Рішення № 27779, 06.07.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2006 р.

Справа № 15/181

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватехпостач" м. Славута Хмельницької області

до відповідача: Приватного підприємства "Алко" м. Кіровоград

про стягнення 66197 грн. 43 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Феоктістов О.В. , довіреність № 30/05/02 від 30.05.06

від відповідача - Дубницький С.В. директор підприємства

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 66197 грн. 43 коп. боргу за поставлений, але не оплачений товар. В судовому засіданні 29.06.06р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, про що написав письмову заяву, тому розгляд справи був відкладений. Представник позивача до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав. Представники відповідача позовні вимоги заперечили, надали відзив в якому посилаються на існування між сторонами договору поставки № 101/04-06 від 17.04.06р. і проведення поставки товару позивачем на його підставі. У відзиві зазначено наступне. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник передає, а покупець приймає й оплачує товар: меблі для ванної кімнати в асортименті згідно комерційної заявки покупця. Свою першу комерційну заявку на товар ПП „Алко” надало 14.04.06р., але на даний момент постачальник її виконав лише частково. Таким чином ми доходимо висновку, що момент оплати товару за договором не настав, так як постачальник самовільно змінив істотні умови договору / стосовно розміру та терміну поставки товару / не попередивши про це покупця. Враховуючи викладене стає очевидним, що порушення умов договору мало місце саме з вини позивача. В цьому контексті вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за договором є безпідставними і не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір поставки товару № 101/04-06 від 17.04.06р. За умовами договору постачальник / позивач / передає, а покупець / відповідач / приймає й оплачує товар: меблі для ванної кімнати в асортименті згідно комерційної заявки покупця. Загальна вартість , на яку передається товар становить 198592 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ 33098 грн. 76 коп. Товар поставляється автотранспортом постачальника на склад покупця трьома рівномірними партіями в строк за домовленістю сторін. Право власності і ризики на товар від постачальника до покупця переходять з моменту передачі товару, що підтверджується відміткою покупця в супровідній товаротранспортній накладній. Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання товару згідно п. 1.2. Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до кінця 2006 року, а у відношенні грошових розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов’язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Господарський суд вважає, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки товару № 101/04-06 від 17.04.06р., так як у наданій позивачем довіреності відповідача на отримання товару вказано: „На отримання від ТОВ Акватехпостач цінностей за договір поставки товару № 101-04-06”.

По накладним № 270/06, № 271/06, № 272/06 від 27.04.06р., на підставі довіреності серія ЯЛШ № 642277 від 27.04.06р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 66197 грн. 43 коп.

Факт отримання товару вказаного у накладних на суму 66197 грн. 43 коп. визнається відповідачем у відзиві на позов і в усних поясненнях представника відповідача даних в судовому засіданні.

Відповідач в порушення умов пункту 4.2 договору на протязі одного банківського дня з моменту отримання товару не оплатив його вартість.

Доказів погашення боргу в сумі 66197 грн. 43 коп. сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються наступним.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання товару згідно п. 1.2. В пункті 1.2 договору вказано, що загальна вартість, на яку передається товар становить 198592 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ – 33098 грн. 76 коп. Тобто, в пункті 1.2 договору сторони визначили загальну вартість товару. А сам товар поставляється трьома рівномірними партіями в строк за домовленістю сторін. Так як факт поставки товару сторони не заперечують, і відповідач прийняв поставлений товар, то від нього була комерційна заявка передбачена п. 1.1 договору. Поставлена партія товару на суму 66197 грн. 43 коп., що становить 1/3 від загальної суми / 198592 грн. 30 коп. : 3 = 66197 грн. 43 коп. /. Право власності на поставлений товар перейшло до відповідача на підставі пункту 4.2 договору і відповідач набув право розпорядитись отриманим товаром на власний розсуд, тому він і повинен оплатити позивачу поставлену партію товару.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Алко” м. Кіровоград вул. Фрунзе 18/21 кв. 11 код ЄДРПОУ 32095709 на користь ТОВ „Акватехпостач” м. Славута вул. Енгельса 3 кв. 22 Хмельницької області код ЄДРПОУ 33317210 – 66197 грн. 43 коп. боргу, 661 грн. 97 коп. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному законодавством України.

Суддя

К.М.Мохонько