Вирок № 27776730, 03.12.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/475/12

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

03.12.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АвтономноЇ Республіки Крим в складі: головуючого Пікули Е.О., при секретарі Пасько Є.Г., за участю

прокурора Михайлова А.О., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Джанкой кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новочоново Барабінського району Новосибірської області, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, працюючого водієм-експедитором в ПП «ОСОБА_12», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

- у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2012 року приблизно о 16-20 годин ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ АС-G3309-АХУ-2» р/н НОМЕР_1, рухався по вул.Беляєва в м.Джанкой, де навпроти будинку № 32, будучи неуважним до малолітніх дітей, що грали на лівому узбіччі, з моменту виникнення небезпеки не вжив заходів для своєчасного зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який перебігав проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля, з наступним розворотом на проїжджій частині у зворотний бік.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 помер на місці ДТП, де йому були завдані тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа і крововиливами під оболонки і кору головного мозку, що відносяться за ступенем тяжкості до тяжких і складаються в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало не дотримання водієм ОСОБА_3 вимог п.1.5, п.2.3.б, п. 1.7 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транс-портного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; «водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»; «при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

У судовому розгляді ОСОБА_3 не визнав себе винним за пред'явленим обвинуваченням і пояснив, що працює водієм ПП «ОСОБА_12» і має 9-річний водійський стаж. 17 травня 2012 року на роботі завантажили товар в його вантажний автомобіль ГАЗ-53 і ближче до 16 години попрямували в район «Прощалки». Коли їхав по вул.Беляєва, то за 100 метрів до перехрестя став гальмувати і побачив що грали дітей, які вибігали до середини дороги, жартували балувалися. На відстані до 30м від цих дітей, побачив як один з них став назад перебігати дорогу. Тому сам почав на автомобілі виїжджати на зустрічну смугу і гальмувати, де мало не зіткнувся з «БМВ» сріблястого кольору, який рухався в зустрічному напрямку. Будучи на відстані півтора метра від того хлопчика, той несподівано на дорозі розвернувся і побіг назад. Після чого, дитина виявилася позаду автомобіля, але не побачив, як його переїхав. Тому вважає себе невинним, оскільки не міг запобігти, що трапилося, і відповідно не згоден з висновком автотехнічної експертизи.

Проте, винність підсудного в скоєному підтверджується зібраними у справі і дослідженими в суді доказами, а саме:

- показаннями в суді потерпілої ОСОБА_2 - матері загиблої дитини про те, що 17 травня 2012 року вийшла з дому в 16.00 годин і попрямувала в дитячий садок за другою дитиною. В цей же час їй зателефонував чоловік і сказав, що сина збила машина. Відразу викликала таксі і приїхала, де побачила на дорозі біля будинку № 32 по вул.Беляєва свого сина, який лежав на дорозі і був накритий простирадлом. Не бачила, як сталося ДТП, але вважає, що через неуважність водія на дорозі, загинув її син;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_5 про те, що працює в ПП «ОСОБА_12» вантажником і 18.05.12 разом з ОСОБА_3 їздив на в автомобілі, в якому сидів на пасажирському місці. Коли рухалися по вул.Беляєва в бік магазину № 80, то не доїжджаючи перехрестя побачив двох хлопчиків, що гралися, які в той момент стояли на протилежному боці дороги, але за дорогою. Приблизно за 4-10 м до них один з хлопчиків несподівано став перебігати дорогу, і не до кінця перебігши її, різко повернувся назад. До перехрестя залишалося приблизно 30 метрів. Швидкість автомобіля на той момент була 30 км/год, і машина як би котилася. Екстрене гальмування водій застосував вже після удару;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_6 - водія «БМВ» сріблястого кольору про те, що, рухаючись по вул.Беляєва, приблизно за 50-100 метрів побачив як назустріч йому по дорозі їхав автомобіль ГАЗон. У цей момент на дорогу вибіжала дитина, яка перебіжала дорогу, і, не добігаючи до краю узбіччя, повернувся назад. Водій газон, в свою чергу, як тільки хлопчик взявся перебігати, став переміщатися зі свого боку руху на зустрічну, і приблизно на середині дороги збив того хлопчика. Бачив як автомобіль переїхав того хлопчика, наїхавши заднім колесом на голову хлопчика. Після чого, сам зупинився, підбіг до хлопчика помацав його пульс, але пульсу вже не було. На місці події від автомобіля, що збив хлопчика, не було гальмівного шляху, а мався лише слід внутрішнього заднього колеса і волосся дитини;

- показаннями в суді неповнолітнього свідка ОСОБА_7, даних у присутності його законного представника - батька ОСОБА_8, про те, що перед тим як все відбулося, разом з ОСОБА_4 стояв на тротуарі біля дороги, де чекав свого батька. Потім ОСОБА_4 побіг до дівчинки по імені ОСОБА_6, що знаходилася на іншому боці дороги. До цього моменту разом з ним бігав через дорогу до тієї дівчинки. Не чув, щоб машина сигналила, коли побіг ОСОБА_4;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_8 про те, що був очевидцем того, що сталося. І, спочатку подумав, що під колеса потрапив його син. У той момент від'їхав від сина, зупинившись на відстані 100-150 метрів від їхав автомобіля ГАЗ, який побачив в дзеркало заднього виду. Думав пропустити цей автомобіль, а потім розвернутися і повернутися до сина. Потім через дзеркало побачив як перед тим автомобілем ГАЗ пробіг хлопчик. Відразу сам вискочив з машини і побіг туди. При цьому, не чув, щоб водій того автомобіля сигналив хлопчикові, що перебігав дорогу;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_9 про те, що була очевидцем даного нещасного випадку. У той момент вийшла з магазину, розташованого на перехресті вулиць Залізничної та Бєляєва, і попрямувала по тротуару вздовж дороги вул.Беляєва в бік старого цвинтаря. Бачила дітей, що бігали і один з них став перебігати дорогу, коли по ній їхала машина. Даний автомобіль рухався з середньою швидкістю. Хлопчик встиг перебігти дорогу, тобто на сторону, по якій вона йшла. І, потім несподівано, даний хлопчик побіг назад через дорогу і відстань між ним і автомобілем була вже менше метра. Після чого, водій того автомобіль загальмував. Чому став назад перебігати дорогу хлопчик - не знає, але вважає, що у нього міг злетіти тапочок, і тому побіг за ним;

- показаннями в суді експерта ОСОБА_10 про те, що з даного ДТП проводив автотехнічну експертизу по заданих слідчим вихідними даними, у тому числі по моменту виникнення небезпеки для водія, яким був момент початку руху пішохода від лівого краю дороги. Вважає, що даний момент визначений слідчим правильно, оскільки відповідає вимогам п.1.7 Правил дорожнього руху, згідно якого водій повинен бути гранично уважний при виході дитини на проїжджу частину. У разі якщо б слідчий вказав інший момент настання небезпеки, то в порядку ст.200 КПК України при дачі висновку указав би про некоректність такого моменту і вказав би той момент, який відповідав обстановці ДТП;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.05.2012 року, схемою та фототаблиці до нього яким зафіксовано: дані про розміри проїжджої частини та узбіччя; знаходження автомобіля «ГАЗ АС-G3309-АХУ-2» р/н НОМЕР_1 на вул. Бєляєва навпроти будинку № 32; розташування даного автомобіля і трупа пішохода ОСОБА_4 відносно один одного і кордонів проїжджої частини - труп знаходиться за автомобілем, там же на проїжджій частині є сліди бурого кольору у вигляді масивної плями, сліди волочіння і волосяних нашарувань; наявність фрагментів волосся на декоративній решітці радіатора і на правому задньому колесі автомобіля і їх долучення до справи в якості речових доказів /а.с.5-28 ,52-53/

- протоколом огляду автомобіля «ГАЗ АС-G3309-АХУ-2» р / н НОМЕР_1 від 17.05.12, яким встановлено, що ходова частина, гальмівна система і рульове керування даного автомобіля знаходяться в технічно справному стані, з долученням його до справи в якості речових доказів / а.с.7-8, 54/

- висновком судово-медичної експертизи, згідно з якою у трупа дитини ОСОБА_4 виявлено пошкодження: - відкрита черепно-мозкова травма: рана в волосистій частині лобової і тім'яної області в центрі з переходом в скроневі області і зліва, садно тім'яної області зліва, садно лівої щоки, садно правої щоки, рана нижньої повіки лівого ока, крововиливи в м'яких тканинах голови, переломи кісток склепіння та основи черепа, розриви твердої мозкової оболонки, крововиливи під м'які оболонки обох півкуль і під м'які оболонки мозочка, крововиливи в кору головного мозку; - крововиливи під плеврою біля коріння обох легенів; садно лівого надпліччя, садно лівого ліктьового суглоба , садно правого колінного суглоба. Описана травма тіла є транспортною травмою. Тілесні ушкодження утворилися 17.05.12 в результаті дії тупих предметів, не виключено від виступаючих частин рухомого автомобіля з подальшим падінням пішохода на тверде дорожнє покриття після поштовху транспортним засобом і переїздом колесами через голову потерпілого. Причиною смерті дитини ОСОБА_4 з'явилася відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток черепа і крововиливами під оболонки і кору головного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння і складаються в прямому причинному зв'язку з настанням смерті / а.с.82-84/

- висновком криміналістичної експертизи, згідно з якою на підошовній поверхні лівого тапка - «шльопанця» пішохода ОСОБА_11 виявлені смугасті сліди ковзання і стесі матеріалу підошви, які могли утворитися при ДТП в результаті тертя (ковзання) по неоднорідній шорсткій поверхні (дорожньому покриттю). Комплекс морфологічних ознак пошкоджень лівого тапочка дозволяє вважати, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий, найімовірніше, перебував у вертикальному положенні або близько до такого і був звернений до транспортного засобу задньою або задньо-лівою поверхнею тіла. При цьому в результаті зіткнення, тіло пішохода переміщувалося спереду і кілька вправо, щодо своєї вертикальної осі, з утворенням зазначених ушкоджень взуття /а.с.63-64/

- речовими доказами у вигляді лівого тапка пішохода ОСОБА_4 /а.с.58-59/

- копіями свідоцтв про народження, про смерть ОСОБА_4 /а.с.74,75/

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з участю водія ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, де вони підтвердили свої свідчення і погодилися з обставинами скоєного ДТП, викладеними ОСОБА_3, які і були покладені слідчим в якості вихідних даних при проведенні автотехнічної експертизи. Так, з показань останнього на місці ДТП випливало, що він рухався по вул.Беляєва у напрямі перехрестя вул.Залізнична зі швидкістю 20 км/год. Приблизно в 100 метрах від себе побачив двох хлопчиків, що гралися, один з яких знаходився на проїжджій частині зліва на відстані 0,5 метра від бордюрного каменю та раптово побіг, перетинаючи дорогу зліва-направо по ходу його руху (подолавши шлях довжиною 8,4 метра за експериментальний час 3,31 секунди, 3,28 с., 3,4 с.), Добігши до правого краю дороги він зупинився (витративши експериментальний час 1,06 секунди, 1,0 с., 1,0 с.) і побіг назад (місцем початку руху у зворотний бік розташовувалося на відстані 0,6 метрів від правого краю дороги), рухаючись справа на ліво (подолавши 3,7 метрів до місця наїзду за експериментальний час 2,12 секунди, 1,53 с., 1,62 с., після чого стався наїзд на дитину переднім бампером. Місце наїзду перебувало на відстані 4,3 метра від правого краю дороги. Розташування автомобіля в момент ДТП було таке, що його праві колеса знаходилися на відстані 2 метрів від правого краю дороги /а.с.104-108/

- висновком проведеної автотехнічної експертизи, згідно якої водій автомобіля «ГАЗ AC-G3309-AXY-2» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 при вказаних обставинах події розташовував технічною можливістю запобігти наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_4 В даній дорожньо-транспортній ситуації ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п.1.7 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти; п.2.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими в разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу /а.с.114-123/.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудного у вказаному злочині і правильній кваліфікації його дій за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому, суд критично ставиться до показань підсудного, який заперечував факт порушення ним Правил дорожнього руху в розглянутому ДТП, тому, що такі спростовуються названими доказами в їх сукупності. І, розцінює дані показання, в тому числі висновки його адвоката про недостатність доказів, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Доводи захисника про необ'єктивність досудового та судового слідства з приводу незгоди з висновками автотехнічної експертизи - безпідставні, оскільки носять гаданий характер.

Так, аргументи захисту побудовані на неправильності вихідних даних, наданих слідчим для експерта, у вигляді моменту виникнення небезпеки для водія. І, вважає, що таким є не момент, коли пішохід почав свій рух від лівого краю дороги, як зазначено в експертизі, а момент настав після того, як дитина добігла до протилежного краю дороги і знову побігла назад, тобто небезпека для водія зводиться з першого кроку дитини назад по ходу руху автомобіля. На обгрунтування такої позиції захист посилається на використану їм літературу у вигляді допомоги слідчому, в якій наведені різні думки про момент виникнення небезпеки. Між тим, експерт - автотехнік в судовому засіданні з приводу зазначеної літератури дав категоричний висновок про її непридатність при проведенні експертизи, оскільки вона не відноситься до затвердженого переліку методичної літератури, якої експерти керуються. Крім того, неспроможність суджень підсудного і його захисту полягає в тому, що вони не вбачають різниці між пішоходом і пішоходом-дитиною. У відношенні останнього водій повинен бути більш уважний і відповідальний, оскільки дитина в силу свого віку (потерпілому було 7 років) не в змозі правильно оцінювати дорожню обстановку і правильно виконувати Правила дорожнього руху. Про недостатність уваги ОСОБА_3 за дорожньою обстановкою також свідчить факт відсутністі гальмівного шляху, тобто такий повинен був бути при наявності екстреного гальмування; відсутності попереджуючих звукових сигналів для дитини, яка перебігала дорогу, згідно показань свідків-очевидців ДТП.

При визначенні ОСОБА_3 виду і міри покарання суд враховує характер і громадську небезпеку злочину, дані про особу підсудного: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи.

Обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не вбачається.

Зазначені в обвинувальному висновку обставини, як обтяжуючі покарання ОСОБА_3, у вигляді наявності тяжких наслідків, завданих злочином, і вчинення злочину щодо малолітнього - такими судом не визнаються з урахуванням обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що виправлення підсудного можливо лише за умови ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі і його відбуттям в кримінально-виконавчій установі.

Речові докази, що зберігаються в справі, підлягають залишенню в матеріалах справи, а, що знаходяться у ПП «ОСОБА_12», підлягають залишенню в його розпорядженні за належністю, а, що знаходяться в камері схову ГУ МВС України в АР Крим, підлягають знищенню, як такі, що не представляють якої-небудь цінності /а.с.53,54-57,59/.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с.132-133, 231-243) не може бути вирішений в кримінальному порядку на увазі його невідповідності вимогам ст.ст.1187,1194 ЦК України, так як нею пред'явлені позовні вимоги лише до підсудного, без вказівки всіх необхідних відповідачів, а саме ПП "ОСОБА_12", з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах на момент ДТП (а.с.171-173), і ВАТ страхова компанія "Нова", яка видала страховий поліс на автомобіль, на якому ОСОБА_3 скоїв ДТП (а.с.170). Дана обставина не позбавляє можливості потерпілій звернутися до суду з аналогічними уточненими позовними вимогами, але вже в порядку цивільного провадження.

Також підлягає залишенню без розгляду позов Севастопольської філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про стягнення грошових коштів за зберігання транспортного засобу (а.с.140-141, 221-222), оскільки пред'явлений до невідомій особі (до ОСОБА_3, що проживає в м. Бахчисараї) .

Витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з підсудного, згідно калькуляції (а.с.118).

Керуючись ст.ст. 321-325 КПК України в ред.1960р.,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити покарання: у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 17 травня 2012 року, тобто з моменту його затримання в порядку ст.115 КПК України.

Речові докази у вигляді: автомобілю «ГАЗ АС-G3309-АХУ-2» р/н НОМЕР_1 - залишити за належністю в ПП «ОСОБА_12»; пакету з фрагментами волосся, що зберігаються при справі, - залишити в матеріалах справи; лівого тапка малолітнього пішохода ОСОБА_4, що знаходиться в камері схову ВР ДТП ГУ МВС України в АР Крим, - знищити.

Позови: ОСОБА_2 в частині стягнення матеріального збитку на суму 50000 грн., моральної шкоди на суму 200000 грн.; Севастопольської філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в частині стягнення матеріального збитку на суму 8100 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати по проведенню автотехничної експертизи на суму 884,40 грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок надрукований суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий Е.О.Пікула