Постанова № 27785704, 29.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29.11.2012 р. Справа № 2а-5254/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод", (вул. Заводська, 4, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100)

до

Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101)

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" (далі - позивач, ПАТ "Баштанський сирзавод") звернулось до суду з позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення–рішення №0000272301/0, №0000262301/0 від 18 квітня 2007 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" він є переробним підприємством, тому сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за реалізоване молоко і молочну продукцію, спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко. Вказана норма закону встановлює спеціальний режим обкладання податком на додану вартість, а не визначає характер операцій, за якими проводиться розподіл сум податку. Порядок застосування спеціального режиму в оподаткуванні ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805. Розподіл податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з переробкою та продажем молока і м’яса, здійснюється в залежності від обсягів реалізованої готової продукції, виготовленої із сировини, яка закуплена у сільгоспвиробників або інших підприємств, що відображається в окремих (дотаційних) податкових деклараціях. Пунктом 3 Порядку КМ №805 для переробного підприємства встановлюється обов'язок розрахунку податку на додану вартість, який підлягає перерахуванню на окремий рахунок для подальшого відшкодування ПДВ сільськогосподарським підприємствам, без врахування у цьому розрахунку пдв сплаченого переробним підприємством при придбанні основних фондів (засобів).

Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях на позов про те, що позивачем порушено пункт 11.21. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", пункти 10, 11 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805( не ведеться бухгалтерський облік з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку 68 «розрахунки з бюджетом "З податку на додану вартість із заготівлі та реалізації молока і молочних продуктів).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Позивач, як юридична особа зареєстрований Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області 23 червня 1999 року.

Позивач 20.02.2007 року подав до податкового органу бюджетну декларацію з податку на додану вартість за січень місяць 2007 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, де сума бюджетного відшкодування складає 870 000 грн..

Відповідно до наказу №74 від 10.04.2007 року та направлення №105/23-100 від 10 квітня 2007 року ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень місяць 2007 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки за №548/23-00446500 від 18.04.2007.

18 квітня 2007 року на підставі акта перевірки ДПІ винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0000262301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень місяць 2007 року в розмірі 870 000 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000272301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 38 840 грн..

Підпункти 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підприємство визначило свої податкові зобов'язання, податковий кредит і суму бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню на його рахунок у банку.

Підставою для зменшення показників податкової декларації стало на думку відповідача неправомірне віднесення позивачем 100% податку на додану вартість по придбаному обладнанню до податкового кредиту бюджетної декларації і необхідністю віднесення податкового кредиту по придбаному обладнанню до окремої декларації пропорційно обсягам придбаного молока у сільгоспвиробників і посередників.

Зазначені висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Для своєї господарської діяльності позивач здійснив операції з ввезення основних засобів (обладнання) на митну територію України та придбав обладнання у резидентів.

Згідно Закону "Про податок на додану вартість" № 168/947 ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування ПДВ. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Позивач є переробним підприємством і суму ПДВ, за реалізовані ним молоко та молочну продукцію, спрямовує для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане молоко.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 (далі –Порядок № 805).

Відповідно до п.6 Порядку №805 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

Судом встановлено, що позивач вів два відокремлених обліку і надавав дві декларації з ПДВ: за розрахунками з бюджетом, і за розрахунками на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Позивач визначав суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню на окремий рахунок переробного підприємства, за окремою податковою декларацією. Окрема декларація складалася на підставі окремого обліку молока та молочної продукції, виготовленої з молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників. Розподіл податкових зобов’язань та кредиту здійснювався за питомою вагою молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, в загальній вартості закупленого молока.

Для своєї господарської діяльності позивач здійснив операції з ввезення товарів на митну територію України та придбав обладнання у резидентів. Згідно Закону №168/97 ввезення товарів на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

На виконання вказаних вище нормативних актів позивач подає податковому органу у звітні періоди дві декларації з податку на додану вартість: окрему, відповідно якої розраховується дотація сільськогосподарським товаровиробникам за здане молоко і бюджетну, відповідно якої здійснюються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до абзацу 4 п. 1.2 розділу 1 "Загальні положення" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону № 168/97) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі – Порядок №271), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від’ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів.

Із наведеного випливає, що податкове зобов’язання і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією платник ПДВ, який підпадає під дію п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97, тобто такий платник ПДВ, який, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов’язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку № 271.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

При цьому, суд відповідно до ч. 2 ст. 161, 244-2 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 28 лютого 2011 року по аналогічній справі № 21-81а10 між тими же самими сторонами з того самого предмету спору, але за інший податковий період.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області від 18.04.2007року № 0000262301/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області від 18.04.2007 року № 0000272301/0.

Стягнути судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" (код ЄДРПОУ 00446500).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний