Рішення № 27784154, 28.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р. Справа № 21/016-12/19

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІНГО Україна», м. Київ;

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Стріла», смт. Макарів;

2. Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії

«Оранта», м. Київ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на

стороні відповідача 1 - ОСОБА_1, м. Монастирище,

про стягнення 91064,93 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Хом`як О.Г. (довіреність від 01.02.2012 р. № 88);

від відповідачів: не з'явились;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Стріла»(далі - відповідач 1) та Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі - відповідач 2) про стягнення 91064,93 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що12.08.2011 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Camry»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ТОВ «Клінгспор»та перебував під керуванням гр. ОСОБА_3, і des-Benz-312»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ТОВ «АТП Стріла»та перебував під керуванням гр. ОСОБА_1 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Camry»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження. Зазначений транспортний засіб станом на 12.08.2011 р. був застрахований на підставі договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків (Поліс № 640520956.11), укладеного між ПрАТ «АСК «Інго Україна»(страховик) та ТОВ «Клінгспор»(страхувальник). На виконання умов полісу, позивачем було виплачено ТОВ «Клінгспор»91064,93 грн. страхового відшкодування. Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 979, 993, 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 5, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить суд стягнути з відповідача 1 суму страхового відшкодування в розмірі 41574,93 грн., як власника транспортного засобу, та з відповідача 2, як страховика останнього, суму страхового відшкодування в розмірі 49490,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.03.2012 р. по справі № 21/016-12, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. у справі № 21/016-12 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, автоматизованою системою документообігу господарського суду справу № 21/06-12 передано для подальшого розгляду до провадження судді Карпечкіну Т.П.

Ухвалою від 15.10.2012 р. суд прийняв справу № 21/06-12 до провадження, присвоїти їй номер 21/06-12/19 та призначив до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2012 р.

Ухвалою від 06.11.2012 р. суд відклав розгляд справи на 19.11.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних ухвалою від 15.10.2012 р. документів.

Присутній у судовому засіданні 19.11.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання вдруге не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, витребувані документи не надіслали.

Ухвалою від 19.11.2012 р. суд відклав розгляд справи на 28.11.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідачів і третьої особи та неподанням витребуваних документів.

Присутній у судовому засіданні 28.11.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський не повідомили, витребувані документи не надіслали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідачів і третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів і третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2011 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Camry»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ТОВ «Клінгспор»та перебував під керуванням гр. ОСОБА_3, і Benz-312»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ТОВ «АТП Стріла»та перебував під керуванням гр. ОСОБА_1

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль a Camry»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений транспортний засіб станом на 12.08.2011 р. був застрахований на підставі договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків (Поліс № 640520956.11), укладеного між ПрАТ «АСК «Інго Україна»(страховик) та ТОВ «Клінгспор»(страхувальник).

На виконання умов полісу, позивачем було виплачено ТОВ «Клінгспор» 91064,93 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 8441 від 20.09.2011р.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування»визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України «Про страхування».

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київського області від 25.08.2011 р. у справі № 3-3106/2011 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України визнано гр. ОСОБА_1, під керування якого перебував автомобіль ercedes-Benz-312»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), та зазначену особу піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 400,00 грн.

Звертаючись з позовом до ТОВ «АТП Стріла», позивач обґрунтував свої вимоги нормами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, згідно з якими юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Втім, як свідчать зібрані по справі докази, згідно наказу по ТОВ «АТП Стріла» № 32-К від 07.07.2011 р. та витягу з журналу обліку приймання та звільнення ТОВ «АТП Стріла», гр. ОСОБА_1 звільнено з роботи 07.07.2011 р. за власним бажанням в порядку ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Тобто, станом на 12.08.2011 р. гр. ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із відповідачем-1, що виключає можливість звернення з регресними вимогами до ТОВ "АТМ Стріла" на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Втім, п. 15.1 ст. 15 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності І типу є договір, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 Глави 10 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом без відповідної правової підстави.

Таким чином, та обставина, що гр. ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із відповідачем-1, не може бути ототожнена з доказом експлуатації застрахованого транспортного засобу у момент настання дорожньо-транспортної пригоди без законних підстав.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи, суду не було надано доказів, які б вказували на неправомірне заволодіння вказаною особою транспортним засобом -автомобілем Benz-312» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2).

Статтею 5 Закону визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно Полісу АА № 2980394 застраховано цивільно-правову відповідальність саме ТОВ «АТП Стріла».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги пред'явлені до відповідача 1 обґрунтовано, а отже підлягають задоволенню.

Крім того, звертаючись з позовом до відповідача 2 -ВАТ «НАСК «Оранта», позивач послався на норми ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -«Закон»).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ АТП «Стріла», як власника автомобіля s-Benz-312»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА № 2980394 від 18.02.2011 р. (тип 1, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Приписами статей 37, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оскільки належними доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог до відповідача 1, тому позовні вимоги пред'явлені до відповідача 2, виходячи з зазначених вище норм чинного законодавства, також підлягають задоволенню.

Враховуючи розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 91064,93 грн., частина страхового відшкодування у розмірі 49490,00 грн. (сума страхового покриття (ліміт) ВАТ «НАСК «Оранта»за полісом цивільної відповідальності за мінусом франшизи -510,00 грн.) підлягає стягненню з відповідача 2, а залишок суми страхового відшкодування у розмірі 41574,93 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача 1.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Стріла» (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Леніна, 42; код ЄДРПОУ 35170492) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 41574 (сорок одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири) грн. 93 коп. -компенсації страхового відшкодування, 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 49490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. -компенсації страхового відшкодування, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. -витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 30.11.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін