Постанова № 27813774, 22.11.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5137/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 21.06.2012 року по 06.07.2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ) була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №3983/22-4/35697106 від 12.07.2012 року, яким було встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати ПДВ до бюджету в розмірі 51243 грн.. На підставі цього акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032240 від 19.07.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 51244 грн., в тому числі 51243 за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПС в Одеській області від 15.08.2012 року №21842/10/10-2007 спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ було залишено без змін, а скарга ТОВ відповідно без задоволення. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення №0001032240 від 19.07.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 2-7).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях (а.с.88-90).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків, в тому числі як платник ПДВ (а.с.76, 79).

В період з 21.06.2012 року по 06.07.2012 року ДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №3983/22-4/35697106 від 12.07.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК), що призвело до заниження сплати ПДВ до бюджету за березень 2011 року в сумі 51243 грн. (а.с.12-45).

Такий висновок обґрунтовано тим, що ТОВ у березні 2011 року віднесено до податкового кредиту ПДВ у розмірі 51243 грн. з вартості придбаних клінінгових послуг у ТОВ «АРТ МЕХ», згідно договору надання послуг б/н від 01.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 256213,19 грн., який не підтверджений оригіналами податкових накладних №7 від 31.03.2011 року (на загальну суму 96285,82, в тому числі ПДВ в сумі 16047,63 грн.) та №8 від 31.03.2011 року (на загальну суму 211170 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35195 грн.), а за первинними документами не розкрито в повній мірі зміст господарської операції: відсутня інформація щодо об’єктів послуг, адреси, та дат їх здійснення, у зв’язку з чим не можливо підтвердити зв'язок зазначених витрат з господарською діяльностю підприємства. Таким чином, ТОВ сформовано податковий кредит з ПДВ в березні 2011 року в розмірі 51243 грн. без належного підтвердження податковими накладними, а первинні документи по цим операціям не доводять зв’язок з господарською діяльностю ТОВ, в результаті чого завищено податковий кредит на 51243 грн., у тому числі за березень 2011 року на суму в розмірі 51243 грн..

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032240 від 19.07.2012 року, яким ТОВ було збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 51244 грн., в тому числі 51243 за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ТОВ відповідно без задоволення (а.с. 10-11).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ТОВ «АРТ МЕХ»був укладений договір підряду б/н від 01.03.2011 року, на виконання якого останнє зобов’язалося виконати послуги з додаткового благоустрою території навколо будівлі банку «Імексбанк»в м.Одесі, пр.Гагаріна, 12-А згідно додатку №1 до цього договору, а ТОВ зобов’язалося прийняти на оплатити ці послуги (а.с. 56, 57).

В цей же день між ТОВ та ТОВ «АРТ МЕХ»був укладений договір клінінгових послуг б/н від 01.03.2011 року, на виконання якого останнє зобов’язалося виконати клінінгові послуги в будівлі АКБ «Імексбанк»згідно додатку №1 до цього договору, а ТОВ зобов’язалося прийняти та оплатити ці послуги (а.с. 60, 61).

Згідно ст.183.1 Податкового Кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Позивач та його контрагент ТОВ «АРТ МЕХ»на момент вказаних правовідносин були платниками ПДВ, що підтвердили в судовому засіданні представники сторін.

Крім цього, за наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «АРТ МЕХ»видало позивачу відповідні податкові накладні (а.с. 59, 63).

Відповідно до ст.198.1 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за здійснені послуги та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «АРТ МЕХ»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у перевіряємому періоді.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення позивачем вказаного ПДВ в загальній сумі 51243 грн. до складу податкового кредиту ґрунтується на тому, що вказаний ПДВ не підтверджений оригіналами податкових накладних №7 від 31.03.2011 року (на загальну суму 96285,82, в тому числі ПДВ в сумі 16047,63 грн.) та №8 від 31.03.2011 року (на загальну суму 211170 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35195 грн.), а первинними документами не розкрито в повній мірі зміст господарської операції: відсутня інформація щодо об’єктів послуг, адреси, та дат їх здійснення, що не можливо підтвердити зв'язок зазначених витрат з господарської діяльності підприємства.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження висновків та існування вказаних обставин щодо відсутності оригіналів вказаних податкових накладних.

Крім цього, висновок ДПІ щодо відсутності зв’язку вказаних операцій з господарською діяльністю ТОВ спростовується наданими суду первинними документами, а саме договорами між ТОВ та ТОВ «АРТ МЕХ», в яких зазначене місце виконання робіт, додатками до цих договорів та актами виконання робіт, в яких зазначено характер робіт та їх обсяг, а також договорами надання послуг між ТОВ та АКБ «Імексбанк», на виконання яких позивачем і були укладені зазначені вище договори з ТОВ «АРТ МЕХ»(а.с.56-58, 60-62, 120-134).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0001032240, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 51244 грн., в тому числі 51243 за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування цього рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Крім цього, відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ сплачений ним судовий збір в розмірі 512,44 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.07.2012 року №0001032240 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп»податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 51244 грн., в тому числі 51243 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп»сплачений ним судовий збір в розмірі 512,44 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

22 листопада 2012 року

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.07.2012 року №0001032240 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп» податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 51244 грн., в тому числі 51243 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс-Груп» сплачений ним судовий збір в розмірі 512,44 грн..

.