Ухвала суду № 27784497, 30.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________________________

УХВАЛА

"30" листопада 2012 р. № 5019/1849/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дельта Банк" до відповідача 1: Юридичної особи за законодавством Сполученого королівства "Доннел Технолоджі ТОВ"; відповідача 2: Юридичної особи за законодавством Кіпру "Ігліс Трейдінг Лімітед" ТОВ, відповідача 3: Товарства з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" про визнання недійсним правочинів.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до юридичної особи за законодавством Сполученого королівства "Доннел Технолоджі ТОВ" (Donnel Technology LLP) ; Юридичної особи за законодавством Кіпру "Ігліс Трейдінг Лімітед" ТОВ ("EAGLSEE TRADING LIMITED");: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" про визнання недійсним правочинів.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

У позовній заяві не вказано повного найменування сторін. У позовній заяві позивач зазначив відповідачем 1 юридичну особу за законодавством Сполученого королівства "Доннел Технолоджі ТОВ" (Donnel Technology LLP); відповідачем 2 юридичну особу за законодавством Кіпру "Іглсі Трейдінг Лімітед" ТОВ ("EAGLSEE TRADING LIMITED"), що є скороченою назвою.

Також, стаття 54 Господарського процесуального кодексу України передбачає вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 2 ч.2 ст.54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити найменування сторін, їх місцезнаходження, індентифікаційні коди суб’єкта гоподарської діяльності.

Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»в позовній заяві зазначено код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський насінневий завод (Євронасіння)»32448177. Проте, з матеріалів доданих позивачем до позовної заяви вбачається, що код ЄДРПОУ відповідача -3 є іншим.

Таким чином, позивачем невірно зазначено повне найменування сторін, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви.

Крім того, відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Позивачем в позовній заяві крім відповідачів, зазначено їх представників на території України, проте доказів надіслання представникам позовної заяви з додатками не надано.

Крім того, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 4 ст.63 ГПК України, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як визначено в п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 р. № 15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, доданий до позовної заяви платіжний документ не може бути прийнятий судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки на звороті платіжного документу міститься напис: "Зараховано в дохід бюджету 1073,00 грн. 18.10.2012" та скріплено печаткою ПАТ "Дельта Банк" і підписано його представником.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Крім того, національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Отже, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Позивач не позбавлений права повторного звернення до господарського суду з даною позовною заявою після усунення допущених порушень щодо належного оформлення платіжного документа, а саме щодо зарахування в дохід державного бюджету суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 2, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Заголдна Я.В.