Постанова № 27786857, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2012 року № 2а-8781/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Івнині М.В., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»

до 1) Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС;

2) Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ»(надалі -позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (надалі -відповідач 1, податковий орган) та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (надалі -відповідач 2) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2012 року № 0000082310, зобов'язання відшкодувати з Державного бюджету України суми податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивач має право на податковий кредит з ПДВ, що утворився внаслідок операцій з імпорту товару, відповідно протилежні висновки податкового органу вважає протиправними, а спірне рішення -неправомірним.

Також представник позивача звернув увагу суду на бездіяльність податкового органу щодо надання висновку про відшкодування сум ПДВ з Державного бюджету України, які були заявлені позивачем у податкових деклараціях за вересень-листопад 2011 року та про необхідність стягнення таких сум через другого відповідача.

Відповідач 1 позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки підприємства було встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ, а пізніше сум бюджетного відшкодування з цього податку, оскільки ввезений позивачем товар оподатковується за нульовою ставною ПДВ, відповідно позивач не має право на податковий кредит, а тому спірне рішення є правомірним.

Вважаючи необґрунтованими доводи позивача щодо надання висновку про відшкодування сум ПДВ представник податкового органу зазначив, що враховуючи значний обсяг господарських операцій позивача з численними контрагентами, зважаючи на необхідність проведення повної перевірки правомірності заявлених підприємством сум, роботи щодо надання такого висновку ведуться.

Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за вересень 2011 року (від 18.10.2011р. № 9008763632), заявою та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача складає 2 088 620.00грн.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року (від 17.11.2011р. № 9011305035), заявою та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок Позивача складає 3 156 547.00грн.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року (від 19.12.2011р. № 9012524555), заявою та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок Позивача складає 3 083 169.00грн.

В період з 23 по 31 травня 2012 року посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року у сумі 2 088 620.00грн., за жовтень 2011 року у сумі 3 156 547.00грн. та за листопад 2011 року у сумі 3 083 169.00грн.

За результатами перевірки складено Акт від 31.05.2012р. № 482/40-40/23-20/20050164 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано про порушення Позивачем :

1. п.187.8 ст.187, п.198.2, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V, п.7 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та безпідставне віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені перевіркою за вересень 2011 року в розмірі 257 321.00грн. та за жовтень 2011 року в розмірі 130 203.00грн. та підлягають зменшенню;

2. п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та завищення сум від'ємного значення податку на додану вартість, які включається до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2011 року в розмірі 257 321.00грн. та за жовтень 2011 року в розмірі 130 203.00грн. та підлягають зменшенню;

3. п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 257 321.00грн. та за листопад 2011 року в розмірі 130 203.00грн. та підлягають зменшенню.

В п.4 розділу 4 Акту стосовно достовірності заявленого ПрАТ «Бліц-Інформ»бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за вересень 2011 року в розмірі 2 088 620.00грн., по декларації за жовтень 2011 року в розмірі 2 899 226.00грн., по декларації за листопад 2011 року в розмірі 2 952 966.00грн. та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 3 494 170грн. по декларації за липень 2011 року (від 17.08.2011р.) вказано, що висновки будуть здійснені після проведення заходів, передбачених чинним законодавством.

За результатами перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України Позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012р. № 0000082310, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 257 321.00грн. за жовтень 2011 року та на суму 130 203.00грн. за листопад 2011 року, а також зобов'язано сплатити штрафні санкції у сумі 193 762.00грн.

Як встановлено судом, підставою для винесення спірного рішення стало віднесення позивачем сум ПДВ, що були сплачені митному органу, у вересні 2011 року в розмірі 129 013,9грн. та 128 307,36 грн. і в жовтні 2011 року в розмірі 130 203,09 грн.

Ці суми ПДВ було сплачено митному органу по товарах, що ввозились на митну територію України під кодами української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) визначеними п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»№2097-ХИ від 05.02.1992р. (у редакції, що діяла на момент здійснення вказаної операції, далі - Закон «Про Єдиний митний тариф»).

Вказані суми ПДВ були сплачені та віднесені до складу податкового кредиту:

- вересня 2011 року на підставі вантажно-митних декларацій № 100190000/2011/367855 від 13.09.2011р. та №100190000/2011/368680 від 28.09.2011р. по придбаній фарбі друкарській (код УКТ ЗЕД 32151900), сума ПДВ при цьому складає, відповідно, - 129 013.90 грн. та 128 307.36 грн.;

- жовтня 2011 року на підставі вантажно-митної декларації № 100190000/2011/369698 від 18.10.2011р. по придбаній фарбі друкарській (код УКТ ЗЕД 32151900), сума ПДВ при цьому складає - 130 203.09 грн.;

- листопада 2011 року на підставі вантажно-митних декларацій № 100190000/2011/370420 від 02.11.2011р. та № 100190000/2011/371982 від 29.11.2011р. по придбаній фарбі друкарській (код УКТ ЗЕД 32151900, 32151100), сума ПДВ при цьому складає, відповідно, 127 788.87грн. та 122 894.11грн.

