Рішення № 27808598, 22.11.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

22.11.2012

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2704/7372/2012

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

(повний текст)

22 листопада 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді: - Пекарініної І.А.,

при секретарі: - Карманові К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа - ОСОБА_5, в якому просить суд визнати за нею право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1, як відокремлено експлуатований об'єкт нерухомості, який складається з:

- житлового будинку літ. А: кухні 4-1 пл. 9,2 кв.м, житлової кімнати 4-2 пл. 14,8 кв.м, житлової кімнати 4-3 пл. 7,4 кв.м, санвузлу 4-4 пл. 2,7 кв.м, коридору-котельної ІІІ пл. 4,7 кв.м;

- житлової прибудови літ. А (1-ший поверх): коридору І-5 пл. 4,9 кв.м, холу І-6 пл. 14,7 кв.м, житлової кімнати І-7 пл. 20,4 кв.м, вітальні І-8 пл. 23,2 кв.м, санвузлу І-9 пл. 6,9 кв.м, комори І-10 пл. 1,1 кв.м, кухні І-11 пл. 10,0 кв.м;

- житлової прибудови літ. А (2-ий поверх): холу ІІ-4-12 пл. 16,6 кв.м, лоджії ІІ-13 пл. 8,6 кв.м, житлової кімнати ІІ-14 пл. 18,9 кв.м, житлової кімнати ІІ-15 пл. 19,3 кв.м, коридору ІІ-16 пл. 2,7 кв.м, санвузлу ІІ-17 пл. 3,9 кв.м, житлової кімнати ІІ-18 пл. 16,0 кв.м;

- житлової прибудови літ. А (мансарда): комори 4-1 пл. 49,2 кв.м.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є власником ? частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12 липня 1990 року та договору купівлі-продажу від 27 лютого 1991 року. Власником іншої ? частки домоволодіння є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 1986 року. Між сторонами протягом тривалого часу склався певний порядок користування домоволодінням, також ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01 лютого 2011 року між сторонами була затверджена мирова угода про реальний розділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 квітня 2012 року було припинено право загальної часткової власності на зазначене домоволодіння, та виділено у власність ОСОБА_5 як окремий об'єкт нерухомості ? частку в житловому будинку літ. А з надвірними будівлями та спорудами, які складаються з: коридору 3-1 пл. 10,8 кв.м, кухні 3-2 пл. 8,6 кв.м, житлової кімнати 3-3 пл. 15,5 кв.м, коридору ІІІ пл. 7,1 кв.м; по підвалу: комори І пл. 8,6 кв.м, комори ІІ пл. 14,0 кв.м; по надвірним спорудам: сараю літ. В пл. 8,9 кв.м, вбиральні літ. Е пл. 0,8 кв.м, літньої кухні літ. З пл. 26,0 кв.м. Оскільки на теперішній час право загальної часткової власності між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинено, майно одного з співвласників виділено в натурі рішенням суду, а право власності ОСОБА_4 на її частку у майні вказаним рішенням визначено не було, позивач вважає, що за нею слід визнати право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1 згідно наданого варіанту розподілу.

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили суд визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1 згідно наданого варіанту розподілу.

Третя особа ОСОБА_5 та її представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не заперечували.

Представник відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутність, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Враховуючі думку позивача, третьої особи та їх представників, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність представника відповідача, визнаючи надані матеріали справи про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим, згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником ? частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 1990 року, посвідченого Другою Севастопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-4301 (а.с.7), та договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Севастопольською державною нотаріальною конторою 27 лютого 1991 року за реєстровим № 1-1428 (а.с.8-9).

Власником іншої ? частки домоволодіння АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Севастопольською державною нотаріальною конторою 11 жовтня 1986 року за реєстровим № 1-3473, є ОСОБА_5

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 квітня 2012 року було припинено право спільної часткової власності на зазначене домоволодіння, та виділено у власність ОСОБА_5 як окремий об'єкт нерухомості ? частку в житловому будинку літ. А з надвірними будівлями та спорудами, які складаються з: коридору 3-1 пл. 10,8 кв.м, кухні 3-2 пл. 8,6 кв.м, житлової кімнати 3-3 пл. 15,5 кв.м, коридору ІІІ пл. 7,1 кв.м; по підвалу: комори І пл. 8,6 кв.м, комори ІІ пл. 14,0 кв.м; по надвірним спорудам: сараю літ. В пл. 8,9 кв.м, вбиральні літ. Е пл. 0,8 кв.м, літньої кухні літ. З пл. 26,0 кв.м. (а.с.21)

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно до ч.4 ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом пп.1 п.«б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»від 20 травня 1999 року (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій»(у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), тобто заінтересовані особи зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

З наданої позивачем до суду копії акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта садибної забудови, затвердженого Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25 травня 2007 року № 503-р, вбачається, що будівництво двохповерхової прибудови літ. «А1»з мансардою, навіс літ. «а5», котельна літ. «а4», погреб п/ «А1» (3,42*3,52), погреб п/ «А1»(7,97*2,60), здійснено на підставі рішення (розпорядження) від 24 січня 1995 року № 6/225 «Про дозвіл будівництва в приватному домоволодінні № 40 по вул. Горпищенко», згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 26 липня 2005 року № 1827/94, технічний висновок № 957 від 04 квітня 2007 року, виданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до вимог статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем до суду не було надано доказів створення неможливості реалізації нею свого права власності щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, шляхом отримання правовстановлюючого документу на реконструйовану частку домоволодіння в позасудовому порядку, через оспорювання іншими особами належності позивачу цього майна, чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд приходить до висновку про неможливість задоволення вимог позивача.

На підставі ст.ст. 6, 13, 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А.Пекарініна