Рішення № 27800112, 28.11.2012, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Пр. по справі № 2/0532/1526/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницькоі Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю представника відповідача: ОСОБА_2

за участю 3-ї особи: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначив, що 07 травня 2009 року на перехрещенні пр. Шахтобудівників з бул. Шевченка з вини відповідача, який керував автомобілем «ЗАЗ DAEWOO» д/н НОМЕР_3, не маючи при цьому договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, сталась ДТП. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та під його керуванням.

Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП підтверджується постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 01.06.2009 року, у відповідності до якого він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в доход держави в сум 340 грн. У відповідності до висновку спеціаліста-автотоварознавця №640 розмір матеріального збитку становить 17999, 29 грн. в т.ч. 3000 грн. ПДВ. Особисто винуватцем ДТП шкода потерпілому відшкодована не була, тому власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про відшкодування шкоди.

Оскільки відповідно до пп. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону, «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач здійснив виплату відшкодування ОСОБА_3 в сумі 14 999, 29 грн., крім того позивачем були понесені додаткові витрати, пов*язані з оплатою послуг аварійних комісарів, оцінкою завданої шкоди.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов*язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та скоїв ДТП.

У відповідності до ст.. 1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розміри виплаченого відшкодування, але незважаючи на надіслані відповідачу листи з вимогою про компенсацію понесених витрат в добровільному порядку, але вони були залишені ним без відповіді. Тому позивач вимушений був звернутися до суду з позовом. Просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат: суму сплаченого відшкодування 11 150,83грн., витрати з надання послуг аварійного комісара-395,09 грн. та 85 грн.00 коп., витрати за послуги з надання правової допомоги 2000 грн. та судові витрати 214 грн.60 коп.

Представник позивача за контрактом про надання правової допомоги ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив, що розмір матеріальної шкоди, що була завдана відповідачем ОСОБА_3 був встановлений у відповідності до висновку № 640, виконаного на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 р. за № 142/5/2092 та складає 17999,29 грн. з урахуванням ПДВ. Відшкодовано позивачем потерпілому 14 999,29 грн. Саме зазначену суму просив стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача за послуги аварійних комісарів 395,09 грн., 85 грн., за надання юридичних послуг у відповідності до контракту 2000 грн., та судові витрати в сумі 214,60 грн.

Відповідач до судового засідання не з*явився, у відповідності до заяви його представника ОСОБА_2 про день слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідач не згодний з сумою матеріальної шкоди, оскільки автомобіль ОСОБА_3 до ДТП вже знаходився у пошкодженому (аварійному стані), експерт встановив розмір матеріальної шкоди на підставі лише показань власника ДТЗ, сподіваючись на їх достовірність без наявності достовірних даних, зокрема даних про попередні ушкодження транспортного засобу які мали місце до ДТП, вважає, що висновок товарознавчого дослідження не може братися судом до уваги, оскільки не є судовою експертизою, та позивачем не доведено факт заподіяння зазначеної шкоди ОСОБА_3 саме відповідачем. Крім того, не згодний з частиною позову щодо стягнення 2000 грн. за надання юридичних послуг, оскільки розрахунок зроблений на підставі п.1.1. додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, оскільки у відповідності до постанови КМУ від 22.02.2012 року № 127 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590»п.1.1 був виключений, крім того, позивач має штат юристів та в нього відсутні підстави звертатися для надання юридичних послуг до іншої особи. Просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3, залучений до участі у справі ухвалою суду від 18.10.2012 року, підтримав позовні вимоги, пояснив, що його автомобіль був пошкоджений внаслідок вказаної ДТП, винним в якій був визнаний відповідач, раніше його автомобіль не пошкоджувався. Оскільки його відповідальність під час керування автомобілем була застрахована у відповідності до страхового полісу, а відповідальність відповідача застрахована не була, після ДТП від звернувся до позивача, який відшкодував заподіяну йому відповідачем шкоду в сумі 14 999,29 грн., та сплатив за послуги аварійних комісарів.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.

