Рішення № 27782950, 05.11.2012, Селидівський міський суд Донецької області

Провадження № 2/543/1068/12

Справа № 543/3081/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Вступна та резолютивна частини

05 листопада 2012 р. м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Жарової Ю.І., при секретарі Костенко К.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в сумісному майні, -

ВСТАНОВИВ:

У зв»язку зі складністю справи, суд вважає необхідним відкласти складання рішення у повному обсязі та проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 16, 23, 319, 365, 370, 372, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування»№7 від 30 травня 2008 рокуст.68 ЖК України, ст..41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 213 -216, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в сумісному майні -відмовити у повному обсязі.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Провадження № 2/543/1068/12

Справа № 543/3081/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2012 р. м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Жарової Ю.І., при секретарі Костенко К.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в сумісному майні, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку в сумісному майні, в якому зазначила, що вона є власницею 2/3 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Власником 1/3 частки будинку є її брат -ОСОБА_4, який проживав на той час з матір»ю. У брата ОСОБА_4 була позашлюбна донька - ОСОБА_5, яка з ним не проживала. Після смерті брата - ОСОБА_4, його донька ОСОБА_5 подала заяву на право спадкування. Но ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. У неї є донька ОСОБА_6, відносно якої вона позбавлена батьківських прав. Піклувальником дитини став сводний брат ОСОБА_5 -ОСОБА_2, але і він був позбавлений цього права. Дитина проживає в іншій сім»ї. Вона вважає, що їй належить 2/3 частки спадкового майна, але вона не може скористатися своїм правом, оскільки відповідач чинить їй перешкоди.

Просила суд, позбавити ОСОБА_2 права на 1/3 частки спадкового майна, оскільки спільне володіння і використання майном неможливе із-за негідної поведінки ОСОБА_2

Врахувати, що таке припинення не заподіє істотного збитку інтересам ОСОБА_2 і членам його сім'ї, оскільки він має будинок в АДРЕСА_3 і після смерті його сестри залишилася квартира в с.Гостре за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути моральну шкоду за нанесені нею приниження честі, гідності і ділової репутації, душевні і фізичні страждання, які вона випробовувала і випробовує до цих пір у зв'язку з протиправними діями і негідною поведінкою ОСОБА_2 Вона є інвалідом 2 групи.

Стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн.

Зобов»язати ОСОБА_2 сплатити житлово-комунальні послуги за час проживання його з сім»єю в будинку по АДРЕСА_2(за останніми показниками лічильника).

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи у встановленому законом порядку повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин в порядку, передбаченому ч.1 ст.224 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній даних і доказів, з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, (ст. 11 ЦПК України) суд установив наступне.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого виконкомом Курахівської селищної ради м.Селидове Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2012 р., посвідченого державним нотаріусом Другої селидівської державної нотаріальної контори, спадкоємцем спадкового майна, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 -є її донька ОСОБА_1 в 2/3 частках, з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилася на її користь донька померлої ОСОБА_7

Свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в Спадковому реєстрі, що підтверджуеться Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 30438863.

Згідно Акту обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 - з»ясовано, що з березня 2012 року по теперішній час в будинку проживає ОСОБА_2

За зверненням ОСОБА_1 із заявою від 08.06.2012 р. до Гірницького МВМ Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області, постановою начальника Гірницького МВМ у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено.

Згідно довідки МСЕК від 06.03.2007 р. ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи безстроково.

Згідно відповіді на запит Гірницької лікарської амбулаторії ОПСМ № 4 Моськалець Н.Г.04.05.2012 р. зверталася за медичною допомогою в Гірницьку лікарську амбулаторію ОПСМ № 4. Знаходилася на лікуванні в денному стаціонарі з 04.05.2012 р. по 13.05.2012 р. з діагнозом: ІБС атеросклерозний кардіосклероз СН П. Гипертонічна хвороба. Скаржилася на болі в серце, перепочинок, кашель. Погіршення стану пов'язує з перенесеним нервовим потрясінням при вирішенні своїх родинних проблем. У минулому перенесла операцію.

При дослідженні судом спадкової справи № 73/2012 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, з»ясовано, що ОСОБА_1 07.05.2012 року звернулась до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини. Її сестра -ОСОБА_8 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_1, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно статті 365 Цивільного Кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадків лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї .

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретно випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування»№7 від 30 травня 2008 року у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст.370, ч.2 ст.372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та є власницею 2/3 житлового будинку АДРЕСА_2 з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилася на її користь донька померлої ОСОБА_7

Доказів того, що ОСОБА_2 є власником частки будинку, вступив у право власності та таке інше, у суду немає.

Свідоцтво про те, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про визнання спадщини не є доказом наявності свідоцтва про право власності на вказане майно.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не доведено наявність права власності у ОСОБА_2 на спірне майно та він не може бути позбавлений права, якого в нього немає.

Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлені вимоги про відшкодування моральної, матеріальної шкоди та за житлово-комунальні послуги.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана із розміром цього відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки суду не доведено наявність у ОСОБА_1 моральних страждань з приводу неправомірних дій відповідно щодо порушення права власності позивача, в частині відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, сплата за комунальні послуги не може бути стягнуто з відповідача, оскільки власницею майна є ОСОБА_1 та відповідно до ст.68 ЖК України, вона зобов»язана сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, оцінюючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 16, 23, 319, 365, 370, 372, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування»№7 від 30 травня 2008 рокуст.68 ЖК України, ст..41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 213 -216, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в сумісному майні -відмовити у повному обсязі.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя