Вирок № 27780628, 12.11.2012, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/3345/12

ВИРОК

12.11.2012 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Кіндяк І.С.

при секретарі Токар М.І.,

участю прокурора Горобець О.І.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сохачев Республіка Польща, громадянин Республіки Польща, поляк, освіта середня-спеціальна, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює ПП «Дам Пол», не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає АДРЕСА_2,

в скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 08.05.2012 р. близько 08 год. 00 хв. керуючи автомобілем «ДАФ»95ХР, д.н.з. НОМЕР_2, який належить громадянину Республіки Польща ОСОБА_7 та виконуючи трудові обов'язки, на 337 км. автодороги Київ-Харків із сторони м. Києва у напрямку м. Полтави в районі ТЦ «Метро»порушив вимоги 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: якщо у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та здійснив наїзд на стоячий попереду автомобіль НОМЕР_1, який зупинився на перехресті на червоне світло світлофора, під керуванням гр. ОСОБА_8, в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходилась пасажир ОСОБА_9.

В результаті ДТП водій ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1023 від 27.06.2012 р., спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я, а пасажир ОСОБА_9, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1187 від 27.06.2012 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наступивших наслідків згідно висновку авто-технічної експертизи №77 від 11.05.2012 року стали порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля«ДАФ»95XF. д.н.з. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_4.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину в скоєному визнав повністю, щиро покаявся, попросив пробачення у потерпілого та представника потерпілої, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілій та детально розповів суду про обставини скоєного ним злочину.

Також пояснив, що 08.05.2012 р. він близько 08 год. 00 хв. керував автомобілем «ДАФ»95ХР, д.н.з. НОМЕР_2 і на 337 км. автодороги Київ-Харків із сторони м. Києва у напрямку м. Полтави в районі ТЦ «Метро»скоїв наїзд на стоячий попереду автомобіль НОМЕР_1, свою вину визнав повністю, вказав, що йому очі засліпило сонце, тому він не помітив автомобіль, який стояв на червоний сигнал світлофора, розкаюється, що так вийшло.

Додатково показав, що для нього це також трагедія, він не хотів, щоб так сталося у нього також дома є непрацездатна дружина та двоє неповнолітніх дітей, робота водієм є єдиним заробітком його сім»ї.

Суд переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі та розмір цивільного позову та впевнившись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, тому в силу ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, допитом підсудного, потерпілих та їх представників.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні дав покази про скоєння злочину, підтвердивши обставини справи, цивільний позов про стягнення з страхової компанії моральної шкоди підтримав в повному обсязі , просив його задовольнити, на позбавлення волі підсудного та сурове покарання не наполягав.

Представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 в судовому засіданні, цивільний позов підтримала в повному обсязі про стягнення з страхової компанії матеріальної та моральної шкоди, так як потерпіла перебуває в дуже тяжкому стані і потребує лікування для відновлення життя, на позбавлення волі підсудного та сурове покарання не наполягала.

Проаналізувавши зібрані у справі докази суд приходить до висновку , що дії підсудної слід кваліфікувати:

- за ст. 286 ч. 3 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі наслідки.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини , що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній суд визнає повне визнання ним своєї вини, щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, процесуальну поведінку підсудного, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності , має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин , що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

За місцем проживання та роботи підсудний характеризується позитивно.

Враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілих, які просили призначити покарання підсудному без позбавлення волі, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів буде призначення покарання в межах санкції даної статті, без ізоляції від суспільства з застосуванням положень статті 75 КК України.

При цьому суд вважає, що застосування до підсудного в даному випадку реального покарання не буде відповідати цілям кримінального покарання як інституту, може негативно вплинути на подальшу долю підсудного, його місце у суспільстві і призведе фактично до його криміналізації як особи.

Суд вважає, не застосовувати додаткове покарання підсудному у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, так як у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, дружина не має змоги працювати за станом здоров'я і його єдиним заробітком є керування транспортними засобами.

Відповідно вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стаття 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо ч.1 ст. 1195 ЦК України.

Відповідно ч.3 ст. 1195 ЦК України шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

ОСОБА_4 на час скоєння ДТП перебував в трудових відносинах з »власником якого є ОСОБА_7 і виконував службові обов'язки по перевезенню вантажу з території Республіки Польща на територію України, компанія »застрахована в міжнародній страховій компанії PZU SA, відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілим на території України здійснює приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України»центром врегулювання збитків в м. Київ, про що остання неодноразово повідомляла потерпілу ОСОБА_9

Вирішуючи питання щодо цивільного позову представника потерпілої про стягнення матеріальної та моральної шкоди з страхової компанії, суд враховує, що потерпіла ОСОБА_9 внаслідок ДТП стала інвалідом І гр., на даний час самостійно не може себе обслуговувати, потребує сторонньої допомоги, враховуючи глибину заподіяних страждань потерпілій, не тільки моральних але й фізичних, те, що потерпіла на даний час знаходиться в тяжкому стані, потребує операційного втручання,що у неї відбулися незворотні зміни в умовах життя , ступінь зусиль , які їй та її близьким доводиться прикладати зусилля для нормалізації життя , суд вважає , що позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що потерпілому ОСОБА_8., страховою компанією повністю виплачено матеріальні збитки, а страховка забезпечує відшкодування моральних страждань на його вимоги, тому позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню.

Враховуючи доведеність вини підсудного, наявність доказів про витрати пов'язані з лікуванням ОСОБА_8, цивільний позов прокурора, який підтриманий в судовому засіданні, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає, що підсудний не порушував умов застави, не ухилявся від слідства та суду, тому застава, внесена ОСОБА_11 на рахунок Приват Банку 29244825509100, МФО 305299, ЗКПО 14360570 в сумі 27 000,00 грн. підлягає поверненню.

Питання відносно речових доказів по справі необхідно виріштити відповідно вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.

Підсудний здоровий, працездатний , примусового лікування не потребує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не скоїть нового злочину.

Цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»на користь ОСОБА_9 наступну суму:

- 81 634,00 грн. матеріальної шкоди,

- 150 000,00 грн. моральної шкоди,

всього - 231 634,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»на користь ОСОБА_8 25 000,00 грн. моральної шкоди,

Цивільний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в особі фінвідділу Київської районної ради м. Полтава р/р 2549133 МФО 331489 код ЗКПО 01999655 АБ «Полтава-Банк», 2 365,29 грн. витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_8.

Заставу внесену на рахунок Приват Банку 29244825509100, МФО 305299, ЗКПО 14360570 в сумі 27 000,00 грн. повернути ОСОБА_11.

Речові докази автомобілі «ДАФ»95ХР, д.н.з. НОМЕР_2 та «Мітцубісі спейс»д.н.з. НОМЕР_1, - повернути власникам.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же термін -з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: І. С. Кіндяк