Постанова № 27786566, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року 10:22 № 2а-14568/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гудзера Т.С. (довіреність від 18.01.2012 р.)

від відповідача: Калашникова О.В. (довіреність від 31.05.2012 р. № 1041/9/10-114)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПСпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011910 від 15.06.2012,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011910 від 15.06.2012, відповідно до якого за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, на позивача накладено штраф у розмірі 60 000 грн.

Позивач зазначає, що за результатами перевірки стану збереження майна позивача, на яке ДПІ поширено режим податкової застави, 30.05.2012 р. ДПІ складено акт, відповідно до якого встановлено відсутність майна, включеного до акту опису від 07.10.2011 р., а саме автомобіля TOYOTA модель Camri, 2004 року випуску, який реалізований згідно з договором та довідкою-рахунком № 085448 від 18.10.2011 р., відповідно до якого автомобіль проданий за 60 000 грн. ОСОБА_3

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, акту опису майна він до цього часу не отримував, не дивлячись навіть на звернення позивача до ДПІ. При цьому, як зазначає позивач, від ДПІ позивач не отримував жодних звернень щодо виділення майна у податкову заставу, надання документів щодо наявного у позивача майна, а також будь-яких повідомлень про проведення опису майна, який проведений без запрошення та участі представників позивача.

Тобто, як вважає позивач, опис майна проведений з порушенням встановлених законом правил та процедур і не може з цих підстав бути визнаний законним, а отже обмеження щодо реалізації майна, визначеного у такому акті опису, не можуть поширюватися на вищезгаданий автомобіль, а відтак застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Позивач також зазначає, що з рішення ДПС у м. Києві вбачається, що до складу описаного майна включено також автомобіль марки Мерседес-Бенц S450L4M, балансова вартість якого складає 579 941,94 грн., яка є достатньою для забезпечення виконання позивачем грошового зобов'язання, а тому на відчужений автомобіль TOYOTA взагалі безпідставно поширено право податкової застави.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою від 26.10.2012 р. відкрито провадження у справі. Зазначена ухвала отримана ДПІ 05.11.2012 р. Згідно із зазначеною ухвалою, крім іншого, від ДПІ витребувано: заперечення проти позову (за наявності) та всі матеріали і пояснення, що на думку відповідача матимуть значення для розгляду даної справи, а також ті, що були прийняті до уваги у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення; картку особового рахунку за визначеними позивачу грошовими зобов'язаннями; акт перевірки та рішення ДПІ відповідно до яких позивачу визначено грошові зобов'язання за порушення у сфері ЗЕД, а також -докази їх направлення та вручення позивачу; докази призначення податкового керуючого, визначеного в акті опису майна; докази надіслання позивачу пропозицій про надання майна у податкову заставу та власне звернення з цього приводу; документальні підтвердження відмови позивача від надання майна у податкову заставу; акт опису майна у податкову заставу; докази вручення/надіслання позивачу акту опису майна позивачу; документальні відомості щодо реєстрації обтяження майна, визначеного в акті опису.

В судовому засіданні представник ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, зазначив, що вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000442202 від 15.03.2011р. позивачу визначено зобов'язання із сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 137 965,00 грн.

Зазначене рішення у судовому порядку не оскаржувалось.

Як встановлено у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2011 р. по справі № 2а-17275/11/2670 про стягнення з ТОВ «СКБ Сухіна»зазначених санкцій, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р., ТОВ «СКБ Сухіна»самостійно сплачено в період 22.04.11р., 30.05.2011р., 29.06.2011р.,07.10.2011р. штрафні санкції у розмірі - 40 000,00 грн.

Згідно з вищезгаданою постановою суду з ТОВ «СКБ Сухіна»стягнуто 97 965 грн.

Як зазначено в рішенні ДПС у м. Києві від 20.08.2012 р. № 5081/10/12-314 (про результати розгляду скарги на спірне рішення) податкову вимогу від 05.04.2011 р. № 4147 та рішення від 05.04.2011 р. № 4147 про опис майна у податкову заставу отримані 13.04.2011 р. представником підприємства Тесля К.З.

Зазначені обставини не заперечуються та визнаються сторонами.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (податковим керуючим Гладких О.В.) проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за результатами якої складено акт перевірки від 30.05.2012 р. № 01/19-137 (далі - Акт перевірки).

В Акті зазначено про те, що у зв'язку з описом майна позивачем добровільно не було надано перелік активів, щодо чого позивач заявляє, що йому навіть не пропонувалось надати перелік активів.

В рішенні ДПС у м. Києві зазначено, що листом ДПІ від 03.10.2011 р. № 21172/1024-120 позивача було повідомлено про наявність заборгованості у розмірі 112 965 грн. та про підписання 07.10.2011 р. об 10-00 год. акту опису майна, отримання якого (листа/запрошення) категорично заперечується позивачем та доказів щодо надіслання/вручення якого позивачу не надано і під час розгляду справи.

У зв'язку з цим, як зазначено в Акті перевірки, відповідно до наказу № 1043 від 24.12.2010 р., ДПІ складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 23/24-214 від 07.10.2011 р. Акт складений за даними ДАІ. До Акту опису включено два автомобілі: (1) автомобіль TOYOTA Camri та (2) автомобіль Мерседес-Бенц S450L4M.

Як зазначено в Акті перевірки, податкова застава зареєстрована в реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11698400 від 07.10.2011 р. Витяг з реєстру обтяжень, як зазначено у вищезгаданому рішенні ДПС у м. Києві направлено позивачу 15.10.2011 р., який, як стверджує позивач та на спростовано ДПІ, отримано лише 21.10.2010 р.

Під час перевірки встановлено відсутність включеного до акту опису вищезгаданого автомобіля TOYOTA модель Camri 2004 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2. Відчуження майна підтверджується копією договору та наданою до перевірки довідкою-рахунком № 085448 від 18.10.2011 р., згідно якими автомобіль проданий фізичній особі за 60 000 грн., що, на думку ДПІ, свідчить про порушення ТОВ «СКБ «Сухіна»ст. 92 ПК України, а саме -здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 14.1.39. ПК України до грошових зобов'язань платників податків належать, зокрема, санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, згідно із цією нормою, податкове зобов'язання є одним з видів грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до п/п. 14.1.265. ПК України під штрафною санкцією (фінансовою санкцією, штрафом), розуміються, зокрема, штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п/п. 14.1.175. ПК України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п/п. 14.1.155. ПК України, податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що штрафні санкції за порушення у сфері ЗЕД є одним з видів грошових зобов'язань платників податків, які, у разі їх несплати у встановлений строк, набувають статусу податкового боргу, погашення якого забезпечується податковою заставою.

В даному випадку позивачем не заперечується та підтверджується вищезгаданою постановою суду, що грошові зобов'язання (штрафні санкції за порушення у сфері ЗЕД), визначені у вищезгаданому рішенні ДПІ, не були своєчасно сплачені у повному обсязі у зв'язку з чим набули статусу податкового боргу.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що згідно з п. 88.1. ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п. 88.2. ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п/п. 89.1.2. ПК України).

Відповідно до п. 89.2. ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (п. 89.6. Кодексу).

В контексті наведеного, слід додати, що відповідно до п. 2.10. Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1043 та зареєстрованого в Мінюсті України 30.12.2010 р. за № 1438/18733, опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.

Пунктом 89.3. ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих, якими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 89.8. ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

При цьому, згідно з п. 89.4. ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно до п. 2.5. Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, яке затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1039 та зареєстровано в Мінюсті України 30.12.2010 р. за № 1434/18729, для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 2.6. цього Положення підставою для оформлення вказаного повідомлення є погоджене керівником (заступником керівника) за місцем обліку платника податків подання податкового керуючого, в якому зазначається обґрунтування необхідності проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 3.1. зазначеного Положення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків.

При цьому, згідно з п. 3.2. цього Положення податковий керуючий повинен пред'явити платнику податків копію наказу органу державної податкової служби про призначення податковим керуючим такого платника податків.

За змістом цього Положення перевірка збереження майна проводиться у присутності платника податків.

Відтак, в силу наведених вище норм податкового законодавства: (1) платник податків має право бути присутнім під час здійснення опису майна; у зв'язку з цим (2) платник податків має бути повідомлений податковим органом про час опису майна у податкову заставу; (3) у разі відмови платника податків від опису від опису майна, на підтвердження наведеного податковим органом (4) складається акт відмови від опису майна у податкову заставу; (5) лише у разі відмови платника від підписання акту опису та складання ДПІ акту про відмову від підписання акту опису майна, (6) опис здійснюється за участю понятих; (7) за наявності кількох предметів, з яких один має меншу вартість, а інший (неподільний) більшу вартість, ніж сума податкового боргу, (8) до складу майна, на яке поширюється податкова застава, включається те майно, яке забезпечує повне погашення податкового боргу, тобто, в даному випадку, до акту опису включається те неподільне майно, яке має більшу вартість; (9) платник податків має право отримати копію акту опису майна; (10) для цілей проведення перевірки стану збереження майна, податковим керуючим складається подання, яке (11) погоджується керівником (заступником керівника) органу ДПС. На підставі зазначеного подання складається (12) повідомлення платнику податків. Про проведення перевірки платник попередньо (13) повідомляється податковим органом. Безпосередньо при проведенні перевірки (14) платнику надається наказ про призначення податкового керуючого та повідомлення про проведення перевірки.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, ДПІ безпідставно включено до складу майна, на яке поширюється податкова застава, автомобіль TOYOTA модель Camri, чим безпідставно обмежено права власника на зазначене майно. Опис майна та перевірка стану його збереження проведені з порушенням наведених вище правил та процедур. Включення до складу майна, на яке поширюється право податкової застави, вищезгаданих автомобілів проведено протиправно, а акт перевірки стану збереження майна є доказом отриманим з порушенням закону та не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Так, як вже зазначалося вище, до складу опису майна включено два автомобіля, а саме -TOYOTA, який, як зазначає ДПІ, оцінений при продажу фахівцем-автотоварознавцем у 60 000 грн., що не покривало розмір податкового боргу, та - Мерседес-Бенц S450L4M, вартість якого за даними бухгалтерського обліку, наданим позивачем та не спростованими ДПІ, складала 579 941,84 грн. та, відповідно, покривала розмір податкового боргу.

Враховуючи наведене, беручи до уваги розмір податкового боргу, виходячи з положень п. 89.2. ПК України в кореспонденції з п. 89.6. ПК України, суд приходить до висновку про безпідставність включення до акту опису та поширення режиму податкової застави на автомобіль TOYOTA, вартість якого не покривала розміру податкового боргу, оскільки до акту опису майна було включено також автомобіль Мерседес-Бенц, вартість якого покривала розмір податкового боргу, що, відповідно, в силу наведених вище норм, не передбачає поширення режиму податкової застави на інше (додаткове) майно позивача, у т.ч. на вищезгаданий автомобіль TOYOTA.

Відтак, оскільки ДПІ було безпідставно поширено режим податкової застави на автомобіль TOYOTA, позивач не може вважатися таким, що був обмежений у здійсненні права власності на цей автомобіль, а відтак не був обмежений у праві його реалізації, що виключає застосування до нього санкцій на підставі п. 124.1. ПК України.

Крім того, під розгляду справи ДПІ не доведено направлення/вручення позивачу повідомлення про опис майна, внаслідок чого останній був позбавлений права на участь в описі майна.

При цьому, з боку ДПІ також не надано будь-яких доказів складання акту відмови позивача від опису майна, на що (відмову добровільно виділити майно до складу податкової застави) ДПІ посилається в акті перевірки (за відсутності доказів надіслання такого повідомлення) та складання якого (акту відмови) є передумовою здійснення опису майна без участі платника та за участю понятих, що, у сукупності з вищенаведеним, вказує на незаконність проведення опису майна без участі позивача.

В контексті наведеного судом також враховується, що в самому акті опису вартість майна, яке включено до акту опису, взагалі не визначена, ні за даними бухгалтерського обліку, ні за результатами оцінки, що є порушенням порядку проведення опису майна, визначеного наведеними вище нормами ПК України, та вказує на невідповідність акту опису вимогам законодавства.

Оскільки ДПІ порушено правила та процедури опису майна, акт опису не може вважатися законним та, відповідно, незаконним актом не може бути легалізовано режим податкової застави на включене до цього акту майно, що, у свою чергу, вказує на протиправність поширення режиму податкової застави на майно, включене до такого акту, у зв'язку з чим це майно є вільним від обмежень та його відчуження не може спричиняти накладання на позивача санкцій, передбачених п. 124.1. ПК України.

При цьому, суд враховує, що акт опису майна не був наданий позивачу станом на день реалізації автомобіля, внаслідок чого останній не міг знати про його наявність та, відповідно, про наявність можливих обмежень (навіть за умов їх законності), щодо наявності яких (обмежень) позивач отримав витяг з реєстру обтяжень лише 21.10.2011 р. (після здійснення угоди з продажу автомобіля), який (витяг), до того ж, не містив передбаченої деталізації майна, яке було включено до акту опису майна, що, у сукупності з вищенаведеним, додатково вказує на відсутність підстав для застосування до позивача положень п. 124.1. ПК України.

Доказів надання позивачу акту опису не надано і станом на час розгляду справи.

Окрім того, під час розгляду справи встановлено, що перевірка стану збереження майна, включеного до акту опису, проведена без дотримання встановлених правил та процедур.

Так, під час розгляду справи ДПІ не надано подання податкового керуючого щодо необхідності проведення перевірки, погодженого керівником (заступником керівника) органу ДПС. Під час розгляду справи не наданого доказів попереднього повідомлення платника податків про проведення перевірки, як то передбачено наведеними вище нормами. Під час розгляду справи не надано доказів вручення позивачу безпосередньо при проведенні перевірки наказу про призначення податкового керуючого та повідомлення про проведення перевірки, як то передбачено наведеними вище правилами.

Відтак, власне сама перевірка стану збереження майна, що було включено ДПІ до акту опису майна, також проведена з порушенням встановлених правил та процедур, а отже, складений за результатами такої перевірки Акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону, у зв'язку з чим та на підставі ч. 3 ст. 70 КАС України акт перевірки не може бути підставою для прийняття спірного рішення та братися судом до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище приписи законодавства, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна»(код з ЄДР 32385824; адреса: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Велика Житомирська, будинок 6/11) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 15.06.2012 № 0000011910.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2012 р.

Суб'єкт владних повноважень повідомлений у судовому засіданні 22.11.2012 р. про можливість отримання повного тексту судового рішення 26.11.2012 р..