Постанова № 27785870, 13.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3438/2012

13 листопада 2012 року 17год. 16хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Парчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватний підприємець ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_3 (далі - ПП ОСОБА_3.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Рівненському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001151751/0, №0001141751/0, №0001131751/0 та №0001161751/0 від 22.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податковим органом безпідставно зазначено про порушення позивачем статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», а саме про перевищення обсягу виручки 500 тис. грн., в зв'язку з чим позивача було переведено на загальну систему оподаткування та донараховано за перевірений період податкові зобов'язання. Наголошує на тому, що при здійсненні підприємницької діяльності, будучи платником єдиного податку, займався заготівлею худоби як повірений на підставі договорів-доручення, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (далі - ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»). Грошова винагорода сплачена ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» за виконання укладених договорів доручення повністю відображена в звітах платника єдиного податку за 2007-2010 рр. та не перевищувала гранично допустимого розміру доходу (виручки), встановленого ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності". Також зазначає про безпідставність висновків податкового органу стосовно того, що позивач мав статус податкового агента у взаємовідносинах з фізичними особами - здавачами сільськогосподарської продукції, а тому був зобов'язаний утримувати з останніх податок з доходів та перераховувати його до бюджету. Окрім того, звертає увагу суду, що відповідно до ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звільнений від обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. На підставі акта перевірки №610/81/1751/27344143119 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0001151751/0 від 22.10.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб - суб'єкта підприємницької діяльності в сумі 66 532,10 грн.; №0001141751/0 від 22.10.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб (найманих осіб) в сумі 319 905,99 грн. (в тому числі 106 635,33 грн. основного платежу та 213 270,66 грн. застосованих штрафних санкцій); №0001131751/0 від 22.10.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 117 27,00 грн. (в тому числі 77 095,00 грн. основного платежу та 40 178,00 грн. застосованих штрафних санкцій); та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001161751/0 від 22.10.2010 року на суму 2 722 272,75 грн. Наголошує, що в 3-4 кварталах 2007 року, 1 кварталі 2008 року позивач здійснював та отримував дохід від іншого виду діяльності, що не передбачений переліком видів діяльності, на які затверджені ставки єдиного податку. Окрім цього зазначає, що перевіркою правильності визначення обсягу виручки позивача, виявлено розбіжності: за 3-4 квартали 2007 року на суму 9 726,96 грн., за 1-4 квартали 2008 року на суму 143 545,55 грн., за 1-4 квартали 2009 року на суму 950 121,67 грн. та за 2 квартал 2010 року на суму 7 356,34 грн. Вказує, що обсяг виручки позивача за 1-2 квартали 2009 року перевищував гранично допустимий обсяг виручки визначений ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", а також, що у 2 кварталі 2009 року обсяг виручки перевищив 500 тис. грн., тому позивач повинен протягом 3-4 кварталу 2009 року працювати на загальній системі оподаткування. Звертає увагу суду на той факт, що позивачем за 3-4 квартал 2009 року та 2 квартал 2010 року здійснювалися розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні) послуг на загальну суму 544 454,55 грн. без проведення даних розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим порушено ст.1 п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі». Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18.06.2001 року ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 та перебуває на обліку в органах ДПС з 03.07.2001 року за №156 згідно довідки №551/29-116, платником ПДВ не реєструвався.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку №741020 від 15.03.2010 року, №021565 від 25.12.2008 року та №058207 від 21.12.2007 року ПП Дотчук перебував на спрощеній системі оподаткування у 2008, 2009 та 2010 році відповідно та був платником єдиного податку за видами діяльності: забій, заготівля та реалізація продукції тваринництва, роздрібна торгівля.

Позивачем задекларовано суму одержаного валового доходу (обсяг виручки) за 2007 рік - 124 000 грн. (1 квартал 2007 року - 17 158 грн., 2 квартал 2007 року - 43 458 грн., 3 квартал 2007 року - 72 908 грн. та 4 квартал 2007 року - 51 092 грн.), за 2008 рік - 213 000 грн. (1 квартал 2008 року - 60 406 грн., 2 квартал 2008 року - 51 963 грн., 3 квартал 2008 року - 48 600 грн. та 4 квартал - 52 031 грн.), за 2009 рік - 134 100 грн. (1 квартал 2009 року - 37 000 грн., 2 квартал 2009 року - 34 400 грн., 3 квартал 2009 року - 34 600 грн. та 4 квартал 2009 року - 28 100 грн.) та 2 квартал 2010 року - 34 000,00 грн., що підтверджується копіями звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік та 2010 рік, копією декларації про доходи, одержані з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, №2792 від 08.04.2010 року та копією книги обліку доходів і витрат, що ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року №1/104.

У період з 27.08.2010 року по 23.09.2010 року та з 24.09.2010 року по 07.10.2010 року на підставі наказу ДПІ у Рівненському районі про продовження термінів перевірки №328 від 23.09.2010 року ДПІ у Рівненському районі було проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р, за результатами якої складено акт №610/81/1751/27344143119 від 12.10.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

ѕ податкове повідомлення-рішення №0001151751/0 від 22.10.2010 року про дорахування податку з доходів фізичних осіб - суб'єкта підприємницької діяльності в сумі 66 532,10 грн.;

ѕ податкове повідомлення-рішення №0001131751/0 від 22.10.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 117 27,00 грн. (в тому числі 77 095,00 грн. основного платежу та 40 178,00 грн. застосованих штрафних санкцій);

ѕ податкове повідомлення-рішення №0001141751/0 від 22.10.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб (найманих осіб) в сумі 319 905,99 грн. (в тому числі 106 635,33 грн. основного платежу та 213 270,66 грн. застосованих штрафних санкцій);

ѕ податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001161751/0 від 22.10.2010 року на суму 2 722 272,75 грн.

Висновками акта перевірки встановлено порушення ПП ОСОБА_3 ст.1.15, п.п.7.1, п.п.7, п.п.8.1.2 ст.8.1.1 та 8.1.2 ст.8, п.п.9.12.1, п.п.9.12.2 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13 абз.б п.1, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян», п.6 ст.128 Господарського кодексу України, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.3.1 ст.3, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.6 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. а п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також ст.1, п.1,п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Згідно з пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. N889-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон N889-IV) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98 (далі - Указ №727/98), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Положеннями статті 1 Указу №727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених указом вимог.

При цьому, єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу №727/98, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Водночас, порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу №727/98, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Відповідно до статті 2 Указу №727/98 фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.

Згідно зі статтею 5 Указу №727/98 в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Відповідно до п.1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, суд погоджується з висновком ДПІ у Рівненському районі про те, що усі кошти, отримані ПП ОСОБА_3 у перевіреному періоді на розрахункові рахунки та в касу, є виручкою у розумінні Указу №727/98 та повинні враховуватися при визначенні встановленого граничного обсягу виручки для платника єдиного податку, а у разі перевищення такого граничного обсягу у позивача виникає обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності й зареєструватися платником податку на додану вартість.

Поряд з цим, у ході судового розгляду не знайшли підтвердження факти отримання позивачем коштів на розрахункові рахунки та в касу у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений - 500 тис. гривень.

Як вбачається з акта перевірки від 12.10.2010 р. №610/81/1751/27344143119, підставою для визначення ПП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість став висновок податкового органу про перевищення підприємцем граничного обсягу виручки у перевіреному періоді, який зроблено на підставі аналізу господарських операцій останнього з ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД».

Судом встановлено, що між ПП ОСОБА_3 (Повіреним) та ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" (Довірителем) було укладено договори - доручення №22 від 02.01.2007 року, 43/1 від 02.01.2008 року, №30 від 02.01.2009 року та №50 від 01.04.2010 року, згідно п.1.1 яких Довіритель уповноважує Повіреного на здійснення від його імені заготівлі худоби у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, включаючи власників підсобних господарств (населення). Згідно п.2.4 договорів, Довіритель зобов'язується видавати готівкою Повіреному узгоджену суму коштів для здійснення ним своїх обов'язків; виплачувати повіреному за надані послуги винагороду, вказану в акті виконаних робіт (в т.ч. транспортні послуги) від суми зданої худоби з дотацією. Згідно п.3.1 договорів, Повірений закупляє худобу у товаровиробників усіх форм власності і передає її Довірителю в межах цього договору доручення, не набуваючи права власності на худобу. Згідно п.4.1 договорів, за виконання доручення Повірений отримує винагороду з каси Довірителя.

З дослідженої судом банківської виписки Рівненської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» щодо ПП ОСОБА_3 вбачається, що обороти за період з 01.07.2007 року по 26.04.2009 року становили 14 757,02 грн. Відповідно до листа Рівненського відділення Львівської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» м.Рівне №10.1.8./0338 від 08.09.2010 року у відповідь на запит ДПІ у Рівненському районі № 16561/17-238 від 01.09.2010 року операції по рахунку 26000730260191-ПП ОСОБА_3 за період з 24.04.2009 року по 30.06.2010 року не проводились.

Вказані суми задекларовані ПП ОСОБА_3 у звітах платника єдиного податку за відповідні періоди. Здійснення позивачем розрахунків через касу, як це передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, судом не встановлено.

