Рішення № 27775674, 19.11.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2/0544/3262/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

заочне

«19»листопада 2012 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 18 жовтня 1999 року по 13 вересня 2012 рік він працював у відповідача Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш». При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість підприємства перед позивачем. Станом на час звільнення ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі відповідача склала 7891 грн. 76 коп. згідно довідки №103 від 10 жовтня 2012року. На час подання цього позову вказана заборгованість з урахуванням індексації складає 8460,15 грн. за розрахунковий період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року включно. Згідно довідки відповідача №92 від 10 жовтня 2012 року середній заробіток ОСОБА_1 за два останні місяці роботи складає 81 грн. 92 коп. В зв'язку з наведеним ОСОБА_1 вважає, що відповідач зобов'язаний виплатити його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 14 вересня 2010 року по 29 жовтня 2012 року, що складає розмір: 43252,76 грн., а також компенсації за моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп., яку обґрунтовує тим, що незаконними діями відповідача йому була завдана суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідносинами, яка виявилася у моральних стражданнях позивача і переживаннях через порушення відповідачем його законних прав та інтересів в частині своєчасного отримання винагороди за свій труд. Порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_1 призвели до втрати його налагоджених нормальних життєвих зв'язків, через що позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через відповідача і не сплату своєчасно страхових внесків до Пенсійного фонду позивачеві не зробили перерахунок пенсії в сторону збільшення, в зв'язку з чим позивач вимушений отримувати пенсію в значно меншому розмірі, чим би він міг отримувати.

На судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, належним чином був повідомлений про час, місце, розгляду справи, надав заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати, середнього заробітку та моральної шкоди, просив їх задовольнити, в іншій частині просив залишити без розгляду (а.с. ).

Ухвалою суду від 19 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині індексації заробітної плати були залишені без розгляду.

В судове засідання відповідач Державне підприємство Український науково -дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш» не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19 листопада 2012 року з урахуванням згоди представника позивача, суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. з 18.10.1999 року по 13.09.2010 року працював у відповідача Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш».При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі складала 7891 грн. 76 коп., що підтверджується довідкою відповідача №103 від 10 жовтня 2012 року (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Пункт 4 ст. 12 зазначеного Закону передбачає заборону стягнення на підставі виконавчих документів та заборону нарахування неустойки, інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, тобто в даному випадку Законом не передбачено заборону винесення судових рішень про стягнення належних працівникам сум в разі порушення їх трудових прав.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушивши вимоги законодавства про працю, що, в свою чергу, потягло порушення законних прав позивача при звільненні.

За таких підстав, суд вважає, що доводи позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі слід задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день винисення рішення суду, суд виходить з наступного.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток, входячи з наступних розрахунків:

вираховуючи середньоденний заробіток, суд виходив із довідки про заборгованість по заробітній платі та середньоденної заробітної плати за два останні місяці роботи липень - серпень 2010 року Середньомісячне число робочих днів становить -43/2=21,5 дн.

21,5 дн.Х26 міс.=559дн.Х81грн.92коп=45793 грн. 28коп.

Позивач в своєму позові просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 43252,76 грн.

Оскільки, відповідно до ст. 11 ЦК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення середнього заробітку в межах заявленого ним розміру.

В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Основного Закону України.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п'ята).

Аналіз чинного законодавства дає підстави суду робити висновок, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер, а тому особливості його застосування можуть встановлюватися галузевим законодавством.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 Кодексу, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Строки звернення до суду за відшкодуванням моральної шкоди в зазначеній статті не встановлено.

Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу і встановлюється відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16).

Виходячи з цього, суд вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені Цивільним кодексом України і Кодексом підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями статті 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступень моральних страждань позивача. Дійсно невиплатою відповідачем належних позивачу коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, ситуація яка склалася дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди, хоча і ґрунтуються на діючому законодавстві України, але вони не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки суд не може погодитись із запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але приймаючи до уваги ті обставини, що позивач мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що позивач, хвилювався, зазнав моральних страждань. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн.

Згідно ч.3 ст..6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

Керуючись викладеним та ст.ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 223 , 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», 3, 10, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Український науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, код ЄДРПОУ 04601736, р/р 26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7891,76 грн(сім тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. сімдесят шість коп.).

Стягнути з Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, код ЄДРПОУ 04601736, р/р 26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 43252(сорок три тисячі двісті п'ятьдесят дві ) грн.76 коп.

Стягнути з Державного підприємства Українського науково - дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, код ЄДРПОУ 04601736, р/р 26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1500 (тисяча п'ятсот) грн.

Стягнути з Державного підприємства Українського науково -дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, код ЄДРПОУ 04601736, р/р 26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 судовий збір на користь держави судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп. (триста двадцять одну гривню 90 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк УДК у м. Слов'янську, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 34686605, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УДК у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

У задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Якуша Н.В