Рішення № 27806423, 29.11.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-6157/12

(№2609/22664/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів та просила стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення нею двадцяти трьох років.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 28.12.1991 року.

Від даного шлюбу сторони мають дітей: доньку -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

11.12.2008 року шлюб між сторонами було розірвано.

Зазначила, що після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати своїх дітей.

Діти знаходяться на утриманні позивача.

Крім того, донька сторін ОСОБА_4 навчається в Київському національному економічному університеті ім. В.Гетьмана на третьому курсі денної форми навчання та не отримує стипендії.

У зв'язку з тим, що позивач отримує мінімальну заробітну плату та у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем просила позов задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду телеграму в якій просила відкласти розгляд справи у зв'язку з її відрядженням, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого хворобою відповідача.

Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_2

Крім того, в ході розгляду справи представником відповідача були надані пояснення в яких вона проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем були укладені домовленості з приводу виконання обов'язків визначених ст. 180 СК України.

Підтвердження цього є надана позивачем нотаріально завірена згода на розірвання шлюбу та ствердження того, що позивач не має до відповідача ОСОБА_2 претензій стосовно майна та утримання дітей.

Зі сторони відповідача було докладено усіх зусиль щодо матеріального забезпечення дітей сторін у натуральній формі, що підтверджується нотаріально завіреною заявою наданою ним на ім'я позивача для розпорядження їх спільним майном на користь дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме квартирою АДРЕСА_1

Крім того, зазначила, що відповідач ОСОБА_2 з 2010 року перебуває у шлюбних відносинах з іншою жінкою. Враховуючи той факт, що відповідач добросовісно виконував домовленості з позивачем, а саме, не претендував на свою частку у спільно набутому майні, йому довелося забезпечити себе та свою нову сім'ю житлом, внаслідок чого було укладено кредитний договір.

Щомісячна плата за житло становить 4683,00 грн. та близько 350,00 грн. складають комунальні послуги. Таким чином, заробітна плата відповідача після сплати всіх своїх грошових зобов'язань становить близько 2800,00 грн.

Таким чином, відповідач просив врахувати вказані обставини при ухваленні рішення, оскільки вважає, що він знаходиться у гіршому матеріальному становищі, до того ж допомагає своїм непрацездатним батьку та бабусі.

Вислухавши думку позивача та її представника, врахувавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 28.12.1991 року.

Від даного шлюбу сторони мають дітей: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Вказане підтверджується свідоцтвами про народження серії VІІІ-БК НОМЕР_3, виданим Залізничним відділом ЗАГСу м. Києва 04.08.1992 року та серії ІІ-БК НОМЕР_4, виданим ВРАГС Залізничного району м. Києва 20.02.1997 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-БК НОМЕР_5 виданого ВРАЦС Солом'янського РУЮ у м. Києві 17.08.2012 року, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 11.12.2008 року.

Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття та аліменти на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що діти сторін проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, в той час коли вона отримує мінімальну заробітну плату, а повнолітня донька сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана на денній формі навчання та не отримує стипендію.

Відповідач заперечуючи проти вимог позивача посилався на те, що між сторонами існує домовленість, яка звільняє його від сплати аліментів, що підтверджується нотаріально завіреною згодою позивача на розірвання шлюбу та в якій зазначено, що остання не має до відповідача ОСОБА_2 претензій стосовно майна та утримання дітей.

Проте, суд не приймає вищевказані посилання відповідача з огляду на наступне.

Згідно ст. 191 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

В судовому засіданні встановлено, що договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на майно, між позивачем та відповідачем в порядку ст. 191 СК України не укладалось.

Дозволу Органу опіки та піклування на укладення такого договору не надавалось.

Діти не є набувачами права власності на нерухоме майно.

Обов'язку самостійно утримувати дітей на позивача ОСОБА_1 покладено не було.

З урахуванням викладеного, вказані посилання відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки нотаріально завірена заява позивача не має жодного відношення до його аліментних зобов'язань по відношенню до дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім того, посилання відповідача щодо його скрутного матеріального становища також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Кредитні кошти, які отримував відповідач ОСОБА_2, були спрямовані на купівлю квартири для його нової сім'ї.

Довідка про середню заробітну плату (дохід) №23/10-12 від 23.10.2012 року, що видана ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», надана позивачем, також не приймається судом до уваги, оскільки вона відображає лише частину доходу останнього.

Крім того, наявність кредитного договору не є доказом наявності у відповідача непогашеної заборгованості по кредитним зобов'язанням.

Довідки банку щодо непогашеного кредиту відповідачем надано не було.

Посилання відповідача на наявність у нього карткового боргу також не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки дійсний фінансовий стан може підтверджуватись зокрема довідками про рух коштів на рахунках (довідки з податкової та ін.), яких відповідачем надано не було.

Крім того, відповідач посилався на те, що він має непрацездатних батька та бабусю, яким на підставі ст. 201 СК України він допомагає.

Однак, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбачено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України) не є абсолютним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстав для звільнення відповідача від сплати аліментів немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх заперечень, а тому суд також не приймає їх до уваги, оскільки наявність на утриманні батьків, які досягли пенсійного віку не звільняє відповідача від обов'язку щодо утримання дітей.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст.184 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів, який має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).

Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що діти сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні.

З довідки №2216 від 29.08.2012 року виданої Державним вищим навчальним закладом «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»вбачається, що повнолітня донька сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається у вказаному університеті на третьому курсі на факультеті управління персоналом та маркетингу.

Час закінчення університету 30.06.2014 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається денній формі в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана та не отримує стипендії.

Враховуючи майновий стан сторін та те, що відповідач зобов'язаний утримувати дітей і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації їх життя нарівні з позивачем, а також передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів з відповідача на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд враховує обставини зазначені у запереченнях представника відповідача, а саме те, що на утриманні ОСОБА_2 перебувають його непрацездатні батько та бабуся та його нова сім'я, і вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до закінчення навчання.

При цьому суд враховує, що відповідач фізично здоровий, працездатний, може працювати та сплачувати аліменти на утримання сина та доньки.

Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 27-30, 57-58, 88, 208-209, 212-215, 218, 367ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює: ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», код ЄДРПОУ 25293049, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 5-Б, аліменти на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2012 року і до її повноліття -19.11.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює: ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», код ЄДРПОУ 25293049, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 5-Б, аліменти на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її утримання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2012 року і до закінчення навчання -30.06.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює: ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», код ЄДРПОУ 25293049, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 5-Б на користь держави судові витрати, які складаються з суми судового збору -214,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня наступного після проголошення рішення.

Суддя