Вважаючи неправомірними такі дій підприємства, представник відповідача 1 вказує, що в згідно з п.7 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено тимчасове, до 1 січня 2015 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, які згідно з вказаними митними деклараціями ввезені Позивачем, а тому вказані суми ПДВ, сплаченого за цими митними деклараціями, не можуть враховуватись при визначенні суми податкового кредиту та відшкодування ПДВ.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вантажно-митні декларації підтверджують здійснення митного контролю Київською регіональною митницею, сплату позивачем ПДВ в сумі 387 524,35 грн., митних зборів та інших платежів при митному оформленні фарби на користь митного органу. При цьому вантажно-митні декларації № 100190000/2011/367855, №100190000/2011/368680, № 100190000/2011/369698, № 100190000/2011/370420 та № 100190000/2011/371982 є дійсними документами, які підтверджують право позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

Пунктом 7 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в редакції із змінами, внесеними Законом України від 7 липня 2011 року N 3610-VI, визначено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість: операції з ввезення товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", для використання у власній виробничій діяльності; операції з постачання товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Відповідно до пп. "о" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" звільнення від сплати мита до 1 січня 2015 року групи товарів, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди, зокрема, 3215190000 - Фарба друкарська, крім чорної.

З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що звільнення від ПДВ може застосовуватись тільки щодо операцій з постачання товарів, зокрема, фарби друкарської, крім чорної за кодом УКТ ЗЕД 3215190000, які мають відповідне цільове призначення та використовуються у видавничій та книговидавничій діяльності.

Таким чином, враховуючи, що митними деклараціями № 100190000/2011/367855, №100190000/2011/368680, № 100190000/2011/369698, № 100190000/2011/370420 та № 100190000/2011/371982, які надані позивачем, підтверджується ввезення на митну територію фарби та їх митне оформлення, а сплата ПДВ у сумі 387 524,35 грн. за вказаними ВМД підтверджується платіжними дорученнями, то суд приходить до висновку про виконання позивачем вимог законодавства України щодо сплати ПДВ та митних платежів при імпорті товарів.

Приписами п. 37.1 ст.37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ні митний, ні податковий органи не визначили інші суми податкового зобов'язання позивача згідно ВМД № 100190000/2011/367855, №100190000/2011/368680, № 100190000/2011/369698, № 100190000/2011/370420 та № 100190000/2011/371982.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Приписи п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для отримання права на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у платника податку виключно у випадку підтвердження його, зокрема, митними деклараціями, а також сплатою податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України одним з принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно сплатив суму ПДВ у розмірі 387 524 грн. за ВМД № 100190000/2011/367855, №100190000/2011/368680, № 100190000/2011/369698, № 100190000/2011/370420 та № 100190000/2011/371982, а тому мав право включити вказану суму податку на додану вартість до податкового кредиту за вересень-листопад 2011 року.

З вказаних вище підстав суд вважає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на суму 257 321,00 грн. та листопад 2011 року в розмірі 130 023,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 193 762,00 грн. прийнято з порушенням вимог Податкового Кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Оцінюючи позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування ПДВ за вересень-листопад 2011 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу положень п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу, а і в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані до відповідача 1 податкові декларації з податку на додану вартість за вересень-листопад 2011 року із розрахунками суми бюджетного відшкодування, а також заявами про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Приписи п. 200.11 ст. 200 ПК України визначають, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Акті від 31.05.2012р. № 482/40-40/23-20/20050164, висновки щодо достовірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування по деклараціях за вересень-жовтень 2011 року будуть здійснені пізніше, після проведення заходів, передбачених законодавством.

Разом з тим, судом встановлено, що на час розгляду даної справи податковим органом взагалі не було проведено ані камеральної перевірки, передбаченої 200.10 ст. 200 ПК України, ані документальної позапланової виїзної перевірки, передбаченої п. 200.11 ст. 200 Кодексу щодо надання згаданого висновку, що є порушенням вказаних норм та унеможливлює визначити вірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку про необхідність з метою повного захисту прав та інтересів ПрАТ «Бліц-Інформ»зобов'язати ОДПІ у встановлений Податковим кодексом строк провести перевірку щодо відшкодування на користь ПрАТ «Бліц-Інформ»податку на додану вартість за вересень-листопад 2011 року відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за вересень-листопад 2011 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач 1 як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, позивач не обґрунтував в достатній мірі правових підстав для стягнення сум ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС від 18.06.2012 року № 0000082310.

Зобов'язати Окружну державну податкову службу -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України у відповідності до вимог законодавства провести перевірку підтвердження права щодо відшкодування на користь Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 2 088 620,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 3 156 547,00 грн. та за листопад 2011 року у сумі 3 083 169,00 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за вересень 2011 року від 18.10.2011р. № 9008763632, за жовтень 2011 року від 17.11.2011р. № 9011305035 та за листопад 2011 року від 19.12.2011р. № 9012524555.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.