Рішення № 27781152, 28.11.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.11.2012 Справа № 0814/12469/2012

Номер провадження 2/0814/3991/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідачів про стягнення 1747,24 гривні - заборгованості за комунальні послуги.

В позові зазначено, що в квартирі АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

10.08.2012 КП «ВРЕЖО №7»звернулося до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги в розмірі 1747,24 грн. За даною заявою був виданий наказ справа № 0814/8314/2012, однак, в передбачений ст.. 105 ЦПК України строк боржники подали заяву про скасування судового наказу. 21.08.2012 року вказаний судовий наказ був скасований, оскільки зазначені в заяві боржників обставини, вказують на наявність спору , який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Також позивач зазначив, що житлове приміщення № 69 є комунальною власністю та знаходився на балансі КП "ВРЕЖО №7", яке було виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Починаючи з 01.06.2011р. зазначене житлове приміщення та житловий будинок у цілому перебуває на балансі КП «ВРЕЖО. Борг за комунальні послуги в розмірі 1747,24 грн. виник за період з 01.10. 1997 по 01.01.2009 року, тобто за час утримання на балансі нашого підприємства житлового будинку та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Станом на 01.08.2012р. борг не сплачений.

Протягом всього періоду утворення вказаного вище боргу, відповідачі здійснювали періодичні проплати суми боргу, тим самим визнаючи свій борг, що перериває строї позовної давності в відповідності зет. 264 ЦК України. Таким чином, сплив позовної давності не припиняє зобов'язання відповідача сплатити вартість спожитих житлово-комунальних послуг у повному обсязі за весь період наданні таких послуг, а також не позбавляє КП «ВРЕЖО №7» права на вимогу виконання зобов'язання боржником у судовому порядку, та не має своїм наслідком обов'язок кредитора списати прострочену суму боргу. Тому просили суд задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з відповідачів заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1747,24 гривні та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача, діючий за дорученням, копія якого є в матеріалах справи, позов КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" підтримав у повному обсязі та посилаючись на норми Закону, просив суд стягнути вказану заборгованість без застосування строків позовної давності, оскільки протягом всього періоду утворення боргу, відповідачі здійснювали періодичні проплати суми боргу, тим самим визнаючи свій борг.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у позові. В обґрунтування своїх заперечень доводив суду, що позивач невірно вказує кількість прописаних в квартирі, оскільки в період с з 01.1997 р. було прописано 4 особи, а в довідці, яку надав позивач, вказується що квартирі 4 особи проживають з 27.07.2010 року. Тому невірне число прописаних мешканців, невірно вказується розмір боргу. Крім того, позивач не надав відповідних рішень виконавчої влади, що встановлюють тарифи на надання послуг за вищевказаний період. У зв'язку з відсутністю обгрунтованих тарифів він позбавлений законного права з'ясувати обґрунтованість та правильність розміру суми стягнення, тобто взагалі існування вказаного боргу. Також відповідач вказує, що позивачем не додані жодних документів, які б підтверджували факт виконання КП ВРЕЖО №7 зазначених у заяві робіт (надання послуг) у визначеному обсязі. Зазначені документи були б необхідні для визначення достовірності здійснених позивачем та отриманих відповідачем послуг. Крім того, за вказаний представником позивача період з 01.10.1997 р. по 01.01.2009 р. заборгованості сплинув строк позовної давності, встановлений тривалістю 3 роки, тому відповідач вважає помилковим думку позивача про те, що такий строк не може бути застосований, оскільки відповідачі, сплачуючи частково за житлово-комунальні послуги, визнавали борг.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, а також дослідивши надані письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 3гідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У судовому засіданні встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачі проживають за адресою : АДРЕСА_1.

Для здійснення розрахунків за надані послуги на імя ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.

Згідно наданого розрахунку позивачем, за період з 01.10. 1997 по 01.01.2009 року за вказаною адресою утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1747, 24 гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У главі 50 ЦК України містяться наступні підстави припинення зобов'язання: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

Згідно зі ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, сплив позовної давності не припиняє зобов'язання відповідача оплатити вартість спожитих послуг з теплопостачання у повному обсязі за весь період надання таких послуг.

Сплив позовної давності не позбавляє КП «ВРЕЖО №7»права на вимогу виконання зобов'язання боржником у судовому порядку, не веде до припинення самого зобов'язання та не має своїм наслідком обов'язок кредитора списати прострочену суму боргу.

Посилання відповідача про те, що він не укладав ніякого договору з постачальником, є безпідставними, оскільки споживання наданих послуг, відкриття особистого рахунку, нарахування заборгованості та її часткова сплата свідчать про започаткування договірних правовідносин між сторонами.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, ґрунтуються на законі, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України витрати по стягненню судового збору підлягають стягненню з відповідачів в сумі 224 гривні.

Таким чином, на підставі ст. 10, 15, 60, 64, 88, 213, 214 ЦПК України та у відповідності до ст. ст. 267, 590, 598 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4., що мешкають за адресою АДРЕСА_1 на користь КП "ВРЕЖО №7" на р/р 26006037120002 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849, код ОКПО 05478717 заборгованість за комунальні послуги 1747,24 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім грн. 24 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4., що мешкають за адресою АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 214,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, без участі яких було постановлено рішення суду, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Н.Ю. Козлова