Рішення № 27783987, 02.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-3707/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

"02" листопада 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Дубаса В.А., при секретарі Ридзель О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року ПАТ «Сведбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги банк виходить з того, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 10.04.2006 року було укладено кредитний договір №332/0406/88-119, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала від позивача кредит у сумі 450 000 гривень на строк до 10.04.2009 року зі сплатою 20% річних за користування кредитом. Позивач виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_2 зазначені грошові кошти у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 умови договору споживчого кредиту належним чином не виконує і станом на 29.11.2011 року сума загальної кредитної заборгованості перед позивачем складає 708 254 грн. 07 коп.

Крім того, 10.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 з метою забезпечення згаданого договору кредиту укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно: трикімнатну квартиру №140, загальною площею 115,10 кв.м., жилою площею 72,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу.

Зважаючи на неналежне виконання ОСОБА_2 умов вказаного договору кредиту від 10.04.2006 року ПАТ «Сведбанк» просило суд звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки у вигляді квартири.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 10.04.2006 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №332/0406/88-119, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала від позивача кредит у сумі 450 000 гривень на строк до 10.04.2009 року зі сплатою 20% річних за користування кредитом (а.с.5-9). Позивач виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_2 зазначені грошові кошти у повному обсязі.

Згідно нової редакції Статуту ПАТ «Сведбанк», затвердженого позачерговими Загальними зборами ПАТ «Сведбанк»(протокол №49 від 11 серпня 2011 року) АКБ «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на ВАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк» та в подальшому правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ «Сведбанк»став ПАТ «Сведбанк»(а.с.17-20).

Пунктом 1.2 вказаного кредитного договору передбачено, що Банк зобов"язувався видати кредит, шляхом видачі готівки через касу банку.

У свою чергу ОСОБА_2 зобов'язувалась здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його користування та всіх комісійних платежів, згідно з умовами, визначеними п.п. 3.1, 3.2 цього Договору.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що проценти за корисування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з «01»по «10»число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків НОМЕР_2 через касу Банку.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позика частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим остання станом на 29.11.2011 року заборгувала позивачу суму коштів у розмірі 708 254 грн. 07 коп., що підтверджується розрахунком, який перевірено судом (а.с.16).

Окрім того, 10.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 з метою забезпечення згаданого договору кредиту укладено іпотечний договір, згідно якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру №140, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.07.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 10.08.2005 року в реєстрову книгу за реєстровим номером 43546.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за договором кредиту відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: зокрема, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім того, ст.38 цього Закону передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у частині 6 визначає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається з п.2 про внесення змін до договору іпотеки від 07.11.2006 року заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 1 117 565 грн. (а.с.12), з огляду на те, що вказану вартість визначено самими сторонами по договору суд, вважає за необхідне визначити саме таку початкову ціну предмету іпотеки.

Таким чином, з умов укладених між позивачем та відповідачами правочинів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги ПАТ «Сведбанк» в частині звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і ході судових засідань.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 536, 554, 614, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №№332/0406/88-119 від 10.04.2006 року (який укладено між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2) у сумі 708 254 грн. 07 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру №140, загальною площею 115,10 кв.м., жилою площею 72,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»з початковою ціною предмета іпотеки у сумі 1 117 565 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840, розташованого у м. Києві по вул. Новокостянтинівській, 18-В) витрати по сплаті судового збору у сумі 2823 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ В.А. ДУБАС