Вирок № 27806349, 19.04.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/8189/12

Провадження №: 1/2601/618/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.,

при секретарі Денисюк І.І.,

з участю прокурора Онікеєнко К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Барнаул, Алтайського краю, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого водієм ПП «Либідь-Транс», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 19.01.2012 року приблизно о 6 год. 40 хв., керуючи технічно несправним автобусом «Богдан А 09201» державний номерний знак НОМЕР_1, у якого не працював передбачений конструкцією пристрій обдування скла, рухався по проїзній частині вул. Вільямса зі сторони вул. Якубовського в напрямку вул. Костичева в м. Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу електроопори зовнішнього освітлення №4 по вул. Вільямса, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1; 5.35.2 «Пішохідний перехід»і дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України.

Незважаючи на ці інформаційні дорожні знаки, водій ОСОБА_1, наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу та рухаючись в його межах, не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзд пішохідного переходу, достовірно не впевнився у відсутності пішоходів на переході.

В цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно руху вищевказаного автобуса,- рухалася пішохід ОСОБА_2

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п 1.5, 2.3 підпункту «б», 18.1 та 31.4.7 підпункту «г»Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на ї зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

п.31.4.7: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

підпункт «г»: не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.

Таким чином, порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявилися в тім, що він, керуючи технічно несправним автобусом «Богдан А 09201»державний номерний знак НОМЕР_1, у якого не працював передбачений конструкцією пристрій обдування скла, що суттєво обмежувало видимість попереду та заважало йому у повній мірі оцінювати дорожню обстановку, рухаючись по проїзній частині вул. Вільямса зі сторони вул. Якубовського, в напрямку вул. Костичева в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін. При наближені до нерегульованого пішохідного переходу, по якому проїзну частину вул..Вільямса перетинала пішохід ОСОБА_2, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зупинився перед пішохідним переходом і не дав дорогу вказаному пішоходові, внаслідок чого, навпроти електроопори №4 по вул.. Вільямса в м. Києві скоїв наїзд на нього.

В результаті даної пригоди ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 374/е від 28.02.2012 року пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; забійної рани правої брови; синець(гематома) обличчя справа; переломи тім'яної та скроневої кісток зліва, з розповсюдженням на пірамідку (у ділянку середньої черепної ямки); вогнища геморагічного забою у скроневій частці зліва(діаметром до 1 см., без ознак набряку) та справа у скроневій частці (з набряком); субарахноідальний крововилив; закрита травма грудей: переломи 5-6 ребер зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Порушення вимог вище перелічених пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав суду про те, що він виявив несправність автобусу і їхав на швидкості 20 км/год. на ремонт, але оскільки було на дворі темно, цим маршрутом їхав вперше, дорога була покрита снігом, а обзір був обмеженим -що й привело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

За згодою сторін згідно ст. 299 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази представника потерпілої, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства стосовно фактичних обставин справи, оскільки підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При обранні міри покарання винному суд враховує наступні обставини справи:

-ступінь тяжкості вчиненого ним злочину: злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;

-особу винного, який працює водієм ПП «Либідь-Транс», за місцем роботи, проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Обставинами, що пом'якшують покарання винного, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих потерпілій ОСОБА_2 збитків. Обставин, що обтяжують покарання винного, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на лікування ОСОБА_2.у Київській міській клінічній лікарні №17 в сумі 11 693 грн. Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі автобус «Богдан А 09201»державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_3, - залишити йому ж, - за належністю.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі - вартість лікування ОСОБА_2 у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні № 17 в сумі 11693 (одинадцять шістсот дев'яносто три) грн. (р/р 35423005001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759).

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві автотехнічної експертизи, яка складає 294,24 гривень (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя Н.В. Дроздова