Справа пр. №2/2605/6238/12
ун. №2605/16063/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2012 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Андрейчука Т.В.
при секретарі - Ліщенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 банку "Банк регіонального розвитку", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и в:
У січні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 банку "Банк регіонального розвитку" (надалі -АБ "Банк регіонального розвитку"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (надалі -ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві), ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що між АБ "Банк регіонального розвитку" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір від 01.11.2007 року №27/10-912П, відповідно до умов яких банк надав позичальнику кредит у сумі 560000,00 грн. строком на 10 років з 01.11.2007 року по 31.10.2017 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань, взятих на себе позичальником за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, ОСОБА_1 передала АБ "Банк регіонального розвитку" в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 про що було укладено відповідний іпотечний договір від 01.11.2007 року №027/ДЗ1263П, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №4433.
У зв'язку з простроченням позичальником термінів сплати кредиту, процентів за його користування АБ "Банк регіонального розвитку" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який 08.04.2011 року вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки щодо звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №7674.
Позивач стверджувала, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту безспірності заборгованості зі сплати кредиту. Так, ОСОБА_1 вважала, що АБ "Банк регіонального розвитку" мало проінформувати її про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису, і у разі відсутності заперечень з її сторони стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.
Окрім цього, на думку позивача, всупереч вимог ст.35 Закону України "Про іпотеку" та п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, виконавчий напис від 08.04.2011 року був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 без отримання доказів на підтвердження того, що боржник отримала письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та іпотечного договору на суму 1473667,50 грн., проте після спливу тридцятиденного строку не вчинила дій щодо усунення порушень, зазначених у вимозі.
З цих підстав позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 08.04.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №7674, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 власником якої є позивач, та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов свого довірителя підтримала, просила суд його задовольнити.
У судовому засіданні представники відповідача АБ "Банк регіонального розвитку" проти позову заперечували у зв'язку з його необґрунтованістю, просили суд відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні стверджувала, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому просила суд їх задовольнити.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Представник третьої особи ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомила.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, представника третьої особи ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між АБ "Банк регіонального розвитку" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір від 01.11.2007 року №27/10-912П, відповідно до умов яких банк надав позичальнику кредит у сумі 560000,00 грн. строком на 10 років з 01.11.2007 року по 31.10.2017 року (а.с.115-121).
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Для забезпечення виконання зобов'язань, взятих на себе позичальником за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, ОСОБА_1 передала АБ "Банк регіонального розвитку" в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 про що було укладено відповідний іпотечний договір від 01.11.2007 року №027/ДЗ1263П, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №4433 (а.с.93-95).
Ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
П.2.4.3. іпотечного договору від 01.11.2007 року №027/ДЗ1263П передбачено, що у випадку невиконання основного зобов'язання у терміни, встановлені договором, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.2.4.6. іпотечного договору від 01.11.2007 року №027/ДЗ1263П іпотекодержатель має право у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором чи кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Умовами іпотечного договору від 01.11.2007 року №027/ДЗ1263П визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса.
У зв'язку з простроченням позичальником ОСОБА_4 термінів сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, АБ "Банк регіонального розвитку" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який 08.04.2011 року вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки щодо звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №7674 (а.с.89).
У відповідності до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
Згідно з п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Ч.2 п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документами передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
П.1 цього Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
П.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.03.2004 року №20/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
15.12.2010 року банк надіслав позичальнику ОСОБА_4 та іпотекодавцеві ОСОБА_1 лист від 15.12.2010 року, у якому повідомляв про те, що позичальник неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у сумі 1246034,68 грн., в тому числі заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 506510,48 грн., заборгованість із сплати процентів за користування кредитом у сумі 137868,25 грн., заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом у сумі 20260,42 грн., пеня за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 178294,69 грн., пеня за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 291100,83 грн., штраф за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 56000,00 грн., штраф за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 56000,00 грн., та запропоновано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 сплатити цю суму заборгованості (а.с.89, 90-91).
08.04.2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П у сумі 1473667,50 грн., що складається з заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 506510,48 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у сумі 170895,51 грн., заборгованості зі сплати комісії за управління кредитом у сумі 20260,42 грн., пені за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 252350,76 грн., пені за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 411650,33 грн., штрафу за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 56000,00 грн., штрафу за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 56000,00 грн. (а.с.85).
Тобто позивача було повідомлено про заборгованість позичальника за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П у сумі 1246034,68 грн., а виконавчий напис було вчинено в рахунок погашення заборгованості, розмір якої уже становив 1473667,50 грн.
Наявність таких розбіжностей не свідчить про безспірний характер заборгованості, а отже, вказує на необхідність проведення додаткового дослідження та доказування її розміру.
Крім того, за умовами кредитного договору від 01.11.2007 року №27/10-912П передбачено відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Незважаючи на неможливість одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, банк у заяві про вчинення виконавчого напису нотаріуса вимагав стягнення і пені, і штрафу, на що не звернув увагу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вчиняючи виконавчий напис від 08.04.2011 року.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису від 08.04.2011 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 були відсутні підстави вважати безспірною заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором від 01.11.2007 року №27/10-912П, відтак, вказану нотаріальну дію приватним нотаріусом вчинено без дотримання вимог ст.88 Закону України "Про нотаріат", п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5.
Ст.4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства (ч.2 ст.15 ЦПК України).
Так, ч.12 ст.110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Спір про право, який грунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Ст.ст.34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.
За таких обставин, суд вважає, що нормами чинного законодавства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність позов ОСОБА_1 задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 08.04.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №7674, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності позивачеві.
У відповідності до положень ст.88 ЦПК України суд присуджує з АБ "Банк регіонального розвитку" на користь позивача судовий збір у сумі 107,30 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, Цивільного кодексу України, ст.ст.34, 36, 87, 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.3, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", п.282, п.283, п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.03.2004 року №20/5, п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 банку "Банк регіонального розвитку", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 08.04.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №7674, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 банку "Банк регіонального розвитку" (код ЄДРПОУ 19338316) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 107 (сто сім) гривень 30 (тридцять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В. Андрейчук
04.12.2012 Справа № 2605/16063/12
Судове рішення № 27801544, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 04.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2605/16063/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: