Рішення № 27792414, 27.11.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/1895/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря - Тріфонової С.О.

представника позивача - ОСОБА_2

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики, індексу інфляції за час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, процентів та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 808 800 гривень, три процента річних від простроченої суми у розмірі 24 721 гривня 31 копійка, процентів від суми позики у розмірі 97 313 гривень 49 копійок, судового збору у розмірі 3 306 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 800 000 гривень, які зобов'язався повернути у строк до 1 вересня 2011 року, про що було складено розписку. В обумовлений між сторонами строк відповідач суму боргу не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 808 800 гривень. Крім того, посилаючись на вимоги ст. 1048 ЦК України, просить стягнути проценти за договором позики, розмір яких визначає на рівні облікової ставки НБУ, які вираховує у розмірі 97 313 гривень 18 копійок, у тому числі, вказуючи на положення ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача за порушення грошового зобов'язання три проценти річних від простроченої суми, які вираховує у розмірі 24 721 гривня 31 копійка, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 27 листопада 2012 року відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_3 повернуто зайво сплачену суму судового збору у розмірі 87 гривень

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторне не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав.

Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 169 ч. 4, 224, 225 ч. 1 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, які свідчать про правовідносини, які склалися між сторонами.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, послався на обставини, викладені у позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 1046 - 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або цінні речи, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

При цьому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, між сторонами 12 лютого 2011 року було укладено договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_4 взяв у позивача ОСОБА_3 800 000 гривень (в еквіваленті 100 000 доларів США) із зобов'язанням повернення у термін до 01 вересня 2011 року, що підтверджується розпискою відповідача (а.с. 15 зв.).

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

Вищезазначене встановлює ст. 1049 ЦК України, якою передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику, зокрема, грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у порушення вимог ст.ст. 526, 1049 ЦК України відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, вчасно суму боргу позивачу не повернув, на день розгляду справи судом борг відповідача перед позивачем склав 800 000 гривень.

Відповідачем під час розгляду справи вимог щодо оспорювання договору позики не заявлено.

Таким чином, вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача процентів за договором позики, суд виходить з наступного.

Так, згідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При таких обставинах, враховуючи, презумпцію безоплатності окремих видів договорів, яка передбачена ч. 2 ст. 1048 ЦК України, суд дійшов до висновку про те, що спірний договір, укладений між сторонами у справі є оплатним, оскільки сума договору позики перевищує п'ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Так, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку суми боргу станом на 13 вересня 2012 року, розмір процентів, які розраховані позивачем становить: за період з 13 лютого 2011 року по 22 березня 2012 року - 68 624 гривні 66 копійок, за період з 23 березня 2012 року по 13 вересня 2012 року - 28 688 гривень 52 копійки (а.с. 6).

При цьому розрахунок процентів від суми позики розраховано позивачем в порядку ст. 1048 ЦК України на рівні облікової ставки НБУ, яка відповідно до постанови правління НБУ № 377 від 09 серпня 2010 року з 10 серпня 2010 року становила - 7,75% річних, відповідно до постанови правління НБУ № 102 від 12 березня 2012 року з 23 березня 2012 року становила - 7,5% річних.

У зв'язку з цим вимоги позивача про стягнення процентів за договором позики за період з 13 лютого 2011 року по 13 вересня 2012 року підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 97 313 гривень 18 копійок, в межах заявлених позовних вимог.

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позику, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку суми боргу станом на 13 вересня 2012 року, рівень інфляції визначений позивачем на підставі довідки Головного управління статистики в АР Крим ДССУ від 29 серпня 2012 року у розмірі 101,1% за період з вересня 2011 року по серпень 2012 року (а.с. 21 - 23), у зв'язку з чим сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення становить 808 800 гривень, сума розрахованих відповідно до ст. 625 ЦПК України трьох процентів річних від простроченої суми становить 24 721 гривня 31 копійка, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 219 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 1046, 1048, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224 - 226, 228 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення у розмірі 808 800 (вісімсот вісім тисяч вісімсот) гривень, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 24 721 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять одну) гривню 31 копійку, проценти за договором позики у розмірі 97 313 (дев'яносто сім тисяч триста тринадцять) гривень 18 копійок, судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень, а всього 934 053 (дев'ятсот тридцять чотири тисячі п'ятдесят три) гривні 49 копійок.

Рішення суду, постановлене при заочному розгляді справи, може бути переглянуте Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова