Постанова № 27785563, 27.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/4985/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4);

від відповідача: Звягінцевої С.М. (довіреність № 3842/8/10 від 17.08.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-Позивач або ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або Старобільська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на таке.

У період з 13.02.2012 року по 24.02.2012 року Новопсковським відділенням Старобільської МДПІ та Новоайдарським відділенням Старобільської МДПІ проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5 (далі - Акт). Згідно висновків акту позивачем порушені вимоги ст.176, 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також п.185.1 ст.185, ст.186, ст.187, п.п.198.1 ст.198 ПК України в частині завищення податкового кредиту липня-листопада 2011 року, у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним на товар, який фактично не придбався, а також ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Позивач не погодившись із висновками Акту перевірки надав свої заперечення, на що відповіддю від 16.03.2012 року № 1705/8/17010 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заперечень до Акту про результати документальної планової перевірки.

23.03.2012 року позивачем отримані податкові повідомлення - рішення від 01.06.2012 року № 0001071700 та від 21.03.2012 року № 0000271700.

27.03.2012 року позивач звернувся із відповідною скаргою від 27.03.2012 року №7 до Державної податкової служби у Луганській області на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 01.06.2012 року № 8494/10-408 було залишено без змін податкове повідомлення - рішення Старобільської МДПІ Луганської області ДПС від 21.03.2012 року № 0000271700 про сплату 1012117,31 грн. донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб та скасоване податкове повідомлення - рішення Старобільської МДПІ Луганської області ДПС від 21.03.2012 року № 0000281700. Старобільською МДПІ було прийняте нове податкове повідомлення - рішення від 01.06.2012 року № 0001071700.

Позивач вважав, що податкові повідомлення - рішення від 21.03.2012 року № 0000271700 та від 01.06.2012 року № 0001071700 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки, на думку позивача, обидва рішення прийняті на підставі висновків Акту перевірки, які ґрунтуються здебільшого на припущеннях та на матеріалах зустрічних перевірок відповідних податкових органів, які також містять інформацію, яка базується на припущеннях, а не на достовірних відомостях чи рішенні суду. Крім того, позивач зазначив, що кінцевим висновком перевіряючих осіб було те, що деякі правочини укладені між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами не спрямовані на реальне придбання товару.

На підставі викладеного у позові, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000271700 від 21.03.2012 року та № 0001071700 від 01.06.2012 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи доводами викладеними у письмовому запереченні (аркуші справи 93-99).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Старобільській райдержадміністрації 12.04.2001 року та отримав свідоцтво про державну реєстрацію за НОМЕР_6, на податковому обліку в Старобільській МДПІ перебуває з 12.04.2001 року (том 1 аркуш справи 14).

У період з 13.02.2012 року по 24.02.2012 року Новопсковським відділенням Старобільської МДПІ та Новоайдарським відділенням Старобільської МДПІ було проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5 (том 1 аркуші справи 13-44).

Згідно висновків акту позивачем були порушені вимоги ст.176, 177 ПК України (далі - ПК України), а також п.185.1 ст.185, ст.186, ст.187, п.п.198.1 ст.198 ПК України в частині завищення податкового кредиту липня-листопада 2011 року, у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним на товар, який фактично не придбався, а також ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків (том 1 аркуші справи 13-44).

Позивач не погодившись із висновками Акту перевірки надав свої заперечення, на що відповіддю від 16.03.2012 року № 1705/8/17010 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заперечень до акту про результати документальної планової перевірки.

23.03.2012 року позивачем отримані податкові повідомлення - рішення від 01.06.2012 року № 0001071700 та від 21.03.2012 року № 0000271700 (том 1 аркуші справи 7, 9).

27.03.2012 року (вих. № 7) позивач оскаржив до Державної податкової служби у Луганській області зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 01.06.2012 року № 8494/10-408 було залишено без змін винесені рішення відповідачем (том 1 аркуші справи 50-56).

Розглядаючи правомірність податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 року № 0000271700 та від 01.06.2012 року № 0001071700 суд виходить з такого.

Судом встановлено, що обидва податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту планової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року.

Як вбачається із акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються здебільшого на припущеннях та на матеріалах зустрічних перевірок контрагентів позивача. Як наслідок, є помилкові висновки відповідача про те, що деякі правочини укладені між позивачем та його контрагентами не спрямовані на реальне придбання товару. У зв'язку з цим позивачу були донараховані грошові зобов'язання та штрафні санкції за нібито, завищення податкового кредиту за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року. Однак, таке донарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій є неправомірним та суттєво впливає на права та законні інтереси позивача, оскільки правочини між позивачем та його контрагентами є реальними і спрямовані на придбання паливо-мастильних матеріалів. Слід також врахувати, що позивачем були надані для зазначеної перевірки усі необхідні первинні документи відповідно до вимог п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 988 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що свідчить про реальність усіх правових наслідків вчинення правочину.

Так, придбання товару у постачальників позивача - ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» та ПП «Український центр екології» підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, а саме: договорами придбання товару та його перевезення, товарно-транспортними накладними, платіжними документами та виписками по банківському рахунку, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями тощо. Тобто, належне виконання договорів-поставок товару доведена належним чином складеними первинними документами.

При цьому, основною причиною винесення оскаржуваних рішень податкового органу були лише порушення податкового законодавства, які були виявлені іншими податковими органами за результатами перевірки контрагентів-постачальників позивача, що є безпідставним та неприпустимим.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ «Легал Світ».

Як вбачається із акту перевірки від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5, до складу податкового кредиту липня - вересня 2011 року позивачем були включені податкові накладні за придбане паливо, отримані від ТОВ «Легал Світ» на загальну суму 2112002,70 грн. в т.ч. ПДВ - 352000,45 грн. При цьому, перевіркою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів, оскільки підприємцем не доведено фактичність проведення господарської операції.

Із такими висновками податкового органу суд не може погодитися та вважає їх безпідставним виходячи з такого.

07.07.2011 року між позивачем та ТОВ «Легал Світ» був укладений договір поставки № 07-07/ДТ-1, згідно із яким ТОВ «Легал Світ» є постачальником, а ФОП ОСОБА_1 - покупцем паливо - мастильних матеріалів. Разом з цим, на підтвердження придбання товару позивачем надані належним чином оформлені: товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів № 185 від 13.07.2011 року, № 189 від 15.07.2011 року, № 192 від 16.07.2011 року, № 194 від 20.07.2011 року, № 208 від 29.07.2011 року, № 220 від 10.08.2011 року, № 223 від 12.08.2011 року, № 224 від 13.08.2011 року, № 226 від 15.08.2011 року, № 228 від 17.08.2011 року, № 232 від 26.08.2011 року, № 238 від 02.09.2011 року, № 239 від 03.09.2011 року, № 240 від 05.09.2011 року, № 243 від 06.09.2011 року, № 246 від 07.09.2011 року, №264 від 15.09.2011 року, № 265 від 16.09.2011 року. На виконання умов договору постачальником були виписані позивачу рахунок фактура № лс-0013/15 від 13.07.2011 року на суму 135008,32 грн., видаткова накладна № лс-0013/15 від 13.07.2011 року та податкова накладна від 13.07.2011 року № 103; рахунок - фактура № лс-0015/11 від 15.07.2011 року на суму 270016,64 грн., видаткова накладна № лс-0015/11 від 15.07.2011 року та податкова накладна від 15.07.2011 року № 128; рахунок - фактура № лс-00020/9 від 20.07.2011 року на суму 135008,32 грн., видаткова накладна № лс-00020/9 від 20.07.2011 року та податкова накладна від 20.07.2011 року № 153; рахунок - фактура № лс-00029/2 від 29.07.2011 року на суму 129769,60 грн., видаткова накладна № лс-0029/2 від 29.07.2011 року та податкова накладна від 29.07.2011 року № 213; рахунок - фактура № лс-010/11 від 10.08.2011 року на суму 140370,80 грн., видаткова накладна № лс-010/11 від 10.08.2011 року, податкова накладна від 10.08.2011 року № 61; рахунок-фактура № лс-0012/4 від 12.08.2011 року на суму 283896,00 грн., видаткова накладна № лс-0012/4 від 12.08.2011 року, податкова накладна від 12.08.2011 року № 74; рахунок - фактура № лс-0015/9 від 15.08.2011 року на суму 141948,00 грн., видаткова накладна № лс-0015/9 від 15.08.2011 року, податкова накладна від 15.08.2011 року № 90; рахунок-фактура № лс-0017/6 від 17.08.2011 року на суму 137216,40 грн., видаткова накладна № лс-0017/6 від 17.08.2011 року, податкова накладна від 17.08.2011 року № 114; рахунок-фактура № лс-0026/4 від 26.08.2011 року на суму 53865,00 грн., видаткова накладна № лс-0026/4 від 26.08.2011 року, податкова накладна від 26.08.2011 року № 178; рахунок-фактура № лс-2/4 від 02.09.2011 року на суму 204394,80 грн., видаткова накладна № лс-2/4 від 02.09.2011 року, податкова накладна від 02.09.2011 року № 20; рахунок-фактура № лс-6/8 на суму 384638,74 грн., видаткова накладна № лс-6/8 від 06.09.2011 року, податкова накладна від 06.09.2011 року № 41; рахунок - фактура № лс-14/7 від 14.09.2011 року на суму 101904,00 грн., видаткова накладна № лс-14/7 від 14.09.2011 року, податкова накладна від 14.09.2011 року № 138; рахунок-фактура № лс-16/18 від 16.09.2011 року на суму 25567,50 грн., видаткова накладна № лс-16/18 від 16.09.2011 року, податкова накладна від 16.09.2011 року № 174; рахунок-фактура № лс-16/17 від 16.09.2011 року на суму 90896,20 грн., видаткова накладна № лс-16/17 від 16.09.2011 року, податкова накладна від 16.09.2011 року № 173 (том 1 аркуші справи 52-125).

Здійснення оплати зазначеного товару позивачем на адресу ТОВ «Легал Світ» підтверджується відповідною банківською випискою (том 2 аркуші справи 4-74).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Легал Світ» не знаходиться за місцем своєї реєстрації, що не дає змогу провести зустрічну перевірку цього підприємства. Однак, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Легал Світ» від 28.09.2011 року № 56/15-407/37191226 зазначено, що 10.11.2010 року ТОВ «Легал Сніт» отримало свідоцтво платника ПДВ. Пунктом 9 розділу 3 Наказу ДПА України № 79 від 01.03.2000 року «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (який був чинним на момент видачі свідоцтва платника ПДВ) передбачене, що при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб-платників податків самозайнятих осіб. З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з єдиного державного реєстру. Таким чином, якщо підприємство, яке бажає отримати свідоцтво платника ПДВ, не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то податковий орган повинен відмовляти у видачі такого свідоцтва цієї юридичній особі.

Крім того, ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлює, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то треті особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Тобто, на платникові податку не лежить обов'язок перевіряти дійсність даних про державну реєстрацію своїх контрагентів. Підписуючи господарчі договори та інші первинні документи позивачу достатньо інформації, яка міститься в установчих документах контрагентів.

Аналогічну позицію містить лист ВАСУ від 20.07.2012 року № 1112/11/12-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», де зазначено, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо цього.

Дана правова позиція свідчать про те, що ані порушення податкової дисципліни, які вчинені контрагентом платника податку, ані припинення юридичної особи чи анулювання податкового статусу контрагента, ані відсутність контрагента за місцем реєстрації, самі по собі не можуть бути підставою для відмови платнику податків у праві на формування податкового кредиту на підставі належних податкових накладних та відповідних первинних документів.

Суд звертає увагу на те, що податковий кодекс України не містить жодної норми права, яка б ставила у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання (контрагентами). Діюче законодавство України не пов'язує та не наділяє правом юридичних осіб перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по договорам та достовірність їх підписів.

Таким чином, перевіряючими поверхово та безпідставно було зроблено висновок про те, що зазначений правочин із ТОВ «Легал Світ» не був спрямований на реальне придбання товару.

Щодо господарських відносин позивача із ПП «КФ» ЧІП ІНФО».

Суд вважає безпідставним та таким, що не відповідають обставинам справи висновки перевіряючих про відсутність об'єкту оподаткування, зроблені в акті перевірки і стосовно укладених правочинів між позивачем та ПП «КФ» ЧІП-ІНФО».

Як вбачається із акту перевірки до складу податкового кредиту жовтня-листопада 2011 року позивачем включені податкові накладні на придбане паливо, отримані від ПП «КФ» ЧІП-ІНФО» на загальну суму 3173701,02 грн., в т.ч. ПДВ - 528950,17 грн.

Перевіркою було встановлено, що контрагент не знаходиться за місцем своєї реєстрації, саме тому, на думку відповідача цей правочин не направлений на реальне отримання товару, тобто відсутній об'єкт оподаткування.

Однак, суд вважає зазначені висновки безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Так, 01.10.2011 року між позивачем та ПП «Комерційна фірма «ЧІП-ІНФО» був укладений договір № 110 купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно із яким ПП «КФ» ЧІП-ІНФО» є продавцем, а ФОП - ОСОБА_1 - покупцем паливо-мастильних матеріалів.

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення № 119 від 03.10.2011 року на суму 62800,00 грн., № 120 від 05.10.2011 року на суму 196700,00 грн., № 121 від 10.10.2011 року на суму 228000 грн., № 122 від 12.10.2011 року на суму 133100,00 грн., № 124 від 13.10.2011 року на суму 77500,00 грн., № 126 від 17.10.2011 року на суму 59800,00 грн., № 127 від 18.10.2011 року на суму 70500,00 грн., № 128 від 19.10.2011 року на суму 111900,00 грн., № 129 від 20.10.2011 року на суму 78700,00 грн., № 130 від 21.10.2011 року на суму 83000,00 грн., № 134 від 25.10.2011 року на суму 222700,00 грн., № 135 від 28.10.2011 року на суму 81500,00 грн., № 136 від 31.10.2011 року на суму 416400,00 грн.

На підтвердження оплати товару ПП «КФ» ЧІП-ІНФО» були виписані видаткові та податкові накладні, а саме: видаткова накладна № 3102 від 03.10.2011 року на суму 404551,80 грн. та податкова накладна від 03.10.2011 року № 17; видаткова накладна № 6101 від 06.10.2011 року на суму 132484,80 грн. та податкова накладна від 06.10.2011 року № 66; видаткова накладна № 101013 від 10.10.2011 року на суму 268124,00 грн. та податкова накладна від 10.10.2011 року № 104; видаткова накладна № 13101 від 13.10.2011 року на суму 10611,00 грн. та податкова накладна від 13.10.2011 року № 136; видаткова накладна № 17102 від 17.10.2011 року на суму 268124,00 грн. та податкова накладна від 17.10.2011 року № 170; видаткова накладна № 24101 від 24.10.2011 року на суму 268124,00 грн., та податкова накладна від 24.10.2011 року № 233; видаткова накладна № 26103 від 26.10.2011 року на суму 268124,00 грн. та податкова накладна від 26.10.2011 року № 253; видаткова накладна № 31101 від 31.10.2011 року па суму 323272,00 грн. та податкова накладна від 31.10,2011 року № 296; видаткова накладна № 101 від 01.11.2011 року та податкова накладна від 01.11.2011 року № 1; видаткова накладна № 102 від 01.11.2011 року на суму 388298,40 грн. та податкова накладна від 01.11.2011 року № 4; видаткова накладна № 201 від 02.11.2011 року на суму 57094,50 грн. та податкова накладна від 02.11.2011 року № 17; видаткова накладна № 401 від 04.11.2011 року на суму 349903,50 грн. та податкова накладна від 04.11.2011 року на паливо - мастильні матеріали перевозилась за рахунок позивача автомобілями, які належать ФОП ОСОБА_4, згідно із договором № 07/ТП від 01.07.2007 року (том 4 аркуші справи 59-64) на підставі якого видавалися товарно-транспортні накладні, а саме: товарно-транспортні накладні № 306 від 02.10.2011 року; № 307 від 03.10.,2011 року; № 309 від 04.10.2011 року; № 310 від 05.10.2011 року; № 317 від 10.10.2011 року; № 320 від 11.10.2011 року; № 327 від 17.10.2011 року; № 331 від 18.10.2011 року; № 339 від 24.10.2011 року; № 341 від 25.10.2011 року; № 344 від 26.10.2011 року; № 348 від 27.10.2011 року; № 354 від 30.10.2011 року; № 355 від 31.10.2011 року; № 356 від 31.10.2011 року; № 357 від 01.11.2011 року; № 358 від 01.11.2011 року; № 359 від 02.11.2011 року; № 360 від 02.11.2011 року; № 361 від 03.11.2011 року; № 362 від 03.11.2011 року; № 363 від 03.11.2011 року; № 364 від 04.11.2011 року; № 365 від 04.11.2011 року; № 366 від 05.11.2011 року том 1 аркуші справи 126-177, том 2 аркуші справи 4-74).

Суд зауважує, що в акті про неможливість підтвердження факту реального здійснення операцій ПП «КФ «Чіп-Інфо» за жовтень 2011 року від 04.01.2011 року № 99/15-2/35120148 зазначено, що ПП «КФ «Чіп - Інфо» зареєстровано платником ПДВ 11.06.2007 року. Отже, перед тим, як видавати свідоцтво платника ПДВ податкові органи повинні були перевірити чи знаходиться підприємство за місцем своєї реєстрації. Крім того, в цьому ж акті зазначено, що опитаний охоронець ПрАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів», повідомив, що 26.12.2011 року представник ПП «КФ «Чіп - Інфо» вивіз меблі, які належать цьому підприємству. Таким чином, висновок про те, що правочин між позивачем та ПП «КФ «Чіп-Інфо» не був спрямований на реальне придбання товару є необґрунтованим та зроблений безпідставно без достатніх на то підстав, оскільки, на час укладення договору купівлі - продажу паливо - мастильних матеріалів № 110 від 01.10.2011 року директор ОСОБА_5 знаходилася на своєму робочому місці, що безпосередньо підтвердив охоронець, а також на момент укладення договору підприємство знаходилося за місцем своєї реєстрації. Жодна норма права не зобов'язує позивача відповідати за неналежну підприємницьку діяльність своїх контрагентів.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Сінергія-А»

Як вбачається із акту перевірки позивача, до складу податкового кредиту червня-липня 2011 року ФОП ОСОБА_1 включені податкові накладні за придбане паливо, отримані від ТОВ «Сінергія-А» на загальну суму 610743,60 грн., в т.ч. ПДВ 101790,60 грн. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів. Такі висновки податковим органом були зроблені на тій підставі, що підприємство не розташоване за місцем реєстрації.

Зазначена позиція відповідача є хибною та безпідставною виходячи з такого.

Між позивачем та ТОВ «Сінергія-А» був укладений договір поставки № 01/06-2ДТ від 01.06.2011 року, згідно з яким ТОВ «Сінергія-А» є постачальником, а ФОП ОСОБА_1 - покупцем паливно-мастильних матеріалів.

Після укладення договору позивачу був відвантажений товар, який позивач перевозив за власний рахунок, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, а саме: товарно-транспортні накладні № 129 від 01.06.2011 року, № 129 від 02.06.2011 року, № 142 від 20.06.2011 року, № 145 від 21.06.2011 року; № 152 від 24.06.2011 року.

За придбаний товар ТОВ «Сінергія-А» виписало позивачу рахунок - фактуру № с-00002/23 від 02.06.2011 року на суму 73743,75 грн., видаткову накладну № с-00002/23 від 02.06.2011 року та податкову накладну від 02.06.2011 року № 34; рахунок - фактуру № с-000022/4 від 21.06.2011 року на суму 536999,85 грн., видаткову накладну № с-000022/4 від 21.06.2011 року та податкову накладну від 21.06.2011 року № 178 (том 1 аркуші справи 178-194).

Разом з цим, факт оплати позивачем товару ТОВ «Сінергія-А» підтверджується відповідною випискою з банківською рахунку (том 2 аркуші справи 4-74).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Рєстра».

Як вбачається із акту перевірки до складу податкового кредиту вересня 2011 року ФОП ОСОБА_1 включені податкові накладні на придбане паливо, отримані від ПП «Рєстра» на загальну суму 603000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 100500,00 грн. Перевіркою також встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів. Однак, суд критично оцінює зазначену позицію відповідача виходячи з такого.

Суд констатує, що необхідні первинні документи для підтвердження тієї обставини, що правочин відбувся та був спрямований на реальне придбанні товару, надавались податковому органу під час проведення перевірки, що не заперечувалось відповідачем.

Серед первинних документів, які підтверджують взаємовідносини позивача із них ПП «Рєстра» є: договір купівлі-продажу № 42 від 22.09.2011 року, згідно із яким ПП «Рєстра» є продавцем, а ФОП-ОСОБА_1 покупцем паливно-мастильних матеріалів. Договір переводу боргу № 1108 від 07.10.2011 року, згідно із яким ПП «Рєстра» є первинним боржником, ПП «КФ «Чіп-Інфо» новим боржником за зобов'язаннями, які виникли у ПП «Рєстра» перед ФОП ОСОБА_1 на підставі договору № 42 від 22.09.2011 року. Товар перевозився за рахунок позивача, автомобілями, що належать ФОП ОСОБА_4, що підтверджується відповідним договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07/ТП від 01.07.2007 року та відповідними товарно-транспортними накладними: від 27.09.2011 року № 292; від 27.09.2011 року № 293; від 28.09.2011 року № 295; від 29.09.2011 року № 297; від 30.09.2011 року № 301.

ПП «Рєстра» виписало позивачу рахунок - фактуру № 279-09 від 27.09.2011 року на суму 603000,00 грн., видаткову накладну № 379/1 від 27.09.2011 року та податкову накладну від 27.09.2011 року № 233 (том 1 аркуші справи 195-207).

Оплата за куплені паливо-мастильні матеріали здійснювалася позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме: №114 від 27.09.2011 року; № 117 від 28.09.2011 року та № 118 від 30.09.2011 року (том 2 аркуші справи 4-74).

Після того, як позивач перерахував грошові кошти на рахунок ПП «Рєстра» між останнім та ПП «КФ «Чіп-Інфо» був укладений договір переводу боргу, на що позивач дав свою згоду (том 1 аркуші справи 198, 199).

Суд вважає за необхідне зазначити, що висновки, що містяться в акті про результати проведення зустрічної перевірки ПП «Рєстра» від 22.11.2011 року № 70/15-2/32267300 про неможливість здійснення господарської діяльності у вересні 2011 року є безпідставними та поверховими, оскільки зроблені лише на підставі того, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації. Але ж, при видачі свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Рєстра» від 15.01.2008 року № 100089295 у податкових органів не виникало питань стосовно місця реєстрації підприємства.

Порушення зі сторони ПП «Рєстра» податкового або іншого законодавства не може бути підставою для застосування санкцій до позивача, а тягне певні негативні наслідки саме до порушника - ПП «Рєстра» у разі, якщо це буде доведено податковим органом.

Щодо взаємовідносин позивача із ПП «Український центр екології».

Як вбачається із акту перевірки до складу податкового кредиту травня 2011 року ФОП ОСОБА_1 були включені податкові накладні на придбане паливо, отримані від ПП «Український центр екології» на загальну суму 523742,40 грн. в т.ч. ПДВ 87290,40 грн. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів, оскільки, на думку податкового органу, якщо контрагент не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то правочин не був направлений на реальне придбання товару. Однак, такі висновки суд вважає необґрунтованими та безпідставними виходячи з такого.

17.05.2011 року між позивачем та ПП «Український центр екології» був укладений договір поставки паливо-мастильних матеріалів № 17/05, згідно із яким ПП «Український центр екології» є постачальником, а ФОП ОСОБА_1 - покупцем паливо-мастильних матеріалів (том 1 аркуші справи 208-213).

ПП «Український центр екології» виписало позивачу за поставки товару рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, а саме: рахунок-фактуру від 17.05.2011 року № у-000017/6 на суму 247863,00 грн., видаткову накладну № у-000017/6, податкову накладну від 17.05.2011 року № 167; рахунок-фактуру від 26.05.2011 року № у-000026/7 на суму 275879,40 грн., видаткову накладну № у-000026/7 від 26.05.2011 року та податкову накладну від 26.05.2011 року № 277 (том 1 аркуші справи 208-219).

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 2 аркуші справи 4-74).

Отже, обставини того, що правочин спрямований був на реальне придбання товару, підтверджується необхідними первинними документами.

Оприбуткування придбаного товару позивачем в у перевіряємий період від ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» та ПП «Український центр екології» підтверджується копією книги № 412 звіту доходів та видатків ФОП ОСОБА_1 (том 4 аркуші справи 64-72).

Товарність зазначених господарських операцій із переліченими контрагентами у визначений період підтверджується подальшою реалізацією горючо-мастильних матеріалів покупцям (том 2 аркуші справи 192-250, том 3 аркуші справи 1-227, том 4 аркуші справи 1-42).

Отримані податкові накладні від постачальників товару позивачем внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (том 2 аркуші справи 103-112).

Зазначені показники формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивачем задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2011 року, за грудень 2011 року, за листопад 2011 року, за жовтень 2012 року, за вересень 2011 року, за серпень 2011 року, за липень 2011 року, за червень 2011 року (том 4 аркуші справи 73-99).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем вже перевірявся вказаний період робити позивача із контрагентами ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» та ПП «Український центр екології», що підтверджується довідками від 10.11.2011 року № 20/17-НОМЕР_5, від 04.10.2011 року № 11/17-НОМЕР_5, від 02.11.2011 року № 18/17-НОМЕР_5, від 17.12.2011 року № 23/17-НОМЕР_5, від 14.12.2011 року № 24/17-НОМЕР_5, актами від 01.07.2011 року № 232/17-НОМЕР_5 та від 16.12.2011 року № 278/17-НОМЕР_5, відповідно до яких у визначений період документально було підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» та ПП «Український центр екології», їх вид, обсяг, якість та розрахунки (том 2 аркуші справи 113-128).

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 1764/24 від 16.11.2012 року, проведеним дослідженням документально не підтверджені висновки відповідача зазначені в акті перевірки позивача від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5 в частині завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1170531,62 грн. за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року; документально не підтверджені висновки відповідача, зазначені в акті перевірки позивача від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5 в частині заниження суми задекларованого чистого оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 1012117,31 грн.; первинними документами підтверджена поставка товару позивачу від ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» на адресу ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року (том 4 аркуші справи 116-133).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що висновки в акті перевірки від 02.03.2012 року № 37/17-НОМЕР_5 є такими, що зроблені лише на підставі зустрічних перевірок контрагентів (том 1 аркуші справи 220-250, том 2 аркуші справи 1-3) при цьому, усі висновки податкового органу побудовані на припущеннях, тобто є безпідставними. Хоча, реальність здійснення зазначених правочинів підтверджується первинними документами з усіма контрагентами позивача у перевіряємий період.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 ПК України.

Із систематичного аналізу зазначений положень Податкового кодексу України вбачається, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум при придбанні товару, кореспондується лише із відсутністю належним чином складених податкових накладних або інших документів первинного бухгалтерського обліку.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків.

Також, відповідно до ст.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація-комплект юридичних документів на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За таких обставин, на думку суду позивачем на підтвердження господарських відносин із ТОВ «Легал Світ», ПП «КФ» Чіп Інфо», ТОВ «Сінергія-А», ПП «Рєстра» та ПП «Український центр екології» у перевіряємий період надані належним чином складені первинні документи, які є необхідними та достатніми для формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вимог ч.3 ст.2 КАС України, які визначені до рішень суб'єктів владних повноважень, суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до ч.2 ст.72 КАС України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку повинні бути стягнуті з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.03.2012 року № 0000271700 та від 01.06.2012 року № 0001071700, прийняті Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі акту перевірки № 37/17-НОМЕР_5 від 02.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість грн. нуль коп.) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 03 грудня 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін