Рішення № 27775702, 28.11.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2601/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуша Н.В.

при секретарі Грибан А.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК», про стягнення суми банківського вкладу, відсотків на вклад і відшкодування моральної шкоди, суд,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про стягнення суми банківського вкладу, відсотків на вклад і відшкодування моральної шкоди обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 08 грудня 2009 року він уклав договір банківського вкладу №SAMDN26000708668853 із відповідачем. Процентна ставка за Договором на момент укладення складала 11,5 %, Договір був терміновим -один місяць з умовою автомотичної його пролонгації на такий же термін з відсотковою ставкою, яка діяла у банкуна день пролонгації. Зазначав, що 26 липня 2012 року він звернувся до відділення банку, що знаходиться у м. Слов'янськ по вул. Г. Батюка, 25, в якому безпосередньо укладався договір банківського вкладу, з вимогою про повернення банківського вкладу, як це передбачено п.7 Договору. Робітнику банку ним було представлені всі документи, що передбачені п. 5 Договору, а саме: паспорт, екземпляр Договору, електронна ощадна книжка НОМЕР_2 Проте в поверненні суми банківського вкладу йому було відмовлено на підставі невикоання ним додаткової вимоги, яка не передбачена умовами Договору і діючим законодавством України, а саме: він повинен був сфотографуватися на камеру банку. Його письмове звернення про розірвання договору нічого не змінило. В результаті емоційного потрясіння він захворіві був змушений звернутися до лікаря. Наслідками незаконних дій робітників відповідача стала його втрата працездатності на шість днів, яка підтверджена листком непрацездатності АВХ №653999. Тому вважає,що має право на відшкодування нанесенї йому моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 грн. На підставі вищевикладеного, просить суд визнати протиправними дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в частині відмови видачі банківського вкладу з причин, не передбачених умовами договору банківського вкладу і приписами законодавства, стягнути з відповідача на його коритсь суму банківського вкладу в розмімр 4864,21 євро в валюті Договору, відсотки та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Чумак С.О., що діє на підставі довіреності від 06.04.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та надав суду письмові заперечення проти позову, посилаючись на те, що обов'язок фотографування клієнтів банку цивільним законодавством чітко не врегульоване питання та виходячи з принципу диспозитивності цивільного права сторони мають право врегулювати свої правовідносини на свій розсуд за умови відсутності у законодавстві прямої заборони або вказівки, яким чином необхідно діяти. Для ідентифікації клієнта -фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації особи, здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною умовою для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення. Щодо вимоги позивача про стягнення з банку моральної шкоди, то представник відповідача зазначав, що позивачем не доведено факту завдання йому будь-яких збитків, не надано доказів, що підтверджують наявність реальних збитків. Крім того, зазначав, що з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»передбачено право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. В цьому випадку, положення цього закону до даного виду правовідносин застосовувати не можливо. Посилався на те, що в даному випадку мають місце договірні правовідносини між сторонами і укладеним договором не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди. 28.11.2012 року в судове засідання представник відповідача Чумак С.О. не з'явився, був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.55)

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»було укладено Договір №SAMDN26000708668853 від 08.12.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 4864,21 EUR, що є вкладом на строк 1 місяць по 08.01.2010 року включно з можливістю подальшої пролонгації. Відсоткова ставка складала 11,5%. ( а.с.7).

Відповідно до Клієнтської виписки по договору №SAMDN26000708668853 розмір відсотків по вкладу позивача складає 956,31 євро (а.с.56).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського внеску незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Отже, відповідач зобов'язаний повернути суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Договором передбачено строк дії договору - місяць. В п.6 цього ж Договору передбачалось, що якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вклада, Клієнт не заявиви Банку про відмову щодо продовження строку вклада (письмове у відділення банкуабо по телефону клієнтської підтримки) вклад автоматично вважається продовженним ще на один строк, вказанний в п.1 даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2012 року ОСОБА_1. звернувся до Слов'янського відділення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК» з прханням розірвати договір № SAMDN26000708668853 від 08.12.2009 року та сплатити належні йому суми. Тобто строк договору скінчився, оскільки позивач не вчиняв дій щодо його продовження, а навпаки, звернувся з вимогою про його розірвання.

Відмова відповідача повернути вкладнику його кошти порушує права вкладника та умови укладеного між сторонами договору. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення вкладу та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в частині відмови видачі банківського вкладу з причин, не передбачених умовами договору банківського вкладу і приписами законодавства та стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 5820,52 євро, з яких 4864,21 євро - сума депозиту; 956,31 євро -відсотки є обґрунтованим, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

Щодо валюти виконання зобов'язання та ціни позову, то це обґрунтовується наступним. У відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України - «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». Але з цього правила є винятки і випадок із стягнення сум до них і відноситься. В підтвердження вищевикладеного слід зазначити, що винятки допускає сам Цивільний кодекс України. Так ч. З ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що «використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом». Згідно з п. 1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з фізичними та юридичними особами, затвердженого постановою № 516 Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року -«Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) в нараховує за ним проценти: у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті». В даному випадку грошові кошти надані в евро, що підтверджується умовами договору. Відповідно позивач вимагає стягнути заборгованість у тій валюті, в якій відповідач повинен був виконати зобов'язання, а саме - у евро.

Відповідно до цього Договору операції по вкладу кліента відбуваються на підставі надання паспорта, цього Договору, документа про внесення коштів в Банк та електронної ощадної книжки.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, то стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»від 31.03.1995 року № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Оскільки законодавством про договір банківського вкладу відшкодування моральної шкоди не передбачено, а п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживачів на відшкодування моральної шкоди у випадку у разі заподіяння шкоди небезпечною для життя та здоров'я продукцією, то право на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням договору банківського вкладу буде лише у разі, коли її відшкодування передбачене самим договором.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000 гривень моральної шкоди безпідставними, оскільки судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються вищевказаним договором та Книгою п'ятою «Зобов'язальне право»Цивільного кодексу України, нормами якого стягнення моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено. Не передбачено відшкодування моральної шкоди і договором, укладеним між сторонами., а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності зі статтею 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 709 грн. 72 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-15, 60, 61, 208-213, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 22, 386, 5-9, 525, 526, 610, 611, 612, 615, 625, 629, 1058, 1059, 1060, 1061 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»про стягнення суми банківського вкладу, відсотків на вклад і відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням умов банківського вкладу -задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»в частині відмови видачі банківського вкладу з причин, не передбачених умовами договору банківського вкладу і приписами законодавства.

Стягнути Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»(49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму банківського вкладу в розмірі 4864,21 євро, що за офіційним курсом складає 50344,57 грн.

Стягнути Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»(49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму відсотків в розмірі 956,31 євро, що за офіційним курсом складає 9897,81 грн.

Стягнути Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»(49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір на користь держави у розмірі 709 грн. 72 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) - 26503448, отримувач -УДКС у м. Слов'янську , код ЄДРПОУ (банку) -37803368, банк отримувача -ГУДКУ у Донецькій області, МФО -834016, код класифікації доходів бюджету -22030001.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за відсутності підстав.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалене та підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Н.В. Якуша