Так, судом встановлено, що 07 травня 2009 року в м. Донецьку на перехрещенні пр. Шахтобудівників з бул. Шевченка з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомобілем «ЗАЗ DAEWOO» д/н НОМЕР_3, не маючи при цьому договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, сталась ДТП. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП підтверджується постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 01.06.2009 року (а.с. 9), у відповідності до якого він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в доход держави в сум 340 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрав законної сили є обов'язковою для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок, вина ОСОБА_4 не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її провині.

У відповідності до висновку спеціаліста - автотоварознавця № 640 від 26.05.2009 року розмір матеріального збитку, завданого ДТП становить 17999, 29 грн. (а.с.10- 26). Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що автомобіль ОСОБА_3 вже був пошкоджений до ДТП, але цей факт не відображений експертом в дослідженні, оскільки це ствердження нічим не підтверджено. Крім того, суд також не бере до уваги факт невизнання відповідачем суми матеріальної шкоди, оскільки дослідження № 640 не є висновком експерта, оскільки представник позивача в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи не заявляв. В той же час, експертне -товарознавче дослідження виконане на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 р. за № 142/5/2092, тому суд при встановленні вартості заподіяної шкоди приймає до уваги саме висновок фахівця № 640 від 26.05.2009 року, у відповідності до якого вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого автомобілю складає 17 999, 29 грн.

Особисто винуватцем ДТП шкода потерпілому відшкодована не була, тому власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про відшкодування шкоди (а.с.4).

У відповідності до пп. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У відповідності до ст.. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров*ю та майну 3-х осіб під час ДТП. Ст. 29 Закону передбачено, що у зв*язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов*язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У зв*язку з настанням події, передбаченої пп. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону, у відповідно до встановленого п.п 9.2. ст.. Закону ліміту відповідальності, 07.08.2009 року позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 14 999 грн. 29 коп. та 395,09 грн. , що підтверджується копіями наказів № 1927 від 07.08.2009 року (а.с.6), № 2119 від 02.09.2009 р. (а.с.7) та платіжних доручень № 3000 від 10.08.2009 року (а.с.19) та № 3287 від 02.09.2009 р. (а.с.20), крім того, було сплачено за послуги аварійного комісару 85 грн. (а.с.21).

У відповідності до ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував матеріальну шкоду, зазначена сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі в сумі 14999, 29 грн., 395, 09 грн. та витрати з надання послуг аварійного комісара в сумі 85 грн..

У відповідності до контракту про надання правової допомоги № 38 від 07.04.2009 року (а.с.26) позивачем надане доручення з надання юридичної допомоги на ім*я ФОП ОСОБА_1, та на виконання контракту перерахована оплата в загальній сумі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2490 від 28.05.2012 року (а.с.22). Зазначений розрахунок проведений у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 22.02.2012 року № 127 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590», до заяви доданий розрахунок витрачених нормо годин (а.с.18) у відповідності до якого вартість правової допомоги з урахуванням граничних розмірів компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних справ становить 2 253, 25 грн. Але оскільки між сторонами договором передбачено, що нижчий граничний розмір оплати правової допомоги залежно від ціни позову складає 2000 грн. та саме зазначена сума перерахована позивачем за надання юридичних послуг (а.с.22), суд вважає, що вказані витрати також підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, а саме сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 214, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 1166, 1188, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 23, п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 60, 84, 79, 88, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування в порядку регресу витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, інн. НОМЕР_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154 м. Київ-154, Русанівський бульвар, 8) п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва МФО 322313 і.к. 21647131 страхове відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14999 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 29 коп., витрати за послуги аварійних комісарів- 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 09 коп. та 85 грн., витрати на правову допомогу- 2000(дві тисячи) грн., судові витрати в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 603 коп., а всього суму - 17 693 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн.. 98 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: Л.І.Хмельницька