Рішення № 27784464, 29.11.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.12 Справа № 30/5014/1919/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 90130 грн. 52 коп.

Судова колегія у складі: Головуючий суддя - Голенко І.П.,

суддя -Мінська Т.М.,

суддя - Старкова Г.М.

У присутності представників сторін:

від позивача -Чиляков М.В., довіреність б/н від 17.10.2012,

від відповідача -не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11261129000 від 30.11.2007 у розмірі 90130 грн. 52 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 74101 грн. 34 коп., заборгованості за відсотками у сумі 15241 грн. 06 коп., пені у сумі 788 грн. 13 коп.

У судовому засіданні 24.09.2012 позивач надав пояснення, у яких чітко визначив склад заборгованості за кредитом: заборгованість за строковим кредитом -58324 грн. 58 коп., заборгованість за простроченим кредитом -15 776 грн. 76 коп., заборгованість за відсотками -15241 грн. 06 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом -788 грн. 13 коп., що судом приймається до розгляду.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем договірних умов в частині оплати у встановлені договором строки суми кредиту та процентів.

У судовому засіданні 29.11.2012 позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 021-6139 від 22.11.2012, за якою просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 89710 грн. 77 коп., що складається з

- заборгованості по кредиту у розмірі 74101 грн. 34 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 15 357 грн. 14 коп., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення платежів по відсоткам за користування кредитом у розмірі 252 грн. 29 коп., що судом приймається до розгляду.

14.08.2012, 28.08.2012, 24.09.2012, 15.10.2012, 13.11.2012, 29.11.2012 відповідач у судове засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 70, 73).

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвали господарського суду Луганської області у даній справі направлялися відповідачу за юридичною адресою, що міститься у наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради на вимогу суду (а. с. 55).

Крім того, згідно п. п. 3.9.1 п. 3 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Якщо ухвалу суду повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

15.10.2012 розпорядженням заступника голови господарського суду, в.о. голови суду Воронько В.Д. для розгляду даної справи призначено колегію у складі: головуючий суддя -Голенко І.П., судді -Мінська Т.М., Старкова Г.М.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

30.11.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11261129000 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 розділу 1 договору банк зобов'язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 91000 грн. 00 коп. та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Підпунктом 1.2 п. 1 розділу 1 договору передбачено строк кредитування -з 30 листопада 2007 року по 30 листопада 2017 року.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 30 листопада 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 цього Договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 договору. У разі, якщо термін повернення кредиту або день сплати ануїтетного платежу припадає на вихідний, святковий або неробочий день, терміном повернення кредиту та днем сплати ануїтетного платежу вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1445 грн. 00 коп. в день сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно п. п. 1.3.1, 10.2 договору.

Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого цим пунктом договору і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів та процентів за користування кредитом, нарахованих на суму вказаної заборгованості.

Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов договору на рахунок НОМЕР_2 відкритий в банку (п. п. 1.2.1 п. 1.2 розділу 1 договору).

День сплати ануїтетного платежу -це 28 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж.

Згідно п. п. 1.3.1 п. 1.3 розділу 1 договору за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5% річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2 даного договору.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом «30/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана Банком Позичальнику і ще не повернута останнім у власність Банку відповідно до умов договору (п. п. 1.3.3 п. 1.3 розділу 1 договору).

Згідно п. 1.5 розділу 1 договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що банк зобов'язується надати кредит позичальнику відповідно до умов даного договору.

Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані Банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором; погашати кредит та сплачувати нараховані проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, розмір яких встановлений згідно з п. 1.2.2 на рахунок, вказаний в пункті 1.2.2 даного договору; достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти у випадках встановлених п. п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10,14 цього договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 12 цього договору тощо (розділ 4 договору).

Відповідно до п. п. 5.5 розділу 5 договору у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів в порядку встановленому розділом 12 цього договору.

У випадку порушення зобов'язання позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому, ніж передбачено цим договором:

- на прострочену суму основного боргу банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 16%. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу -(дня сплати ануїтетного платежу);

- на суму прострочених процентів Банк може нараховувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування (п. 8.1 розділу 8 договору).

Згідно п. п. 8.3 розділу 8 договору відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України при порушені позичальником вимог п. п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 цього договору банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього договору.

Строк дії договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та/або пені у разі її нарахування (п. 10.5 розділу 10 договору).

Додаток № 1 до договору містить графік погашення кредиту (а. с. 11-12).

Факт видачі відповідачу кредиту на суму 91000 грн. підтверджується меморіальним ордером № 0000686667/06 від 30.11.2007 (а. с. 116) та банківською випискою по кредитному договору (а. с.13).

08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»(продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (реєстраційний номер № 2949 2950), за умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Згідно п. п. 2.3 п. 2 зазначеного договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця та з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

Передача прав вимоги за кредитом, в т. ч. за кредитним договором № 11261129000 від 30.11.2007, підтверджується додатковою угодою № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 та додатком № ХІ «Перелік Прав вимоги за кредитами», які належним чином підписані сторонами договору та скріплені печатками підприємств (а. с. 119-124).

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.02.2012 продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості боржника (ОСОБА_1) за договором № 11261129000 (а. с. 48).

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»на виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 повідомив позичальника -Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про відступлення первісним кредитором своїх прав вимоги за кредитним договором новому кредитору - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(а. с. 20-21).

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 02.1-2596 від 07.05.2012, якою просив погасити заборгованість за договором (а. с. 22-23), проте претензія відповідачем залишена без відповіді.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлений договором строк за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 89710 грн. 77 коп., яка складається з заборгованості за строковим кредитом -58324 грн. 58 коп., заборгованості за простроченим кредитом -15 776 грн. 76 коп., заборгованості за відсотками -15357 грн. 14 коп., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом -252 грн. 29 коп.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 89710 грн. 77 коп. згідно договору про надання споживчого кредиту № 11261129000 від 30.11.2007.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено виконання банком договірних зобов'язань стосовно видачі кредиту у розмірі 91000 грн. 00 коп. (меморіальний ордер № 0000686667/06 від 30.11.2007, банківська виписка по кредитному договору (а. с. 13, 116).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань порушив умови договору про надання споживчого кредиту № 11261129000 від 30.11.2007, а саме: в термін передбачений вищезазначеним договором відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що за останнім утворилась заборгованість за строковим кредитом у розмірі 58324 грн. 58 коп., заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 15 776 грн. 76 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 15357 грн. 14 коп. відповідно до договору № 11261129000 від 30.11.2007.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 74101 грн. 34 коп. та заборгованості за процентами у розмірі 15357 грн. 14 коп. за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 252 грн. 29 коп. з 29.01.2012 по 17.07.2012 на підставі п. 8.1 розділу 8 договору № 11261129000 від 30.11.2007.

У задоволені даної вимоги господарський суд відмовляє у зв'язку з тим, що наданий розрахунок пені не відповідає положенням п. 8.1 розділу 8 договору № 11261129000 від 30.11.2007 та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, задоволенню підлягають частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 74101 грн. 34 коп., заборгованість за процентами у розмірі 15357 грн. 14 коп. з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 94213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-б, код 34047020, заборгованість за кредитом у розмірі 74101 грн. 34 коп., заборгованість за процентами у розмірі 15357 грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 1789 грн. 17 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано -03.12.2012

Головуючий суддя І.П. Голенко

Суддя Т.М. Мінська

Суддя Г.М. Старкова