-13).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. скасовано постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.09.2012 р., ОСОБА_1 визнано винним в порушенні ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»та вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1722 КУпАП і на підставі ст.38 КУпАП провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.114-17).

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.7 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Наказом Головного управління юстиції у Кіровоградської області від 15.10.2012 р. №1824/к на підставі постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. по справі №33/1190/362/2012 ОСОБА_1, заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції звільнено із займаної посади 15.10.2012 р. за притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, п. 7 ст.30 Закону України «Про державну службу»(а.с.8).

В судовому засіданні позивач пояснив, що він не притягнутий до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, оскільки відносно нього не застосовано адміністративної санкції. При цьому, позивач повідомив суду, що саме застосування відносно особи санкцій визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення є, на його думку, притягненням такої особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У відповідності до ч.4 ст.38 КУпАП, в редакції чинній на час винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У відповідності до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що законодавцем розрізняються поняття «притягнення до адміністративної відповідальності», «накладення адміністративного стягнення» та «провадження у справі про адміністративне правопорушення».

Суд зауважує, що адміністративну відповідальність, мірою якої є адміністративне стягнення, не слід ототожнювати із притягненням до адміністративної відповідальності, оскільки останнє є триваючою у часі стадією адміністративного провадження, яка починається зі складання протоколу про адміністративне правопорушення та закінчується відповідним рішенням суду прийнятим за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, стадія притягнення до адміністративної відповідальності охоплює, у тому числі, судовий розгляд такої справи та накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, відсутність одного із складових елементів притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, накладення стягнення, за умови встановлення судом вини такої особи у скоєнні адміністративного правопорушення, не може свідчити про не притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом, постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. дана оцінка діям ОСОБА_1, при цьому, його визнано винним в порушенні ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»та вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1722 КУпАП.

У відповідності до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, результатом провадження у адміністративній справі щодо вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення передбаченого ч.1 ст.1722 КУпАП стало визнання його винним у вчиненні зазначеного корупційного правопорушення.

Суд зауважує, що оскільки постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 р. ОСОБА_1 не було виправдано, то він не може вважатися особою, що не притягнута до адміністративної відповідальності.

Більш того, згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, державна служба в Україні -це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.5 зазначеного Закону, державний службовець повинен не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Окрім того, суд зауважує, що законодавством України встановлено для державних службовців ряд обмежень, порушення яких є несумісними з подальшим перебуванням такої особи на державній службі.

Так, згідно з ч.1 ст.16 зазначеного Закону на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011 р. №3206-VI. особам, зазначеним у пунктах 1 -3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

- неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

- неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

- неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

- неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 161 цього Закону.

Таким чином, пунктами 2 та 7 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»визначено підстави для звільнення державних службовців у випадку вчинення ними корупційних правопорушень, при цьому, суд зазначає, що підстави передбачені пунктом 7 ч.1 ст.30 цього Закону за своїм змістом в частині вчинення особою корупційного правопорушення охоплюють відповідні підстави визначені у пункті 2 ч.1 ст.30 вказаного Закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що особа винна в порушенні ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»та у вчиненні корупційного правопорушення, вину якої встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, з огляду на зміст Закону України «Про державну службу»підлягає звільненню, при цьому, вибір п.2 ч.1 ст.30 чи п.7 ч.1 ст.30 зазначеного Закону залежить від роботодавця.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на законодавчо встановлені обмеження, пов'язані з проходженням державної служби, беручи до уваги вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 70, 85, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт