Рішення № 27784190, 29.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.12р. Справа № 15/5005/8438/2012За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг

до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло", м. Кривий Ріг

про стягнення 38 395,09 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Клімовська О.В., представник за довіреністю № 4 від 01.03.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" (далі-відповідач), про стягнення 38 395,09 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 35 337,95 грн. - заборгованість за теплову енергію, 2 483,35 грн. - пеня, 573,79 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 1855/16 від 28.01.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 02.10.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 01.11.12р.

Листом господарського суду від 01.11.12р., у зв'язку з хворобою судді Петренко Н.Е., судове засідання перенесено на 20.11.12р.

Ухвалою господарського суду від 20.11.12р. відкладено розгляд справи на 29.11.12р.

29.11.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір та для долучення до матеріалів справи довідку про стан заборгованості відповідача та докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується доказами наданими позивачем (а.с.52).

В матеріалах справи знаходиться клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача (а.с.36). Крім того, в матеріалах справи є відзив на позов, відповідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме тільки на суму основного боргу. Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідач просить суд зменшити їх розмір відповідно до ст.ст. 219, 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 1855/16 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого позивач відпускає відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а відповідач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору, при виконанні даного Договору сторони керуються чинним законодавством України, діючими "Правилами користування тепловою енергією", Правилами технічної експлуатації теплоспоживаючих установок теплових мереж, рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, позивач відпускає відповідачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.01.11р. по 31.12.11р. (див. Таблиця № 1, № 2, та акт межі розподілу, як невід'ємні частини договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії Договору.

В п. 3.1. Договору зазначено про те, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться відповідачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2011 рік та фактичних надходжень по спеціальному фонду. У випадку дефіциту ліміту на сплату теплової енергії, відповідач зобов'язується повідомити про це позивача та застосувати заходи щодо припинення даної послуги або замовити додаткове фінансування на послуги теплопостачання.

В п. 3.4. Договору зазначено про те, якщо відповідач є суб'єктом іншого сектора господарювання економіки і не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

Як зазначено в п. 5.15. Договору, відповідач оплачує вартість спожитої теплової енергії, холодної води, що йде на підігрів, і стоків згідно тарифів, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України. Зазначені тарифи можуть змінюватися відповідно до законодавства України, про що періодично сповіщає друк, радіо, телебачення. У разі зміни тарифів на послуги теплопостачання, позивач має право застосувати нові тарифи без додаткового погодження зі відповідачем.

Окрім сплати теплової енергії за тарифом, відповідач, що отримує теплову енергії у вигляді пари, сплачує позивачу витрати пов'язані з неповерненням конденсату (п. 5.16. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що цей Договір діє з 01.01.11р. по 31.12.11р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього Договору або його перегляду.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 6.3. Договору).

Тарифи теплової енергії передбачені НКРКП України № 119 від 30.09.11р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954,048 грн. за 1 Гкал, з ПДВ.

Так, на виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджують рахунки - фактури (а.с.13-19) та реєстри рахунків (а.с.20-26).

Як зазначає позивач, свої зобов'язання за Договором відповідач виконував не належним чином, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 17.10.11р. по 06.04.12р. у розмірі 35 337,95 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п. 3.4. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 2 483,35 грн., а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 573,79 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 35 337,95 грн., пеню у розмірі 2 483,35 грн. та 3% річних у розмірі 573,79 грн.

В свою чергу відповідач доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав, але заборгованість за теплову енергію у розмірі 35 337,95 грн. визнав у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву. Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідач просить суд зменшити їх розмір відповідно до ст.ст. 219, 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 35 337,95 грн., оскільки дана вимога є обґрунтованою та доведеною, а крім того є визнаною відповідачем.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, якщо відповідач є суб'єктом іншого сектора господарювання економіки і не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

На підставі п. 3.4. Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 2 483,35 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців або 182 дня.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня складає 2460,53 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 2 460,53 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних у розмірі 573,79 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 573,79 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за теплову енергію у розмірі 35 337,95 грн., пеня у розмірі 2 460,53 грн., 3% річних у розмірі 573,79 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження викладених обставин, а крім того, позивачем доведено складне фінансове положення, що підтверджує звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012р. (а.с.44).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" (50036, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, буд. 6, код ЄДРПОУ 36876642) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за теплову енергію у розмірі 35 337,95 грн. (тридцять п'ять тисяч триста тридцять сім грн. 95 коп.), пеню у розмірі 2 460,53 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят грн. 53 коп.), 3% річних у розмірі 573,79 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 79 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 608,54 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 54 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 03.12.12р.