Рішення № 27800869, 22.11.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/1522/8143/12

Справа № 1522/9842/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22.11.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Турецького О.С.,

при секретарі -Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»(далі -ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ») про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнення коштів сплачених за договором, з урахуванням подвійного розміру, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, уточненим 10.10.2012 року до ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнення коштів сплачених за договором, з урахуванням подвійного розміру, вказуючи на те, що згідно Договору від 19.04.2007 року № ПВ4-191 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»зобов'язалось передати у власність позивачки новозбудоване майно (Пай) - житлову квартиру, будівельний № 759, секції № 6, жилого будинку № 4 Об'єкту будівництва, загальною площею 33,20 кв.м., на п'ятому поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договору, позивачем було повністю виконано зобов'язання та за вказане новозбудоване майно було сплачено 151, 570, 20 гривень, що на день сплати складало 30,100 доларів США.

Таким чином, як вказує представник позивачки, понесені нею витрати по Договору від 19.04.2007 року № ПВ4-191 склали 30 100 доларів США за курсом Національного банку України на день розрахунків, тому при розрахунку заборгованості слід враховувати індекс інфляції на теперішній час, тому понесені позивачем витрати становлять 240 800,00 гривень.

Відповідно до Договору №ПВ4-191 від 19.04.2007 року, терміном закінчення будівництва та здачі об'єкту в експлуатацію є 4-й квартал 2008 року, однак до теперішнього часу свої зобов'язання відповідач не виконав, а також ввів в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати недійсним договір про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнути грошові кошти сплачені за договором, з урахуванням подвійного розміру.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили. Позивач в письмовій заяві просив розглянути справу заочно без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Як випливає із матеріалів справи, згідно Договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна від 19.04.2007 року № ПВ4-191 (далі -Договір), ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»зобов'язалось передати у власність позивача новозбудоване майно (Пай) - житлову квартиру, будівельний № 759, секції №6, жилого будинку № 4 Об'єкту будівництва, загальною площею 33, 20 кв.м., на п'ятому поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 5.1. сума Договору становить 151 570 (сто п'ятдесят одна тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 20 копійок.

Позивачем повністю виконано зобов'язання та за вказане новозбудоване майно згідно квитанції № 71260 від 19.04.2007 року в ТОВ КБ «СКБ»за адресою: м. Одеса вул. Дерибасівська 10 було сплачено 151 570, 20 гривень.

Таким чином, Договір відповідає вимогам ч. 1 ст. 524 ЦК України - зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні, а також ст.99 Конституції України - грошовою одиницею України є гривня.

Посилання позивача на стягнення коштів з урахуванням того, що в день сплати коштів за Договором нею було здійснено валютно-обмінну операцію (продаж валюти USD у розмірі 30100 доларів США) не обґрунтовані та такі, що не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.4.3. Договору № ПВ4-191 від 19.04.2007 року, термін закінчення будівництва та здача об'єкту в експлуатацію є 4-й квартал 2008 року, однак до теперішнього часу свої зобов'язання відповідач не виконав.

Відповідач по справі при укладенні договору навмисно ввів в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, тобто розірвання Підприємством згідно п.7.2. Договору в односторонньому порядку з поверненням Пайовику сплачених ним грошових коштів, зменшених на суму штрафу, що становить 20 відсотків сплаченої суми. Відшкодування Пайовику будь-яких збитків при цьому не здійснюється, а Пай Пайовику не передається.

Відповідно до ч. 1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідач навмисно здійснив дії та зазначив у договорі умови, які ввели в оману позивача щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін з метою отримання грошей та невиконання будь-яких обов'язків зі свого боку. Відповідачем не виконано жодної умови договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

Частина 2 ст. 230 ЦК України передбачає, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та в'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлює ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, як чітко вказує ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання зобов'язання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати позивача на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 200,00 (двісті) гривень.

Отже, з відповідача по справі ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 200 (двісті) гривень.

Також з відповідача ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»підлягає до стягнення сума недоплаченого позивачем судового збору в дохід держави у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) гривня 40 копійок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнення коштів сплачених за договором, з урахуванням подвійного розміру є законними та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнення коштів сплачених за договором, з урахуванням подвійного розміру -задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір про пайову участь у будівництві нерухомого майна від 19.04.2007 року №ПВ4-191.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»(код ЄДРПОУ 33567663) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер : НОМЕР_1) суму коштів, сплачених за Договором про пайову участь у будівництві нерухомого майна від 19.04.2007 року №ПВ4-191 з урахуванням подвійного розміру у розмірі 303 140 (триста три тисячі сто сорок) гривень 40 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»(код ЄДРПОУ 33567663) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер : НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 200,00 (двісті) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ»(код ЄДРПОУ 33567663) в дохід держави судовий збір у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) гривня 40 копійок.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

Суддя: О.С.Турецький

22.11.2012