ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2965/12
"16" серпня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Чепенюк О.В.,
при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,
за участю представника позивача Баланової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області (далі -УПФУ в Теребовлянському районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2011 року по грудень 2011 року. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Теребовлянському районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн., яку позивач просить стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не була вручена адресату з незалежних від суду причин (а. с. 12), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) слід вважати, що така ухвала вручена належним чином, сторона повідомлена про дату час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 04.12.2009 року зареєстрований як фізична особа -підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_1 виданим державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області (а. с. 27), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, взятий на облік в УПФУ в Теребовлянському районі (а. с. 6). Відповідач у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що про що Теребовлянським відділенням Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби видано довідку № 1660 від 03.07.2012 року (а. с. 10).
Відповідно до повідомлення-розрахунку УПФУ в Теребовлянському районі відповідачу за період з січня 2011 року по грудень 2011 року, виходячи з розміру мінімального страхового внеску, належало сплатити єдиний внесок у сумі 4010,30 грн., у тому числі за січень-березень 2011 року по 326,53 грн. щомісяця, квітень-вересень 2011 року по 333,12 грн. щомісяця, жовтень-листопад 2011 року по 341,80 грн. за кожен місяць, грудень 2011 року -348,39 грн. (а. с. 11). Станом на 23.07.2012 року за підприємцем рахується заборгованість перед УПФУ в Теребовлянському районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн., яка не стягується у примусовому порядку за участі органів державної виконавчої служби, що підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції від 14.08.2012 № 5613 (а. с. 28).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі -Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону № 2464-VI передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок -сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).
З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», мінімальний страховий внесок становив: з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року -326,53 грн. (941,00 грн. х 34,7% = 326,53 грн.), з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року -333,12 грн. (960,00 грн. х 34,7% = 333,12 грн.), з 1 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011 року -341,80 грн. (985,00 грн. х 34,7% = 341,80 грн.), з 1 грудня 2011 року -348,39 грн. (1004,00 грн. х 34,7% = 348,39 грн.).
Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).
Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Недоїмка -сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість у розмірі 4010,30 грн.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області на р/р № 37192076001914 у ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21156278.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2012 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Судове рішення № 27786122, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 16.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/2965/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: