Постанова № 27785713, 13.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3060/2012

13 листопада 2012 року 16год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Якубович Т.Л;

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному), з урахуванням зменшення позовних вимог від 29.10.2012 року, просить визнати протиправним частково та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001982342 від 04.05.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100 310,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що застосовувати касовий метод він зобов'язаний лише по фактах поставки товарів (послуг), визначених в п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, а не будь-яких інших товарів (послуг), і лише суб'єктам, зазначеним у вказаній статті, оскільки названі нормативно-правові акти не встановлюють спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищезазначеного переліку, тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, тобто за «першою подією». Вважає, що встановлення відповідачем процентного співвідношення у податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту, на думку позивача, не ґрунтується на нормах законів з питань оподаткування.

Крім того, вказує, що податковий кредит по операціях з придбання послуг з очистки стічних вод, наданих ПАТ «Рівнеазот» позивачем сформовано в межах однієї господарської операції у відповідності до податкового законодавства за загальними правилами (першою подією), а відтак відсутні порушення приписів п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №94/22-100/03361678 від 18.04.2012 року, складеного за наслідками виїзної планової перевірки Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлено, що РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість за послуги очищення стічних вод за квітень 2011 року в сумі 89 922,00 грн. та за травень 2011 року в сумі 88 635,00 грн., отриманих від ПАТ «Рівнеазот», і сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг. На підставі відсотків податкових зобов'язань нарахованих платником за касовим способом, які становлять 74,4% від загальної суми податкових зобов'язань за квітень та 76,3% за травень 2011 року, позивачем завищено податковий кредит за квітень 2011 року в сумі 36 835,00 грн. та за травень 2011 року в сумі 63 475,00 грн., чим порушено вимоги п.187.10 ст.187, п. 198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України. Оскільки платник податку здійснює операції, перелічені у п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України, то за касовим методом таким платником визначаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100 310,00 грн., і на думку відповідача, підстав для його скасування немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

18.04.2012 року ДПІ у м.Рівному проводено виїзну планову перевірку РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт № 94/22-100/03361678 від 18.04.2012 року (далі - акт перевірки від 18.04.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» до складу податкового кредиту за квітень 2011 року віднесло суми податку на додану вартість за послуги очищення стічних вод, отриманих від ПАТ «Рівнеазот» в сумі 89 922,00 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг. Відсоток податкових зобов'язань нарахованих платником за касовим способом становить 74,4 % від загальної суми податкових зобов'язань квітня 2011 року. Відповідно до податкового кредиту квітня 2011 року по касовому методу не дає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит в сумі 36 835,00 грн. (ПК неоплачений 49 510,00 грн. х 74,4 % = 36 835,44 грн.).

Перевіркою податкового органу також встановлено, що РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» до складу податкового кредиту за травень 2011 року віднесло суми податку на додану вартість за послуги очищення стічних вод, отриманих від ПАТ «Рівнеазот» в сумі 88 635,00 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг. Відсоток податкових зобов'язань нарахованих платником за касовим способом становить 76,3 % від загальної суми податкових зобов'язань травня 2011 року. Відповідно до податкового кредиту травня 2011 року по касовому методу не дає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит в сумі 63 475,00 грн. (ПК неоплачений 83 191,00 грн. х 76,3 % = 63 474,73 грн.).

У висновках акта перевірки від 18.04.2012 року, серед іншого, відповідач зазначив про порушення РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» п.187.10 ст.187, п. 198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 100 786,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 36 835, 00 грн. та травень 2011 року в сумі 63 475,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 476,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001982342 від 04 травня 2012 року, яким визначено грошове зобов'язання, за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 100 786,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 120,00 грн., яке позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду первинної скарги ДПА в Рівненській області прийняла рішення № 12694/10-210/174176 від 17.07.2012 року, відповідно до якого зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача в цій частині - без задоволення, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» 30.08.2002 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та Статуту позивача, серед іншого, є збір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Судом встановлено, що 25.11.2005 року РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (Замовник) укладено з ВАТ «Рівнеазот» (Виконавець) договір №1798, предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг по очистці каналізаційних госпобутових та промислових стічних вод.

Розрахунки з Виконавцем проведено згідно із платіжними дорученнями №835 від 01.04.2011 року, №1158 від 26.04.2011 року, №1157 від 26.04.2011 року, №1156 від 26.04.2011 року, №1155 від 26.04.2011 року, №1179 від 27.04.2011 року, №1180 від 27.04.2011 року, №1207 від 28.04.2011 року, №1221 від 29.04.2011 року, №1222 від 29.04.2011 року, №1226 від 04.05.2011 року, №1270 від 06.05.2011 року, №1271 від 06.05.2011 року, №1299 від 10.05.2011 року, №1300 від 10.05.2011 року, №1309 від 11.05.2011 року, №1589 від 27.05.2011 року, №1591 від 27.05.2011 року, №1641 від 31.05.2011 року, №1642 від 31.05.2011 року, №1644 від 31.05.2011 року, №1640 від 31.05.2011 року, №1643 від 31.05.2011 року.

Фактичне надання послуг з очищення стічних вод підтверджена: актом приймання-передачі стічних вод за травень 2011 року від 31.05.2011 року та актом приймання - передачі стічних вод за квітень 2011 року, а також актами взаємозаліку за надані послуги №4 від 11 квітня 2011 року на суму 32 861,18 грн., в т.ч. ПДВ 5 476,87 грн., №5 від 12 травня 2011 року на суму 31 606,48 грн., в т.ч. ПДВ 5 267,76 грн. та актами б/н взаєморозрахунку за березень 2011 року від 19 квітня 2011 року на суму 3 878,74, в т.ч. ПДВ 646,46 грн. та за квітень 2011 року від 23 травня 2011 року на суму 865,37 грн. в т.ч. ПДВ 144,23 грн.

Виконавцем ВАТ «Рівнеазот» виписано позивачу податкові накладні: №531 від 229.04.2011 року на суму 539 533,26 грн., у т.ч. ПДВ 89 922,21 грн. та № 814 від 31.05.2011 року на суму 531 809, 88 грн., у т.ч. ПДВ 88 634,98 грн.

З набранням чинності Податковим кодексом України, дане питання регулюється п.187.10 ст. 187 ПК України, яким встановлено, що у разі якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до п. 14.1.266 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що ними визначено перелік товарів/послуг та категорії споживачів, при здійсненні операцій з якими застосовується особливий порядок податкового обліку (касовий метод), а саме касовий метод поширюється на операції з:

- продажу фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку теплової енергії, газу природного (крім скрапленого), послуг з водопостачання, водовідведення чи послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати;

- придбання ЖЕКами товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, суд вважає, що в кожному конкретному випадку слід визначати кінцевого споживача з метою встановлення правил оподаткування господарських операцій з постачання послуг з водопостачання, водовідведення. В разі якщо, кінцевим споживачем є населення та бюджетні установи, РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» при визначенні дати формування податкових зобов'язань та дати формування податкового кредиту зобов'язане застосовувати касовий метод, передбачений п.187.10 ст. 187 ПК України. За умови, якщо кінцевим споживачем послуг з водопостачання, водовідведення є інші споживачі (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ) - загальні правила визначення дати формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, передбачені ст. 198 ПК України.

Як зазначено в акті перевірки від 18.04.2012 року до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість за послуги очищення стічних вод за квітень 2011 року в сумі 89 922,00 грн. та за травень 2011 року в сумі 88 635,00 грн., отриманих від ПАТ «Рівнеазот», сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг.

Суд не погоджується із висновками відповідача про порушення позивачем вимог п.187.10 ст.187 ПК України при формуванні податкового кредиту по операціях з придбання послуг очищення стічних вод від ПАТ «Рівнеазот», оскільки такі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Судом встановлено, та долученими до матеріалів справи доказами, а саме: випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №063840, довідкою АА №617865 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статуту позивача (нова редакція), затвердженого Рішенням Рівненської обласної ради від 14 грудня 2007 року №552, підтверджується, що РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» є юридичною особою приватного права, а тому не належить до тієї категорії споживачів, перелік яких визначено в п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України. Оскільки позивач є юридичною особою приватного права, а не фізичною особою чи то бюджетною установою, в розумінні зазначених вище норм ПК України, то застосування касового методу при формуванні податкового кредиту при наданні ПАТ «Рівнеазот» послуг з очищення стічних вод позивачу неправомірне.

Також, суд зазначає, що враховуючи порядок визначення податкового кредиту, наведеного в п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит визначається за кожною окремою господарською операцією (поставкою).

Тобто, продаж послуг з водопостачання, водовідведення споживачам та придбання РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» послуг з очищення стічних вод у ПАТ «Рівнеазот» є окремими господарськими операціями. В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції, а не в межах двох чи більше господарських операцій. Отже, податковий кредит повинен визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями позивача за іншими операціями.

В спірному випадку придбання позивачем послуг з очищення стічних вод у постачальника є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та податковий кредит у позивача на підставі саме норм загального застосування.

Окрім того, як підтверджується дослідженими судом доказами, що наявні в матеріалах справи, при розрахунках податкового кредиту позивача за касовим методом відповідачем було використано відсоткове визначення податкового кредиту (у квітні 2011 року - 74,4 %, у травні 2011 року - 76,3 %) від відсоткового значення податкових зобов'язань позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, встановлення будь-якого процентного співвідношення в податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту, Податковий кодекс України не передбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вказані вище норми закону, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення порушення РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» п.187.10 ст.187, п. 198.3, п.198.6, ст.198 ПК України, тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року №0001982342, в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100 310,00 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Враховуючи положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі статті 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним частково та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0001982342 від 04 квітня 2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100 310 (сто тисяч триста десять) грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (вул. Степана Бандери,2, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 033616778) 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 82 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.