Рішення № 27782368, 21.11.2012, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа N 209/3072/12р.

Вступна та резолютивна частина.

Рішення

Іменем України

21 листопада 2012 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі головуючого - судді: Проця В. А.

при секретарі Медик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Галузевої профспілки Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»про усунення порушення житлових прав, шляхом визнання незаконним рішення адміністрації та галузевої профспілки, поновлення на черзі квартирного обліку,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним спільне рішення адміністрації Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Профспілкового комітету галузевої профспілки Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці» від 25 червня 2012 року в частині зняття ОСОБА_1 з черги квартирного обліку.

Відновити становище, яке існувало до прийняття вказаного рішення, поновивши ОСОБА_1 на пільговій черзі квартирного обліку Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»з 29 лютого 1988 року.

Стягнути з Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Галузевої профспілки Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди та 328 (триста двадцять вісім) гривень 20 копійок понесених витрат на сплату судового збору.

Особи, які брали участь у розгляді справи можуть ознайомитись з повним рішенням суду через п'ять днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

Суддя:(підпис)

Справа N 209/3072/12р.

Рішення

Іменем України

21 листопада 2012 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі головуючого - судді: Проця В. А.

при секретарі Медик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Галузевої профспілки Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»про усунення порушення житлових прав, шляхом визнання незаконним рішення адміністрації та галузевої профспілки, поновлення на черзі квартирного обліку,-

Встановив:

Позивачка -ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Галузевої профспілки Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»про усунення порушення житлових прав, шляхом визнання незаконним рішення адміністрації та галузевої профспілки, поновлення на черзі квартирного обліку.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що у 1986 році після закінчення навчального закладу вона була направлена на роботу в ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ», де працевлаштувалась медичною сестрою. Відповідно до ч. 46 п. 2 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», поза чергою жилі приміщення надаються особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість. В зв?язку з чим вона подала заяву про постановку її в чергу на отримання житла. Згідно виписки з протоколу №3 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»від 29 лютого 1988 року, яка зберігається в її квартирній справі, вона була поставлена в пільгову чергу на отримання житла, як молодий спеціаліст. В 2009 році вона вийшла на пенсію, так і не отримавши житла.

Відповідно до п. 29 п.п.1 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається і у випадках виходу на пенсію.

25 червня 2012 року вона була запрошена на спільне засідання адміністрації ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»та профспілкового комітету, де їй було повідомлено, що вона вдруге знята з квартирної черги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 ЖК України та підпункту 1 п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», як така, що забезпечена житлом.

Вважає, що спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»від 25 червня 2012 року в частині зняття її з черги квартирного обліку незаконним, оскільки адміністрацією та профкомом не вірно було обраховано наявну у її власності житлову площу, а тому, просить відновити становище, яке існувало до прийняття вказаного рішення, а саме, поновити її на пільговій черзі з 29 лютого 1988 року.

Крім того, позивачка вказала, що вищевказаним незаконним рішенням їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 гривень, яка полягає в тому, що питання отримання житла є для неї дуже важливим і таке цинічне ставлення адміністрації та профспілки установи, в якій вона до пенсії пропрацювала, та небажання діяти відповідно до закону, прийняття завідомо незаконного рішення, вдруге, примушують її постійно доводити, що вона має право на отримання житла i перебуває в черзі законно, і саме це принижує її людську гідність та завдає їй душевних страждань, порушує її життєві плани.

Тому, просить стягнути солідарно вищевказану суму у відшкодування моральної шкоди, як з адміністрації, так і з профспілки ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ».

В судовому засіданні позивачка -ОСОБА_1 та її представник -ОСОБА_2 позов підтримали і підтвердили обставини викладенні в ньому.

Представник відповідача -Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»Чешковський В.А. в судовому засіданні позову не визнав і суду пояснив, що ОСОБА_1 була правомірно знята з пільгової черги квартирного обліку ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ», як така, що забезпечена житлом, просить в позові відмовити, більш детальні доводи на підтвердження своєї правової позиції виклав у долучених до матеріалів справи письмових запереченнях проти позову. Крім того, вказав, що позивачка не надала жодних доказів на підтвердження завданої їй моральної шкоди.

Представник відповідача - Галузевої профспілки ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»- Григорук Г.М. в судовому засіданні позову також не визнав і суду дав аналогічні пояснення, що і представник лікарні.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з?явився, хоча належним чином повідомлявся про день і час слухання справи.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у 1986 році після закінчення навчального закладу була направлена на роботу в ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ», де працевлаштувалась медичною сестрою та стала проживати у гуртожитку. 29 лютого 1988 року ОСОБА_1 була поставлена на пільгову чергу на отримання житла в ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці», що доведено випискою з протоколу №3 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ»від 29.02.1988 року.

31.05.1996 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 21 квітня 2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали цілий житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1. 20 грудня 2003 року гр. ОСОБА_7 подарував належну йому частину будинку ОСОБА_6 03 червня 2003 року було зареєстровано місце проживання позивачки в АДРЕСА_1.

Після постановки на пільгову чергу на отримання житла, позивачка ОСОБА_1 пропрацювала в державному закладі «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці» до 2009 року і вийшла на пенсію, так і не отримавши житла.

30 вересня 2010 року позивачка ОСОБА_1 уклала договір найму кімнати в квартирі АДРЕСА_1, згідно з яким їй була надана вказана кімната у строкове платне користування для проживання. Будь-які докази того, що вказаний договір є недійсним, в матеріалах справи відсутні. Рішенням Козятинського міськрайсуду від 10 березня 2011 року шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано. 30 березня 2011 року позивачка ОСОБА_1 була знята з реєстраційного обліку місця проживання в АДРЕСА_1 та 19 квітня 2011 року була зареєстрована АДРЕСА_2. 06 жовтня 2011 року позивачка ОСОБА_1 уклала договір найму кімнати в будинку АДРЕСА_2, згідно з яким їй була надана вказана кімната у строкове платне користування для проживання, і даний договір, відповідно до закону не був не визнаний недійсним, дані обставини вставленні рішенням Козятинського міськрайсуду Вінницької області від 16 лютого 2012 року та відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці»від 25 червня 2012 року, позивачка ОСОБА_1 була знята з квартирного обліку ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці»на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 ЖК України та підпункту 1 п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», як така, що забезпечена житлом.

З протоколу спільного засідання представників адміністрації та профспілкового комітету державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці»від 25 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить ? частки у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.

Водночас інша ? частки у праві власності на житловий будинок належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності. За таких обставин на даний час зазначений житловий будинок належить ОСОБА_1 та її колишньому чоловкові ОСОБА_6, як на праві спільної часткової, так i спільної сумісної власності, а тому, вона є забезпеченою житлом.

Обставини, що викладенні в протоколі спільного засідання лише частково відповідаю, дійсності, а саме, лише в тому, що 21 квітня 2000 року колишній чоловік ОСОБА_6 та його покійний брат - ОСОБА_7 придбали цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1. 23 грудня 2003 року ОСОБА_7 подарував належну йому частину будинку колишньому чоловіку позивачки - ОСОБА_6 Тобто, адміністрацією та профкомом було не вірно обраховано наявну у власності житлову площу.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про власність», який діяв на момент виникнення вказаних правовідносин, об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування..

Стаття ст. 16 ЗУ «Про власність», вказує на те, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом i Кодексом про шлюб та сім?ю України.

Віповідно до ст. 24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується i розпоряджається належним йому роздільним майном.

Виходячи з викладеного, за договором дарування колишньому чоловіку позивачки - ОСОБА_6 належить ? частина будинку, як спільна часткова власність, що в перерахунку на житлову площу, складає (38, 3 кв.м : 2)= 19, 15 кв. м.

Для визначення часток, які належать позивачці та її колишньому чоловіку, підлягають застосуванню положення ст. 28 КпШС України, в якій зазначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Таким чином, виходячи з рівності часток подружжя, частка житлової площі кожного з них з 19, 15 кв.м у спільній сумісній власності, складає (19, 15 кв.м : 2)= 9,575 кв. м.

Є встановленим фактом, відповідно до рішення суду, а також, це факт не оспорюється відповідачами, що до складу сім?ї позивачки входить її син -ОСОБА_8, таким чином, у вказаному будинку на кожного члена її сім?ї припадає (9,575 кв. м : 2)= 4,7875 кв. м.

Відповідно до ст. 33 ЖК України, яка кореспондується п. 5 Правил потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Згідно п.п.1 п. 13. Правил, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської i Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами…

Відповідно до п. 2 Постанови виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів i президії обласної ради профспілок від 10 січня 1985 року, на яку в оскаржуваному рішенні посилаються відповідачі, встановлено, що підставою взяття на квартирний облік громадян для поліпшення житлових умов є відсутність 6,5 кв. м житлової площі на кожного члена сім?ї.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 була знята незаконно з квартирного обліку державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці»на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці»від 25 червня 2012 року.

Також, суд вважає за необхідне відновити становище, яке існувало до прийняття вказаного рішення, поновивши ОСОБА_1 на пільговій черзі квартирного обліку Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»з 29 лютого 1988 року.

Також, суд вважає, що прийняттям даного незаконного рішення позивачці завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що питання отримання житла є для неї дуже важливим, прийняття незаконного рішення, вдруге, примушують її постійно доводити, що вона має право на отримання житла і це душевних страждань та порушує її життєві плани.

Визначаючись з розміром моральної шкоди, який необхідно стягнути на користь позивачки солідарно з відповідачів, суд керується принципом розумності та справедливості і вважає, що сума в 4000 гривень буде достатньою компенсацією за нанесену моральну шкоду.

Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ст. 47 Конституції України, ст. ст. 40, 53, 191 ЖК України та ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 40, 53, 191 ЖК України та ст.ст. 23, 1167 ЦК України, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним спільне рішення адміністрації Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Профспілкового комітету галузевої профспілки Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці» від 25 червня 2012 року в частині зняття ОСОБА_1 з черги квартирного обліку.

Відновити становище, яке існувало до прийняття вказаного рішення, поновивши ОСОБА_1 на пільговій черзі квартирного обліку Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»з 29 лютого 1988 року.

Стягнути з Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»та Галузевої профспілки Державного закладу Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно - Західної залізниці»на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди та 328 (триста двадцять вісім) гривень 20 копійок понесених витрат на сплату судового збору.

Особи, які брали участь у розгляді справи можуть ознайомитись з повним рішенням суду через п'ять днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

Суддя:(підпис)

Дата документу 21.11.2012