Постанова № 27785747, 26.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4249/2012

26 листопада 2012 року 17год. 17хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бурма І.П.

відповідача: представник Рудь В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський міський центр зайнятості доТовариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" (далі - ТОВ "Управління малої механізації") про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в Рівненському міському центр зайнятості був зареєстрований як такий, що шукає роботу, ОСОБА_3, який працював в ТОВ "Управління малої механізації" водієм 1 класу, 30.09.2011р. був звільнений з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з скороченням чисельності працівників. Наказом Рівненського міського центру зайнятості від 03.01.2012р. ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.10.2012р. ОСОБА_3 поновлений на посаді, тому на думку позивача, у відповідності до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач повинен відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 11174,43 грн.

Представник відповідача заперечив проти позову. Вказав, що ТОВ "Управління малої механізації" у скрутному матеріальному становищі та воно не має відшкодувати кошти на матеріальне забезпечення ОСОБА_3 в зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом відповідача №60 від 30.09.2011 року ОСОБА_3, який працював в ТОВ "Управління малої механізації" водієм 1 класу, був звільнений з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з скороченням чисельності працівників.

27.12.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.10).

Відповідно до наказу Рівненського міського центру зайнятості від 03.01.2012 року ОСОБА_3 надано статус безробітного згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" та призначено допомогу по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.10.2012 року ОСОБА_3 поновлено на роботі водієм 1 класу ТОВ "Управління малої механізації" та стягнуто з ТОВ "Управління малої механізації" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14595,57 грн. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.6-8).

Наказом директора ТОВ "Управління малої механізації" за №92 від 08.10.2012 року (а.с.4) ОСОБА_3 на підставі Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.10.2012 року поновлено на вищезазначеній посаді.

Згідно наказу Рівненського міського центру зайнятості 01.10.2012 року ОСОБА_3 знятий з обліку як безробітний та припинено виплату допомоги по безробіттю.

За період перебування на обліку в позивача, а саме в період з 03.01.2012 року по 30.09.2012 року ОСОБА_3 отримав допомогу по безробіттю в загальній сумі 11174,43 грн., про що свідчить розрахунок Рівненського міського центру зайнятості за №01-33/5269 від 24.10.2012 року (а.с.11).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно підпункту "в" частини 1 статті 25 цього ж Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату компенсацій, в тому числі виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.12.2000 року за № 915/5136.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 вказаного Порядку допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, в тому числі у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частина 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Управління малої механізації" на користь Рівненського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 21084805), який є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, кошти, виплачені ОСОБА_3 в сумі 11174, 43грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.