Таким чином, фактів перевищення позивачем граничного обсягу виручки у перевіреному періоді судом не встановлено, а відтак обов'язок перейти на загальну систему оподаткування у позивача відсутній.

Що ж стосується посилань представника відповідача на досліджений в судовому засіданні лист генерального директора ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» №215 від 23.09.2010 року, то суд не бере його до уваги, оскільки цей документ не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88.

Як вбачається з акта перевірки від 12.10.2010 року №610/81/1751/27344143119, в основу висновків відповідача про перевищення позивачем граничного обсягу виручки покладено інформацію Дубенської ОДПІ (лист №18484/17-19 від 04.10.2010 року), відповідно до якої: плановою документальною перевіркою ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» (акт перевірки №90/23/30362061 від 28.05.2010 року) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, встановлено, що заготівельник СПД-фізична особа ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року отримав грошові кошти (на закупку ВРХ та винагорода) з каси ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» в розмірі 1 084 221,67 грн.

Обставин щодо отримання позивачем виручки у вказаній вище сумі у ході судового розгляду не встановлено, а тому вказана інформація Дубенської ОДПІ не підтверджує правомірності висновків податкового органу про перевищення позивачем граничного обсягу виручки.

Пунктом 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України 24.12.2010р. N1003 (далі - Порядок N1003), на податковий орган покладено обов'язок викладати в акті документальної перевірки факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Форма та зміст акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, свідчать про порушення посадовими особами вимог Порядку N1003, оскільки в акті, як встановлений перевіркою факт, викладені обставини, що не підтверджені документально, зокрема, щодо обсягу отриманої позивачем виручки у перевіреному періоді.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0001151751/0 від 22.10.2010 року про дорахування податку з доходів фізичних осіб - суб'єкта підприємницької діяльності в сумі 66 532,10 грн. є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до ст.1 Указу №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

При цьому, ст.6 Указу № 727/98 передбачено, що платник єдиного податку не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) як податок на додану вартість.

Обов'язок реєстрації платником податку на додану вартість у фізичної особи-підприємця виникає на підставі ст.2 Закону №168/97-ВР.

На підставі досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ПП ОСОБА_3, здійснюючи підприємницьку діяльність, дотримувався вимог Указу №727/98, і застосування ним спрощеної системи оподаткування обліку та звітності було правомірним.

Отже, сума виручки, яку отримував позивач у перевіреному періоді, була оподаткована шляхом сплати ним єдиного податку, та не враховується при визначенні загального обсягу операцій від поставки товарів, робіт та послуг, що визначає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності зареєструватися платником податку на додану вартість.

Враховуючи те, що ПП ОСОБА_3 не був зареєстрованим платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального номера, і, зважаючи на вищевикладене, не повинен був реєструватися таким платником, обов'язок подавати до ДПІ у Рівненському районі декларації з податку на додану вартість у позивача теж відсутній.

Відтак, донарахування ПП ОСОБА_3 грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення позивачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, є неправомірним.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0001131751/0 від 22.10.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 117 27,00 грн. (в тому числі 77 095,00 грн. основного платежу та 40 178,00 застосованих штрафних санкцій), є протиправним та підлягає до скасування.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0001141751/0 від 22.10.2010 року суд зазначає, що п.п 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закону № 889 встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з вимогами пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону № 889-IV податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з вимогами пп. "а" пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889-IV особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з п.1.15 ст.1 Закону № 889-IV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Отже, враховуючи правову природу договору доручення, фактично доходи особам, що реалізовували ВРХ, виплачуватися ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД», як наслідок вказана особа підпадає під визначення податкового агента, та відповідно виключно на ній лежить обов'язок утримання та перерахування до бюджету податку з виплачених фізичним особам доходів. Вказані обставин при проведенні перевірки податковим органом були проігноровані.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення №0001141751/0 від 22.10.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб (найманих осіб) в сумі 319 905,99 грн. (в тому числі 106 635,33 грн. основного платежу та 213 270,66 грн. застосованих штрафних санкцій) є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Згідно ч.3 ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Відповідно до п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Зі змісту вказаних норм слідує, що висновки перевіряючих податкового органу щодо необхідності застосування ПП ОСОБА_3 реєстраторів розрахункових операцій є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі №0001161751/0 від 22.10.2010 року на суму 2 722 272,75 грн. є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0001151751/0, №0001141751/0, №0001131751/0 та №0001161751/0 від 22.10.2010 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94,, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0001151751/0 від 22 жовтня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0001141751/0 від 22 жовтня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0001131751/0 від 22 жовтня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0001161751/0 від 22 жовтня 2010 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.