Ухвала суду № 27786809, 28.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 листопада 2012 рокум. Київ№ 2а-14851/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Огурцова О.П., при секретарі судового засідання Покотило М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантрембуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними висновків відповідача, які відображені в акті перевірки № 760/22-4/32916930 від 26.09.2012за участю:

представника позивача: Шестопала А.О. (довіреність б/н від 23.10.2012)

представника відповідача: Цюрупи Д.А. (довіреність № 8396/9/10-209 від 07.08.2012)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТРЕМБУД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними висновків відповідача, які відображені в акті перевірки № 760/22-4/32916930 від 26.09.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 28.11.2012 представником відповідача було заявлено клопотання щодо закриття провадження у справі з огляду на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2012 заперечив проти закриття провадження у справі, водночас не зміг навести суду належного обґрунтування, яким саме чином висновки відповідача, які відображені в акті перевірки № 760/22-4/32916930 від 26.09.2012 порушують його права та інтереси.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними висновки відповідача, які відображені в акті перевірки № 760/22-4/32916930 від 26.09.2012

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Таким чином акт перевірки та його висновки не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що як власне акт перевірки, так і висновки викладені в ньому контролюючим органом не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТРЕМБУД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними висновків відповідача, які відображені в акті перевірки № 760/22-4/32916930 від 26.09.2012.

2.Попередити позивача, що відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Ухвалу направити сторонам.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов