Справа № 0541/4981/2012
Провадженя № 2/0541/2927/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2012 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого - судді Федотової В.М.
при секретарі - Єлізарової М.Г.
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника -адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, суд
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2012р. позивачка, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, звернулась до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 85 040гривень 59 копійок та моральної шкоди в розмірі 100 000гривень, які були спричинені злочином внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13 жовтня 2009р. в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, а саме на вул.. Інтернаціональній, 19.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позов підтримали у повному обсязі, в обґрунтування заявлених вимог суду надали аналогічні пояснення. 13 жовтня 2009р. приблизно біля 11годині 45 хвилин, відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул.. Інтернаціональної в Приморському районі м. Маріуполя з боку вул.. Гагаріна по направленню к пр.. Луніна, проявив неуважність та необережність скоїв наїзд на малолітнього ОСОБА_5 В результаті наїзду малолітньому ОСОБА_5 були спричинені тяжкі тілесні пошкодження . За даною ДТП було розглянуто кримінальну справу, відповідно до вироку Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.03.2010р. по кримінальній справі №1-196/10 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України, останньому було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, у відповідності до ст.. 75 КК України ОСОБА_3 був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. Вироком суду було встановлено вину ОСОБА_3 в порушені п.8.7.3(е), 8.10 ПДР України. ОСОБА_3 керував автомобілем без відповідних правових підстав. Малолітній ОСОБА_5, за наслідками ДТП та нанесених тілесних ушкоджень знаходився тривалий час в тяжкому стані в лікарняних установах. Батьки понесли великі витрати на лікування та реабілітацію дитини, яка на сьогоднішній час продовжується. Дитині ще необхідно декілька важких операцій та тривалий час реабілітації. В зв'язку з важким матеріальним станом батьки були вимушені дати оголошення в газеті та відкрити благодійні рахунки на лікування дитини. З боку ОСОБА_3 відшкодування не відбулось. Сума грошей була витрачена значно більша ніж заявлена в позові. Моральну шкоду обґрунтували тим, що в наслідок ДТП і батьки і дитина перенесли важкі моральні та фізичні страждання, тривале лікування дитини та реабілітація , біль, переживання за життя дитини. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник -адвокат ОСОБА_4 позов не визнали, в обґрунтування своїх заперечень суду пояснили. ОСОБА_3 та його представник не заперечували тих фактичних обставин, що з вини ОСОБА_3 відбулось ДТП. Під час досудового слідства ОСОБА_3 та його матір'ю, батькам постраждалого ОСОБА_5, було відшкодовано 19 400 гривень. Також, представник відповідача -адвокат ОСОБА_4 просив звернути увагу на той факт, що за час благодійної допомоги на розрахунковий рахунок потрапили грошові кошти у розмірі 69 946гривень 92 копійки . Якщо підрахувати разом, то вийде, що сім'я постраждалої дитини відшкодувала матеріальну шкоду в повному обсязі. Також вважають, що ОСОБА_3 не несе цивільної відповідальності, оскільки керував транспортним засобом без відповідних підстав, не являється власником транспортного засобу, а тому не несе відповідальності, позов заявлено не до належного відповідача. Просили відмовити в задоволені позову.
Свідок ОСОБА_7, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно існувало оголошення в газеті де були надруковані благодійні розрахункові рахунки, на які люди перераховували гроші на лікування його сина. На дані благодійні рахунки перераховували гроші і їх знайомі та родичи, які живуть далеко від м. Маріуполь. Від деяких осіб гроші були перераховані їх сім'ї в борг, і він на даний час по змозі віддає суму боргу. Документального підтвердження, що деяка сума грошей була перерахована в борг -підтвердити не може. Дані рахунки були лише благодійними і не мали ніякого відношення до заробітної платні.
Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, вважає, що позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.03.2010р. ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєні злочину передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України. Останньому було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням керування транспортними засобами строком на 2 роки. У відповідності до ст.. 75 КК України Іванін був позбавлений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки (а.с.9-11)
Також даним вироком встановлено, що 13 жовтня 2009року відбулось ДТП з участю ОСОБА_3, якій керував технічно виправленим транспортним засобом -автомобілем ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 без відповідних правових підстав. Скоїв наїзд на малолітнього ОСОБА_5, порушив п.п.8.7.3(е), 8.10 ПДР України. Внаслідок ДТП малолітньому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження . В судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним в скоєні злочину.(а.с.9)
Сума матеріальної шкоди у розмірі 85 040гривень 59 копійок підтверджена копіями чеків та виписних епікризів з історії хвороби ОСОБА_5 (а.с.21-209)
В судовому засіданні встановлено, та не спростовувалось сторонами, що на імя батька -ОСОБА_7 , на лікування дитини, було відкрито благодійні рахунки у відповідних банківських установах (а.с.226-227) Даний факт також підтверджено роз печатками з банку.
Відповідно до ст..1187 ЦК України -шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, використання,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.3 ст. 1187 ЦК України -особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Згідно до ст.. 1199 ЦК України -у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа , яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 року - шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла,за умови,що дії останньої були неправомірними,між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов'язку по відшкодуванню такої шкоди, та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань , або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд відповідно до ст.. 88 ч.3 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судові витрати - сплату судового збору у розмірі -за вимоги майнового характеру 850гривень 40 копійок, за вимоги немайнового характеру 107 гривень 30 копійок.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що вина ОСОБА_3 в спричинені тяжких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_5 , внаслідок чого дитина знаходилась тривалий час на лікуванні у відповідних лікарських установах підтверджено матеріалами справи, а саме вироком суду, виписками з епікризів, чеками на сплату лікарських засобів, які підтверджують матеріальні витрати. Моральна шкода також підтверджена матеріалами справи, з яких вбачається які моральні страждання та фізичну біль , в наслідок тяжкої хвороби та тяжкого стану дитини, отримала позивачка та дитина, тому суд вважає що розмір моральної шкоди не є завищеним .
Суд не приймає до уваги посилання відповідача та його представника, що частина матеріальної шкоди була відшкодована за рахунок благодійних внесків, скільки дані посилання не є обгрутованими та не відповідають діючому законодавству.
Керуючись ст.. 1187, 1199, 1167 ЦК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 85 040 гривень 59 копійок( вісімдесят п'ять тисяч сорок гривень 59 копійок).
Стягнуту з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
Суддя: Федотова В. М.
Судове рішення № 27775736, Приморський районний суд м. Маріуполя було прийнято 22.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0541/4981/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: