Рішення № 27805269, 27.11.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3546/11

н/п 2/2018/495/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2012 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Губської Я.В.

при секретарі Савицької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство телебачення новин» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

17.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство телебачення новин» (надалі ТОВ «АТН») про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

03.11.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просить: - визнати інформацію, викладену ОСОБА_2 в програмі «Віддзеркалення»«АТН»ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача; - визнати інформацію, викладену ОСОБА_2 та ТОВ «АТН», розміщену на офіційному сайті ТОВ «АТН»від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15-44 год. під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2»недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача; - зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо позивача у такий же спосіб, яким поширено недостовірну інформацію; - стягнути з відповідачів компенсацію за заподіяну моральну шкоду: з ОСОБА_2 у розмірі 20000 грн. за навмисне розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, що призвело до моральних та фізичних страждань останнього, погіршенню відносин зі співробітниками, виникненню питання щодо невідповідності позивача займаній посаді, проведення стосовно нього низки службових перевірок щодо законності службової діяльності позивача; з ТОВ «АТН»- надання ефірного часу для спростування ОСОБА_2 недостовірної інформації щодо позивача в програмі «Віддзеркалення»«АТН». (а.с. 61-68)

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ОСОБА_2 в програмі «Віддзеркалення»«АТН»ІНФОРМАЦІЯ_1 та на офіційному сайті ТОВ «АТН»від ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2»розповсюдив відносного нього недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Розповсюджена ОСОБА_2 інформація відноситься до подій в ніч з 10.08.2011 року на ІНФОРМАЦІЯ_1 на площі Свободи м. Харкова, де був конфлікт між пікетниками та співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, які прибули на площу під керівництвом майора міліції ОСОБА_1

Зазначає, що розповсюдження недостовірної інформації відносно нього з боку ОСОБА_2 мале місце, при цьому відповідач, не чекаючи результатів перевірки прокуратури, розповсюдив відносно ОСОБА_1 неправдиву та недостовірну інформацію, яка зачіпає особисто його інтереси, порушує честь, гідність та ділову репутацію, як працівника правоохоронних органів та особистості, спричинила йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою, вказаної в позові та реєстрації, ніяких заяв про відкладення розгляду справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається у його відсутність при заочному розгляді зі згоди позивача. 08.11.2011 року до суду представником відповідача ОСОБА_2 подані письмові заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.(а.с. 88-94).

Представник відповідача ТОВ «АТН»в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою, вказаної в позові, ніяких заяв про відкладення розгляду справи суду не надав, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності відповідача при заочному розгляді справи зі згоди позивача. Під час попереднього судового розгляду представник ТОВ «АТН»проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові заперечення, матеріали справи, вислухавши свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 32 Конституції України гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Так само є недоторканою ділова репутація особи у відповідності до ст. 299 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Право кожного на повагу до його честі та гідності визначено в ст. 28 Конституції України, ст. 270 ЦК України. Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю. Згідно із ч. 1. ст. 273 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Судом встановлено, що згідно наказу ГУ МВС України в Харківській області № 261 о/с від 13.08.2008 року позивач ОСОБА_1 з 13.08.2008 року перебуває на посаді начальника сектору охорони громадського порядку Дзержинського РВ ХГУ ГУ МВС України в Харківській області. Згідно наказу ГУ МВС України в Харківській області № 175 о/с від 31.12.2009 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «майор міліції». (а.с. 78, 181-182).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцевим телебаченням вийшла програма «Віддзеркалення»ТОВ «АТН», в ефірі якої, відповідач ОСОБА_2 розповсюдив наступну інформацію: «…сейчас, когда записываем наше интервью, мы уже опубликовали открытое письмо к прокурору области. Мы - это депутаты городского и областного совета фракции «Батькивщина», ну практически все, кроме тех кто в отпуске или отъезде, до кого не смогли дозвониться. О том, что возмущены как майор милиции ОСОБА_1, по моему его фамилия, просто напал на журналиста вчера ночью и нанес ему травмы, в результате того у человека смещены позвонки шеи, т.е. слава Богу, что не сломал и этого журналиста отправили в больнице…Подлец! Ударил человека и сбежал ночью!...Если б мальчику этому не сместили позвонки, а просто сломали позвонки, этот человек был бы калекой. Так куда этот майор ОСОБА_1, как он может так себя вести. …И знаете, сегодня странная дата, сегодня годовщина пропажи ОСОБА_4, журналиста и в этот же день чуть не сломали шею другому журналисту, молодому человеку совсем и тоже из достаточно ершистой такой газеты…»

В той же день, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 15-44 год., на сайті відповідача ТОВ «АТН», під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2», опубліковано відкритий лист до прокурора Харківської області Тюріна Г.Є., про який зазначав відповідач ОСОБА_2 в програмі «Віддзеркалення». В даному листі відповідач ОСОБА_2 розповсюдив наступну інформацію: «…На следующий день - 10 августа, при попытке подвергнуть задержанию участников пикета в защиту прав работников харьковского электротранспорта, был зверски избит журналист газеты «Наша жизнь»ОСОБА_5. Со слов участников событий, особое рвение в избиении журналиста проявил начальник сектора охраны общественного порядка Дзержинского РОВД майор милиции ОСОБА_1, активный участник системных нарушений прав человека в парке Горького в 2010 году. По свидетельству бригады врачей скорой помощи, вызванной участниками пикета, ОСОБА_5 были нанесены многочисленные травмы: ушибы грудной клетки, смещение шейных позвонков, сотрясение мозга, ОСОБА_5 был доставлен в больницу скорой и неотложной помощи.

Ночные события, в которых милиция приняла на себя функции судебной исполнительной службы, еще раз показывают, что ситуация с правами человека в нашем городе становится угрожающей. Действия сотрудников органов внутренних дел все чаще начинают выходить за рамки, установленные Конституцией и законодательством Украины. Не удивительно, что одними из первых жертв становятся журналисты -люди, которые по своему профессиональному долгу всегда находятся в гуще событий. Циничное избиение журналиста газеты «Наша жизнь»ОСОБА_5, который выполнял свой профессиональный долг, служит очередным примером насильственных действий сотрудников милиции по отношению к представителям средств массовой информации.

Мы считаем, что та жестокость, с которой сотрудники правоохранительных органов под покровом ночи расправляются с журналистами, является следствием того, что представители СМИ профессиональной деятельностью мешают выполнению противозаконных приказов по отношению к гражданам, которые отстаивают свои права. Вызывает тревогу, что в нашем городе продолжается насилие по отношению к журналистам, в то время как до сих пор остается нераскрытым исчезновение главного редактора газеты «Новый Стиль»ОСОБА_4, произошедшее ровно год назад. …Мы, от лица своих избирателей -жителей Харькова и Харьковской области, рассчитываем, что поступки сотрудников милиции, в том числе майора милиции ОСОБА_1, получат надлежащую и справедливую правовую оценку, виновные понесут предусмотренное законом наказание, а деятельность государственных органов, призванных защищать права и интересы граждан, будет возвращена в рамки закона. Мы ожидаем открытого и гласного расследования со стороны областной прокуратуры…»

В інтернет - виданні «Українська правда», на персональному блозі відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено статтю «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій розміщено фото позивача у форменому одязі майора міліції, в текстовій частині зазначено: «…Дениса увезла скорая...Участники пикета в защиту прав уволенных работников Харьковского "Горэлектротранса" опознали майора милиции, который в ночь со среды на четверг руководил действиями милиции и лично избил журналиста газеты "Наша жизнь" ОСОБА_9…Им оказался начальник сектора охраны общественного порядка Дзержинского райотдела милиции ОСОБА_1 -активный участник разгона защитников парка Горького и Лесопарка»

Вказана інформація стосується подій, що мали місце в ніч з 10.08.2011 року на 11.08.2011 року на площі Свободи в м. Харкові, де мав місце конфлікт між пікетниками та співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, в якому, за словами позивача ОСОБА_2, безпідставно застосовано заходи фізичного впливу та спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_9, який виконував обов'язки журналіста газети «Нове життя».

Стосовно даних подій прокуратурою Дзержинського району м. Харкова за відкритим листом депутатів фракції «Батьківщина»було проведено перевірку, за результатами якої 20.08.2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 171, 365 КК України. Інформація про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, який виконував обов'язки журналіста газети «Нове життя»не підтвердилась. Даних про скасування вищезазначеної постанови суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2, що ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження співробітником Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_1 або іншими співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно листа Головного управління юстиції в Харківській області від 16.08.2011 року встановлено, що інформація про здійснення діяльності друкованого засобу масової інформації газети «Нове життя»на теперішній час в матеріалах реєстраційної справи відсутня. Листом № 6150/9/17-134 від 07.09.2011 року державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова повідомлено, що податкові розрахунки (форма 1-ДФ) до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не надходило. (а.с.71-72). Інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2, що ОСОБА_9 є діючим журналістом газети «Нове життя» також в судовому засіданні не підтверджується.

Виходячи з викладеного, інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2, що ОСОБА_9, діючому журналісту газети «Нове життя», який виконував обов'язки журналіста, спричинено тілесні ушкодження співробітником Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_1 або іншими співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, не підтверджується під час розгляду даної справи.

В своїх запереченнях під час попереднього розгляду справи, представники відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «АТН»вважають, що позивачем не доказано факт розповсюдження ОСОБА_2 недостовірної інформації, і що викладена інформація є оціночним судженням.

Як вбачається з матеріалів справи, в попередньому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, заявив клопотання про проведення судово-лінгвістичної експертизи, яке судом було задоволено. Представник позивача підтримав клопотання представника відповідача ОСОБА_2 та поставив свої запитання на вирішення експерту.

10.11.2011 року судом було призначено судово-лінгвістичну експертизу за клопотаннями як представника позивача ОСОБА_1, так і відповідача ОСОБА_2 В судовому засіданні та ухвалою від 10.11.2011 року сторонам було роз'яснено наслідки ухилення від участі в експертизі та повідомлено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно направленого на адресу суду клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-лінгвістичної експертизи від 28.11.2011 року експертом направлено прохання про надання до експертної установи вільних та експериментальних зразків письменного мовлення ОСОБА_2 (а.с.128).

Відповідно до листа представника відповідача ОСОБА_2 на адресу суду (а.с. 191-192), відповідач перебуває за межами м. Харкова і прибути до суду для відібрання зразків для проведення судово-лінгвістичної експертизи не має можливості.

Повідомленням судового експерта від 04.01.2012 року матеріали справи повернуті до суду у зв'язку з неможливістю надання висновку судово-лінгвістичної експертизи з тих підстав, що не були надані до експертної установи додаткові матеріали, в т.ч. і вільні та експериментальні зразки письменного мовлення ОСОБА_2 та не оплачені відповідачем витрати за проведення експертизи (а.с. 157). Клопотання експерта про оплату витрат за проведення експертизи та подання додаткових матеріалів позивачем було виконане. (а.с. 144-152).

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2012 року за клопотанням позивача судом повторно була призначена судово-лінгвістична експертиза (а.с. 169)

У зв'язку з ненаданням відповідачем ОСОБА_2 вільних та експериментальних зразків письменного мовлення проведення експертизи повторно було знято та справа повернута з повідомленням про неможливість надання висновку. (ас.175, 186).

Відповідно до вимог ст. 146 ЦПК України суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від проведення судово-лінгвістичної експертизи, що виражається у ненаданні вільних та експериментальних зразків писемного мовлення на підтвердження своїх заперечень за клопотанням експерта, без яких провести експертизу неможливо.

На підставі визначеного, суд визнає факт розповсюдження недостовірної інформації відповідачем ОСОБА_2 щодо позивача ОСОБА_1, для з'ясування якого ця експертиза була призначена згідно ст. 146 ЦПК України.

Суд вважає, що відповідачами не надано доказів того, що інформація, розповсюджена ОСОБА_2 на місцевому телебаченні в програмі «Віддзеркалення»та на сайті ТОВ «Агентство телебачення новин»є достовірною.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_10 підтвердила факт розповсюдження ОСОБА_2 в місцевому телебаченні в програмі «Віддзеркалення»та на сайті ТОВ «АТН»інформації стосовно спричинення співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області і особисто майором міліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень діючому журналісту газети «Нове життя»ОСОБА_9, який виконував обов'язки журналіста. Аналогічна інформація знаходилась на інших сайтах в інтернеті.

Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні також підтвердила факт розповсюдження ОСОБА_2 в місцевому телебаченні в програмі «Віддзеркалення»та на сайті ТОВ «АТН»інформації стосовно спричинення співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області і особисто майором міліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень діючому журналісту газети «Нове життя»ОСОБА_9, який виконував обов'язки журналіста. ОСОБА_7, яка була дружиною позивача суду пояснила, що після виходу в ефір програми «Віддзеркалення»та розповсюдження ОСОБА_2 інформації стосовно спричинення співробітниками Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області і особисто майором міліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень діючому журналісту газети «Нове життя»ОСОБА_9 на її адресу стали надходити письмові погрози від невідомих, про що нею було подано заяви до Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області. Вона також підтвердила, що позивач знаходився в пригніченому стані, погрози надходили також на електронну адресу їх неповнолітньої дочки, відношення з сусідами стали негативними. Вказане призвело до моральних та фізичних страждань позивача, погіршенню відносин зі сусідами, проведенню стосовно позивача низки службових перевірок та інших негативних наслідків.

У суду немає підстав не довіряти показанням свідків, оскільки вони попереджались судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і дали свідчення, які не суперечать поясненням інших учасників процесу.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Використовуючи інформацію ОСОБА_2, як публічна особа, повинен був усвідомлювати можливі наслідки розповсюдження недостовірної інформації, настання певних наслідків для особи, щодо якої розповсюджено недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Відповідно статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до своєї гідності та часті. Гідність та честь особи є недоторканою.

Згідно зі статтею 299 ЦК України кожен має право на недоторканність своєї ділової репутації. Відповідно до зазначених норм кожен має право звернутись до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Стаття 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладає на відповідача.

Викладене вище переконливо свідчить про порушення наступних особистих немайнових прав: на повагу до гідності та честі та на недоторканність ділової репутації розповсюдженням недостовірної інформації саме про позивача відповідачем і у відповідності до статті 277 ЦК України ОСОБА_1 має право на спростування недостовірної інформації, поширення якої порушує його особисті немайнові права.

Аналіз вказаної інформації вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 висловлював не оціночне суб'єктивне судження відносно позивача ОСОБА_1, не своє особисте відношення до нього, а стверджував щодо об'єктивних чітко висловлених фактів, які можуть бути перевіреними.

При цьому відповідач не надав доказів об'єктивності розповсюдженої ним інформації.

На підставі викладеного, дослідивши усі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку. що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

За змістом статті 28 ч.4, статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої інформації.

Відповідно до ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також її ділової репутації.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо завдання позивачу моральної шкоди, виходячи з конкретних обставин справи, а саме, розповсюдженням серед громадян, які дивляться телебачення та користуються услугами мережі - інтернет шляхом образливих висловлювань, що не відповідають дійсності, порушують особисті немайнові інтереси позивача, порочать його честь, гідність і ділову репутацію, що задавало йому моральну шкоду.

Позивачем в судовому засіданні доведено спричинення йому моральної шкоди розповсюдженням відповідачами недостовірної інформації, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та його ділову репутацію.

При вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі поширенням відомостей, які не відповідають дійсності і порочать її честь, гідність та ділову репутацію, необхідно враховувати роз'яснення, які надав Пленум Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2, на його користь, моральної шкоди у розмірі 20000 грн., враховуючи моральні переживання, які перетерпів позивач, суд вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в сумі, заявленої в позову, що, як вважає суд є належною компенсацією спричиненої моральної шкоди, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Що стосується вимог позивача про надання ефірного часу ТОВ «АТН» для спростування ОСОБА_2 недостовірної інформації щодо позивача в програмі «Віддзеркалення»«Агентства телебачення новин», суд вважає, що дані вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідально до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі визначеного, суд стягує з відповідачів понесені позивачем та документально підтверджені витрати при подачі позову по оплаті судового збору, витрат на ІТЗ та витрат по оплаті експертизи.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 в програмі «Відзеркалення» «Агентства телебачення новин»ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а саме: «…сейчас, когда записываем наше интервью, мы уже опубликовали открытое письмо к прокурору области. Мы - это депутаты городского и областного совета фракции «Батькивщина», ну практически все, кроме тех, кто в отпуске или отъезде, до кого не смогли дозвониться. О том, что возмущены, как майор милиции ОСОБА_1, по моему его фамилия, просто напал на журналиста вчера ночью и нанес ему травмы, в результате того у человека смещены позвонки шеи, т.е. слава Богу, что не сломал, и этого журналиста отправили в больницу» Подлец! Ударил человека и сбежал ночью! «..Если б мальчику этому не сместили позвонки, а просто сломали позвонки, этот человек был бы калекой. Так куда этот майор ОСОБА_1, как он может так себя вести ..» и знаете, сегодня странная дата, сегодня годовщина пропажи ОСОБА_4, журналиста и в этот же день чуть не сломали шею другому журналисту, молодому человеку совсем и тоже из достаточно ершистой такой газеты»

Визнати інформацію розповсюджену ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство телебачення новин», розміщену на сайті АТН від ІНФОРМАЦІЯ_1 в 15-44 годині під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2»недостовірною, а саме:

«На следующий день -10 августа при попытке подвергнуть задержанию пикета в защиту прав работников Харьковского электротранспорта, был зверски избит журналист газеты «Наша жизнь»ОСОБА_5. Со слов участников событий, особое рвение в избиении журналиста проявил начальник сектора охраны общественного порядка Дзержинского РОВД майор милиции ОСОБА_1, активный участник системных нарушений прав человека в парке Горького в 2010 году. По свидетельству бригады врачей скорой помощи, вызванной участниками пикета, ОСОБА_5 были нанесены многочисленные травмы: ушибы грудной клетки, смещение шейных позвонков, сотрясение мозга, ОСОБА_5 был доставлен в больницу скорой и неотложной помощи.

Ночные события, в которых милиция приняла на себя функции судебной исполнительной службы, еще раз показывают, что ситуация с правами человека в нашем городе становится угрожающей. Действия сотрудников органов внутренних дел все чаще начинают выходить за рамки, установленные Конституцией и законодательством Украины. Не удивительно, что одними из первых жертв становятся журналисты -люди, которые по своему профессиональному долгу всегда находятся в гуще событий. Циничное избиение журналиста газеты «Наша жизнь»ОСОБА_5, который выполнял свой профессиональный долг, служит очередным примером насильственных действий сотрудников милиции по отношению к представителям средств массовой информации.

Мы считаем, что та жестокость, с которой сотрудники правоохранительных органов под покровом ночи расправляются с журналистами, является следствием того, что представители СМИ профессиональной деятельностью мешают выполнению противозаконных приказов по отношению к гражданам, которые отстаивают свои права. Вызывает тревогу, что в нашем городе продолжается насилие по отношению к журналистам, в то время как до сих пор остается нераскрытым исчезновение главного редактора газеты «Новый Стиль»ОСОБА_4, произошедшее ровно год назад. …Мы, от лица своих избирателей -жителей Харькова и Харьковской области, рассчитываем, что поступки сотрудников милиции, в том числе майора милиции ОСОБА_1, получат надлежащую и справедливую правовую оценку, виновные понесут предусмотренное законом наказание, а деятельность государственных органов, призванных защищать права и интересы граждан, будет возвращена в рамки закона. Мы ожидаем открытого и гласного расследования со стороны областной прокуратуры».

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію відносно позивача ОСОБА_1 таким самим способом, яким була розповсюджена недостовірна інформація, надавши товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство телебачення новин»ефірний час для спростування ОСОБА_2 недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 в програмі «Відзеркалення».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство телебачення новин» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1000 грн., витрат на ІТЗ - 120 грн., витрат по оплаті експертизи в розмірі 5640 грн., усього стягнути з кожного з відповідачів по 3380 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, записьмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії

Суддя -